ун. № 759/7991/17
пр. № 1-кп/759/524/17
24 листопада 2017 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12017100080002495, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, працюючого оператором у ТОВ «Алтрейд», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_7 ,
інші учасники: представник потерпілого ТОВ «Сільпо-Фуд» - ОСОБА_8 ,
ОСОБА_4 21.03.2017р. приблизно о 18.42год., прибув до магазину «Сільпо», розташованого по пр.Перемоги, 87 в м.Києві. Знаходячись в приміщенні торгівельного залу даного магазину, ОСОБА_4 вирішив вчинити крадіжку чужого майна, яке належить ТОВ «Сільпо-Фуд».
З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 продовжуючи знаходитись в приміщенні торговельного залу магазину «Сільпо», взяв з торгових полиць чуже майно, яке належить ТОВ «Сільпо-Фуд», а саме: одну скляну банку розчинної кави «Якобс Монарх», вагою 190 г., вартістю 161,67грн.; свинячий биток без кістки, вагою 3,624 кг., загальною вартістю 322,68 грн., а всього продуктів харчування на загальну суму 484,35 грн., які сховав до власного рюкзака, який був при ньому.
Маючи намір таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Сільпо-Фуд» та розпорядитися ним на власний розсуд, ОСОБА_4 близько 18 години 54 хвилини, 21.03.2017 прослідував через касу, не розплатившись за сховані в особистому рюкзаку товари, після чого направився до виходу з магазину, виконавши таким чином всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Однак довести злочин до кінця ОСОБА_4 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину «Сільпо», разом з наявними при ньому чужим майном, яке він намагався таємно викрасти.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України не визнав та суду показав, що 21.03.2017р. на базарі він придбав 3,5кг. м'яса, кетчуп, приправи, оскільки мав намір з друзями смажити шашлики, а також банку кави «Якобс», яку попросила купити його дівчина, до якої він йшов. З цими продуктами він направився до магазину «Сільпо», де поклав їх до камери схову. З рюкзаком зайшов до магазину, взяв візок покупця, йому зателефонував знайомий та попросив докупити ще м'яса, риби та банку кави. Спочатку він взяв акційну банку кави і пішов у відділ м'яса, попросив зважити шматок свинини, яку поклав в корзину, а також взяв інші продукти. Потім з'ясувалось, що м'ясо не потрібно і він віддав його працівниці магазину, каву повернув на полицю, а за інші товари розрахувався. З камери схову забрав куплені раніше товари, а виходячи з магазину спрацювала антикрадіжна рамка, на вимогу працівника охорони він виклав з рюкзака всі продукти, в тому числі м'ясо і каву.
На виклик приїхала слідчо-оперативна група, яка вилучила придбані на ринку м'ясо та каву, він пояснював всі обставини, такі показання слідчому не давав, скарг на дії поліції не заявляв. Вважає, що на відео з камер відеоспостереження відсутній запис про те, що він перекладає м'ясо та каву з візка у свій рюкзак, всі докази є надуманими, показання свідка ОСОБА_9 неправдивими та просить також врахувати, що він неодноразово проходив повз протикрадіжні рамки, однак вони спрацювали тільки один раз.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, суд приходить до висновку, що його вина підтверджується наступними безпосередньо дослідженими доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що він працює начальником служби охорони в супермаркеті «Сільпо». Приблизно з 18.00 до 20.00 годин, по пр-ту Перемоги, 87 в супермаркеті «Сільпо», він обходив торговий зал, де побачив невідомого йому на той час чоловіка ( ОСОБА_4 ) в чорній куртці з візком покупця, у якому були продукти та на візку лежав чорний рюкзак. Коли ОСОБА_4 підійшов до каси, то він побачив, як обвинувачений поклав м'ясо до рюкзака. Він, свідок, повідомив про це охоронця ОСОБА_11 та сказав, що потрібно перевірити даного чоловіка. В подальшому його позвали до касової зони, оскільки спрацювала антикрадіжна система. ОСОБА_4 намагався залишити магазин, пояснював, що забув оплатити даний товар, проте на м'ясі був зірваний штрихкод, а під кришкою у банці кави прикріплений антикрадіжний стікер, який і спрацював на виході. Відеозапис був переданий працівникам поліції.
Показання свідка ОСОБА_10 узгоджуються і з протоколом огляду місця події від 21.03.2017р., яким оглянуто кімнату охорони магазину «Сільпо», де знаходиться ОСОБА_4 , який надав добровільну згоду на особистий огляд, а також виявлено та вилучено м'ясо свіже (свинячий биток без кістки) вагою 3,624кг., одна банка розчинної кави «Якобс» без етикетки ( а.с.34-заява, а.п.35-39).
Крім того обставини вчинення ОСОБА_4 замаху на крадіжку з магазину «Сільпо» зафіксовані на відео з камер відеоспостереження, що узгоджується і з протоколом огляду відеозапису від 28.03.2017р., відповідно до якого було оглянуто диск для лазерних систем зчитування марки формату DVD-R, на якому міститься фрагменти відеозапису камер відеоспостереження, встановлених в приміщенні торгового залу вказаного магазину (а.п.43-45).
Так, з оглянутого безпосередньо судом вищезазначеного відео вбачається, як ОСОБА_4 , перебуваючи в торгівельному залі магазину «Сільпо», замовляє шматок м'яса, який спочатку кладе у візок, а в подальшому перекладає до рюкзака. На касі розраховується за інші товари, однак, серед цих товарів відсутнє м'ясо та кава. Також на відео зафіксовано і те, що за обвинуваченим та його діями спостерігає охоронець магазину, який і повідомив про виявлені ним обставини.
Суд також приймає до уваги і те, що ОСОБА_4 жодних зауважень під час проведення слідчої дії не заявляв, з протоколом огляду місця події ознайомився та також не висловив свої зауваження, про які розповів у суді. Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що м'ясо та каву ОСОБА_4 взяв не в магазині «Сільпо» та дані товари перебували у камері схову, стороною захисту не доведено, як і не встановлено судом.
Сукупність зібраних в кримінальному провадженні доказів, в тому числі показання допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 та письмові докази, суд визнає належними та допустимими та такими, що мають значення у даному кримінальному провадженні. Відтак, суд кладе їх в основу обвинувального вироку і, виходячи із позиції ЄСПЛ, визнає їх досить переконливими, щоб на підставі їх розумної оцінки визнати ОСОБА_4 причетним до закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна.
Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_4 суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ним з метою уникнення відповідальності за скоєне, а його захисна версія про не причетність до вчинення злочину жодним доказом не підтверджена, як і не встановлена в судовому засіданні.
Суд приходить до висновку, про те, що вартість товару слід визначити, виходячи із розрахунку ціни без ПДВ відповідно до акту вартості товару від 21.03.2017р., а саме кава розчинна «Якобс» -161,67грн., биток свиний, вагою 3,624кг. -322,68грн., що не впливає на правову кваліфікацію дій ОСОБА_4 .
Таким чином, суд, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні зібрані у справі докази, оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена та кваліфікація його дій за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України вірна, оскільки він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено до категорії середньої тяжкості, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, працює, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу і таке покарання відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави.
Речові докази - кава розчинна «Якобс Монарх», биток свиний, вагою 3,624кг, які передані на зберігання ТОВ «Сільпо-Фуд» - залишити за належністю ТОВ «Сільпо-Фуд», диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: