Справа № 129/3046/17
Провадження по справі № 2-о/129/213/2017
"27" листопада 2017 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді В.М. Ковчежнюка,
розглянувши без учасників процесу в м.Гайсині цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа - Гайсинська міська рада) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
Установив:
09.11.2017 р. до суду подано заяву, в якій заявник просить встановити факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 свідоцтва на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, зареєстрованого 30.07.1991р. на праві особистої власності за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого Гайсинською державною нотаріальною конторою 18.06.1991р. Р№2-739, записаного в реєстрову книгу №3395, інвентарна справа №3295, оскільки в решті документів він записаний як ОСОБА_2, зазначена розбіжність в прізвищі в договорі дарування від 18.06.1991р. позбавляє його можливості реалізації права власності на належне їй спадкове майно, іншого порядку встановлення цього факту законом не передбачено, спору про право немає.
Заявник в судове засідання не з'явилася, письмово просила справу розглянути без неї, вимоги задовільнити повністю (а.с. 24).
Представник Гайсинської міської ради в судове засідання не з'явився, письмово заявлені вимоги визнав повністю, просив справу розглянути без нього (а.с.25).
З урахуванням позицій учасників розгляду справи, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне заяву задовільнити повністю з таких міркувань.
Доведено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою, якій належить свідоцтво на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, зареєстрованого 30.07.1991р. на праві особистої власності за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого Гайсинською державною нотаріальною конторою 18.06.1991р. Р№2-739, записаного в реєстрову книгу №3395, інвентарна справа №3295, але ця розбіжність в прізвищі позбавляє її можливості реалізації права власності на належне їй спадкове майно, іншого визначеного законом порядку встановлення цього факту та спору про право немає.
Зазначені правовідносини регламентуються п. 6 ч. 1 ст. 256, ч. 2 ст. 256 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, якщо прізвище, ім'я, по батькові, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а іншого визначеного законом порядку його встановлення немає; у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення та за відсутності спору про право.
Оскільки померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою, якій належить свідоцтва на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, зареєстрованого 30.07.1991р. на праві особистої власності за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого Гайсинською державною нотаріальною конторою 18.06.1991р. Р№2-739, записаного в реєстрову книгу №3395, інвентарна справа №3295, але через написання в них його прізвища «ОСОБА_2» замість «ОСОБА_2» вона не може реалізації права власності на належне їй спадкове майно, то, за відсутності іншого визначеного законом порядку встановлення цього факту та спору про право, його необхідно встановити рішенням суду.
Висновки суду підтверджуються такими доказами:
-свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.11.1964 р., відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2, батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.11);
-договором дарування від 18.06.1991р., за яким ОСОБА_5 подарував ОСОБА_2 житловий будинок в АДРЕСА_1 (а.с. 15-16);
-копією технічного паспорта на житловий будинок від 30.07.1991р. на ім'я ОСОБА_2, який розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 12-14,18);
-домовою книгою для реєстрації громадян, які проживають у АДРЕСА_1 в якому був зареєстрований ОСОБА_2 (а.с. 19-20);
-свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 17.07.2013р., згідно з яким ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 (а.с.9);
-свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 30.10.2013р., відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 (а.с. 10).
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215, 259 ЦПК України,
Вирішив:
Заяву задовільнити повністю.
Встановити юридичний факт, що свідоцтво на цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, зареєстроване 30.07.1991р. на праві особистої власності за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого Гайсинською державною нотаріальною конторою 18.06.1991р. Р№2-739, записаного в реєстрову книгу №3395, інвентарна справа №3295, належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до Апеляційного суду Вінницької області.
Суддя: