Запорізької області
21.05.07 Справа № 20/176д/07
Суддя
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні», Запорізька область, м.Мелітополь
до Мелітопольської міської ради, Запорізька область, м.Мелітополь
про спонукання укласти договір купівлі-продажу
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача -Цокало О.І. (довіреність б/н від 20.04.2007р.);
Данилець В.В. (довіреність б/н від 17.05.2007р.);
Від відповідача -Пономаренко Л.Е. (довіреність.№203/1-09 від 09.10.2006р.);
Заявлений позов про спонукання Мелітопольської міської ради до укладення з ТОВ “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» договору купівлі-продажу обладнання та частини комплексу будівель Мелітопольської міської друкарні за літерою А3-1, А4-1, А5-1, А6-2 по вул. К. Маркса, 21/23 в м. Мелітополь Запорізької області за вартістю 58256,40 грн., згідно висновку про незалежну оцінку від 01.12.2004р.
Ухвалою господарського суду від 29.03.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/176д/07, судове засідання призначено на 23.04.2007р. Ухвалою суду від 23.04.2007р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 21.05.2007р.
У судовому засіданні 21.05.2007р. за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Позивач підтримує позовні вимоги і просить суд на підставі ст.25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», ст.11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ст.ст. 1, 12, 45, 54 Господарського кодексу України позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. Відповідно до договору оренди №187 від 01.06.2003р. та акту прийому-передачі позивач з 2003р. користується спорудами міської типографії загальною площею 1338,7 кв.м., які знаходяться в комунальній власності Мелітопольської міської ради вартістю 273900 грн. За час користування приміщеннями здійснено поліпшення, будівлі після ремонтно-будівельних робіт по реконструкції та поліпшенню прийняті до експлуатації Актом державної технічної комісії. Рішеннями 30 і 36 сесії Мелітопольської міської ради №5/5 від 26.03.2004р. і №4-3 від 07.10.2004р. частина будівель Мелітопольської друкарні за літерами А3-1, А4-1, А5-1, А6-2 по вул..К.Маркса,21/23 в м.Мелітополі включено до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004р. шляхом прямого викупу. Таким чином, ТОВ “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» вважає, що має право на викуп вказаних приміщень як орендар об'єкту комунальної власності, що зробив поліпшення, але відповідач -Мелітопольська міська рада не бажає укласти з підприємством договір купівлі-продажу.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, мотивуючи наступним. Рішенням Мелітопольської міської ради від 07.10.2004р. №4/3 до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004р., було внесено частину комплексу будівель Мелітопольської міської друкарні за літерою А3-1, А4-1, А5-1, А6-2 по вул. К.Маркса, 21/23. Відповідно до ст.181 ГК України, кожна із сторін має право запропонувати іншій стороні проект договору. Позивач з проектом договору купівлі-продажу не звертався. Відповідно до ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» договір купівлі-продажу повинен містити відомості, в тому числі ціну продажу об'єкта. Закон України “Про Державну програму приватизації» передбачено, що оцінка вартості об'єкта приватизації у разі приватизації об'єкту шляхом викупу здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Відповідно до п.23 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Методики оцінки майна», висновок про вартість майна, складений для цілей приватизації майна шляхом викупу або продажу конкурентними способами, дійсний протягом шестимісячного строку від дати його затвердження. Тобто, на цей час висновок про вартість майна є недійсним. Також у зв'язку з відсутністю однієї з суттєвих умов договору -вартості об'єкта купівлі-продажу та недотримання позивачем норм ст.181 ГК України вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
01.06.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» (орендар, позивач у справі) та Мелітопольською міською радою (орендодавець, відповідач у справі) був укладений договір оренди №187, за яким орендодавець передає, а орендар бере в термінове платне користування будівлі, споруди міської типографії, загальною площею 1 338,7 кв. м та обладнання за адресою: м.Мелітополь, вул. К.Маркса, 21/23, які знаходяться в комунальній власності Мелітопольської міської ради, вартістю 2739000,00 грн.
Цей договір набирає чинності з моменту його реєстрації та укладено строком на 5 років (п. 10.1).
Рішенням тридцятої сесії Мелітопольської міської ради від 26.03.2004р. №5/5 до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004р. було внесено частину комплексу будівель Мелітопольської міської друкарні за літерою А3-1, А4-1, А5-1, А6-2 по вул. К.Маркса, 21/23.
Рішенням тридцять шостої сесії Мелітопольської міської ради від 07.10.2004р. №4/3 затверджено перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004р. шляхом прямого викупу, зокрема, згідно з додатком №1 внесено частину комплексу будівель Мелітопольської міської друкарні за літерою А3-1, А4-1, А5-1, А6-2 по вул. К.Маркса, 21/23, орендар -ТОВ “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні», до викупу 329,4 кв.м., всього в оренді -1 338,7 кв.м.
31.10.2004р. проведено оцінку частини нежилих приміщень комплексу будівель (пристройки А3-1, А4-1,А6-1), що знаходяться за адресою: м.Мелітополь, вул.К.Маркса,21-23. Згідно з висновків ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 31.10.2004р. становить 48 547 грн., ПДВ -9 709,40 грн. Зазначено, що результати і висновки, приведені в цьому звіті, дійсні протягом шести місяців з моменту затвердження звіту.
