20 листопада 2017 року Справа № 906/1302/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Попікової О.В.,
розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2017
у справі№906/1302/16 Господарського суду Житомирської області
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області
доПублічного акціонерного товариства "Головинський граніт"
простягнення 3 140 006,60 грн.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір", згідно з ч. 1 ст. 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За вимогами вказаного Закону у редакції, що діяла при поданні позовної заяви в даній справі, передбачались наступні ставки судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4), позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4) .
З матеріалів справи вбачається, що у даній справі судами розглянуто позов майнового характеру щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 140 006,60 грн.
Враховуючи викладене, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін та доповнень, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги, становить 56 520,11 грн. (3 140 006,60 грн. (ціна позову) * 1.5 % = 47 100,10 грн. (сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання позовної заяви) * 120% (за подання касаційної скарги).
Однак до касаційної скарги в якості доказів сплати судового збору додано платіжні доручення №№ 197, 198 від 13.09.2017 про сплату судового збору у розмірі 7 058,86 грн. та клопотання про часткове відстрочення сплати судового збору в сумі 49 461,26 грн., у зв'язку з тим, що на рахунку скаржника відсутня вся сума необхідна для сплати судового збору.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
За змістом положень ст. 8 Закону, питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII)").
Отже, за приписами зазначеної норми відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. До того ж вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Водночас оскільки в силу ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати.
Наведені ж скаржником обставини не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність належних підстав для відстрочення сплати судового збору. До того ж Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що воно зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги.
З огляду на викладене заявлене скаржником клопотання про часткове відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу слід повернути скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Житомирській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі №906/1302/16 із доданими матеріалами повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя О.Кролевець
Судді О.Євсіков
О.Попікова