іменем України
Справа № 126/2785/17
Провадження № 2/126/1057/2017
"22" листопада 2017 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до М'якохідської сільської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина на земельну частку (пай) на підставі виданого останній сертифікату.
Будучи єдиною спадкоємицею на майно померлої, 22.09.2017 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріус своєю постановою відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно.
Так, згідно повідомлення в газеті "Бершадський край", дійсно оригінал сертифікату було втрачено.
З урахуванням викладеного, позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просить в порядку спадкування за законом визнати за нею право на земельну частку (пай) площею 2,32 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться в адміністративних межах М'якохідської сільської ради Бершадського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай).
Позивач, ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті надала на адресу суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.
Представник відповідача, М'якохідської сільської ради також надав на адресу суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.
Враховуючи те, що сторони скористались своїм правом передбаченим ч. 2 ст. 158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1. Після смерті останньої відкрилася спадщина на належне їй майно - земельний пай розміром 2,53 га, що належав ОСОБА_2 на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, що підтверджується довідкою відділу Держгеокадастру у Бершадському районі № 0-2-0.27-267/104-17 від 02.10.2017 року. Згідно цієї ж довідки вбачається, що на підставі розпорядження Бершадської РДА від 19.07.2007 року №308 розмір земельної частки (паю) змінено на 2,32 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості)
ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується довідкою № 768 від 14.06.2017 року, виданою М'якохідською сільською радою Бершадського району та копією свідоцтва про її народження та одруження.
Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом позивачка позбавлена можливості внаслідок того, що втрачений сертифікат на земельну частку (пай), який посвідчує правоОСОБА_2 на земельну частку (пай), що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 353/02-31 від 22.09.2017 року, а також відомостями про визнання недійсним втраченого сертифікату з земельний пай у друкованому ЗМІ «Бершадський край».
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 № 7, відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ст. 527 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця.
Згідно статті 529 Цивільного кодексу УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до ст. 548 зазначеного кодексу, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
П.1 частини 1 статті 549 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В п. 11 Постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", Пленум Верховного Суду України висловив наступну правову позицію, при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Положення ч. 4 ст. 174 ЦПК України визначають, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
16.05.2013 року ВССУ в Інформаційному листі № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" у п.3.5. було висловлено правову позицію з вирішення аналогічного питання, відповідно до якого, спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Оскільки у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено, суд вважає, що належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
За таких підстав, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 534, 549 Цивільного кодексу Української РСР (від 18 липня 1963 року), ст. ст. 328, 392, 1228 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 174, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) площею 2,32 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться в адміністративних межах М'якохідської сільської ради Бершадського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого на підставі розпорядження Бершадської районної державної адміністрації від 30.09.1996 року №259.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В. І. Губко