Відповідно до Акту Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, затвердженого Мелітопольським міськвиконкомом від 26.05.2005р. №1362, прийнято в експлуатацію об'єкт загальною площею забудови 650,1 кв.м. - реконструкція будівлі по вул..К. Маркса, 21-23, м.Мелітополь.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, пояснення сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають на наступних підставах.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Відповідно до ст. ст. 11, 509, 203 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, в силу закону, договору. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Конституція України встановлює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю ( ч.1 ст. 41), а також рівність суб'єктів права власності перед законом (ч.4 ст.13).
Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження майна, що є державною чи комунальною власністю. Порядок відчуження майна визначається законами, зокрема, Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Предметом спору є позов орендаря про спонукання до укладення договору купівлі-продажу майна, яке належить до комунальної власності.
Відповідно до ст.25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Статтею 11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено продаж об'єкта приватизації шляхом викупу, зокрема, включеного до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.
Із матеріалів справи слідує, що Мелітопольської міською радою прийнято рішення про включення до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004р. шляхом прямого викупу частину комплексу будівель Мелітопольської міської друкарні за літерою А3-1, А4-1, А5-1, А6-2 по вул. К.Маркса, 21/23, орендар -ТОВ “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні», до викупу 329,4 кв.м., всього в оренді -1 338,7 кв.м.
Порядок підготовки об'єкта малої приватизації до продажу встановлений ст. 8 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Статтею 9 цього Закону ( в редакції, яка є чинною на день розгляду справи) передбачено, що за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється його оцінка в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Акт інвентаризації затверджується керівником та головним бухгалтером підприємства, акт оцінки вартості об'єкта приватизації - керівником органу приватизації. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова вартість продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» договір купівлі-продажу повинен містити відомості, в тому числі ціну продажу об'єкта.
Згідно з п.51 Закону України “Про Державну програму приватизації» оцінка вартості об'єкта приватизації у разі приватизації об'єкту шляхом викупу здійснюється із застосуванням експертної оцінки.
Оскільки позивач просить спонукати відповідача на укладення договору купівлі-продажу саме за вартістю 58256,40 грн, суд звертає увагу, що відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1891, прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном, чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування висновку про вартість майна. Погодження висновку про вартість майна здійснюється шляхом скріплення його печаткою та підписом керівника відповідного органу або іншої уповноваженої на це особи. Державні органи приватизації затверджують оцінку майна у випадках приватизації. Висновок про вартість майна, складений для цілей приватизації майна шляхом викупу або продажу конкурентними способами, дійсний протягом шестимісячного строку від дати його затвердження.
Позивач посилається на звіт про незалежну оцінку станом на 31.10.2004р., відповідно до якого ринкова вартість об'єктів А3-1, А4-1, А6-1, розташованих в м.Мелітополь, вул. К.Маркса,21-23 становить 58 256,4 грн. (з ПДВ). Однак, як вбачається з цієї оцінки, досліджувались інші об'єкти, чим ті, стосовно яких у 2004р. прийнято рішення про приватизацію - за літерою А3-1, А4-1, А5-1, А6-2 по вул. К.Маркса, 21/23.
Доказів дотримання порядку оцінки, у тому числі її затвердження, позивач не надав. Оцінка, на яку він посилається як підставу визначення ціни продажу, втратила чинність.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений ст.181 Господарського кодексу України.
Згідно з приписами цієї статті проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Частиною 8 цієї статті встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним ( таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.3 ст.184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 Господарського кодексу України, відповідно до якої судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.84 Господарсько-процесуального кодексу України, у спорах про спонукання до укладення договору в рішенні необхідно зазначати умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Із аналізу перелічених норм законодавства слідує, що обов'язковою умовою укладання господарського договору є одержання проекту стороною, якій запропоновано іншою стороною цей проект.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» з проектом договору купівлі- продажу до Мелітопольської міської ради не звертався.
Суд також звертає увагу, що позивач просить спонукати укласти договір купівлі-продажу не лише частини комплексу будівель, а і обладнання. Однак, підстав для укладення договору купівлі-продажу обладнання позивач у позовній заяві не навів.
На підставі викладеного, враховуючи що проект договору відповідачем не отриманий, позивачем порушено порядок укладення договорів, який передбачений наведеним вище законодавством, суд вважає вимоги позивача з підстав, які заявлені, не обґрунтованими, не доведеними і на час розгляду даної справи відсутні підстави для спонукання відповідача до укладення зазначеного в позовній заяві договору купівлі-продажу. У зв'язку з цим, суд не бере до уваги посилання позивача на інші докази та норми права.
Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача. Враховуючи, що позивачем зайво сплачене державне мито у сумі 497,6 грн., суд вважає за необхідне видати довідку на повернення із державного бюджету вказаної суми.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» ( Запорізька область, м.Мелітополь, код ЄДРПОУ 32475289) довідку на повернення із державного бюджету зайво сплаченого державного мита у сумі 497 грн. 60 коп.
Суддя Л.П.Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 04.06.2007р.