Справа № 147/1036/17
Провадження № 2/147/676/17
20.11.2017 року Тростянецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Волошина І.А.,
за участі секретаря Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець, Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку по АДРЕСА_1.
Спадкоємцем після смерті матері по закону першої черги є позивач. Вона вчасно прийняла спадщину, звернувшись до нотаріальної контори з відповідною заявою.
Житловий будинок з господарськими спорудами, в якому проживала мати позивача відносився до групи колгоспних дворів, головою якого була ОСОБА_2
Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок отримала відмову, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Тому ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з вимогою про визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак надала на адресу суду заяву, в якій просила розглянути справу в її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач представник Гордіївської сільської ради Тростянецького району в судове засідання не з'явився, однак надав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги визнає, не заперечує проти визнання права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та просить справу розглянути в його відсутності.
Беручи до уваги те, що особи, які беруть участь у справі, використали надане їм ч.2 ст.158 ЦПК України, право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності таких осіб, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст.197 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, визначив, дослідив та встановив наступні докази, обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 22.06.2016 року виконкомом Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.6).
Родинний зв'язок позивача з спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 28.01.1960 року виданим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому в графі батьки записані ОСОБА_5 та ОСОБА_2(а.с.12). В подальшому позивач змінила прізвище на ОСОБА_1 в зв'язку з одруженням(а.с.10).
Довідкою №680 від 22.06.2016 року виданою виконкомом Гордіївської сільської ради Тростянецького району встановлено, що ОСОБА_1 проводила поховання та обрядові обіди ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.8).
Згідно технічного паспорту виготовленого 21.04.2017 року, будинок з погосподарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, який являється спадковим майном, має наступні технічні характеристики: житловий будинок - літера "А", загальною площею 45,2кв.м., житловою площею 40,0кв.м., допоміжною площею 5,2кв.м.(а.с.14-21).
Згідно погосподарської книги №3 особовий рахунок НОМЕР_4, житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року відносилось до групи колгоспних дворів. Головою двору була ОСОБА_2.(а.с.7).
Відповідно ст.120 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.
Відповідно до п.п. "а" п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до вимог законодавства, яке регулювало правовідносини щодо майна колгоспного двору, була наділена правом власності на майно колгоспного двору, а саме на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1.
Позивач вчасно прийняла спадщину після смерті матері, звернувшись до нотаріальної контори з відповідною заявою, про що свідчить витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі(а.с.11).
Оглянувши в судовому засіданні спадкову справу №422/2016р. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 вчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі, крім того в матеріалах спадкової справи наявний заповіт від 15.01.2015 року складений ОСОБА_2 яким вона все своє майно заповіла ОСОБА_6 та ОСОБА_7, однак останні відмовились від прийняття спадщини по заповіту про що наявні заяви в спадковій справі.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
З відповіді-відмови від 28.09.2017 року за №636/02-17, виданої завідуючою Тростянецької державної нотаріальної контори Середою Н.М. випливає, що позивач ОСОБА_1 дійсно має право на визнання за нею право власності на спадкове майно після смерті матері, однак за відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок не має змоги оформити це через нотаріальну контору(а.с.9).
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Норма ст. 392 ЦК України вказує на те, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.
З огляду на ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, за таких умов позов підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. 120 ЦК України (редакція 1963 року), ст. 328,392,1216,1268,1269 ЦК України ст. ст. 10, 60, 174, ч.2 ст.197, 212, 213, 214 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_2, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя