Справа № 2-3786/09
09 грудня 2009 року Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим
у складі: головуючої судді - Андрєєвої О.М.,
при секретарі - Кушнеренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Вимоги мотивовані тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1/Гоголя у м. Сімферополі. Квартири №№ 8 та 9 у вказаному будинку належать на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2
В 1999 році відповідач без існування яких-небудь дозвільних документів провів реконструкцію своїх квартир, а саме переобладнав їх під магазин. Після проведення ремонту стан її квартири погіршився: потріскалась штукатурка, з'явились тріщини на стінах. Крім того, після проведеного відповідачем в 2006 р. ремонту даху квартир, що використовуються як магазин, стан її квартири, що розташована поверхом вище, ще більше погіршився. Матеріальну шкоду оцінює в 20 000 грн.
Також просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., оскільки вона дісталась душевних страждань, деякий час була змушена проживати у подруг.
В судовому засідання позивачка свої позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, пояснивши, що всі необхідні дозвільні документи на проведення будівельних робіт у ОСОБА_2 були. У задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Також, як слідує з ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2/Гоголя у м. Сімферополі (а.с. 6).
Відповідачу ОСОБА_2 належать квартири №№ 8 та 9 в будинку № 11/17 по вул. Пушкіна/Гоголя у м. Сімферополі (а.с. 88, 89).
Згідно з технічними висновками 3Н-99-23 та 3Н-99-24, квартири №№ 8 та 9 по вул.. Гоголя, 11 не відповідають будівельним нормам та стандартам, у зв'язку з чи не придатні для постійного проживання (а.с. 97-104, 105-113).
Рішеннями Центральної районної ради м. Сімферополя №№ 191/1 від 20.07.1999 р. вказані квартири списані з балансу житлового фонду, як ті, що не відповідають будівельним вимогам, стандартам та не придатні для постійного проживання (а.с. 114, 115).
20.10.1999 р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю виданий дозвіл ОСОБА_2 на виконання будівельних робіт (а.с. 116).
Рішенням виконкому Сімферопольської міської ради № 1592 від 22.10.1999 р. ОСОБА_2 дозволено влаштування магазину з організацією входу по вул. Гоголя, 11 (а.с. 118).
На підставі цього, був розроблений проект влаштування магазину № 42-99, який затверджений рішенням Центральної районної ради м. Сімферополя № 285/5 від 16.11.1999 р. та дозволено використовувати квартири №№ 8 та 9 по вул. Гоголя, 11 під магазин (а.с. 119, 120-127).
Проектна документація зареєстрована у Державному архітектурно-будівельному контролі, про що виданий акт. Відповідно до вказаного акту оглядом об'єкту встановлено, що будівельно-монтажні роботи виконані у відповідності з державними будівельними нормами (а.с.128, 129).
Таким чином, судом встановлено, що всі необхідні дозвільні документи на проведення будівельних робіт, відповідач мав. Проведені будівельно-монтажні роботи ретельно провірені відповідними державними органами та порушень не встановлено.
Позивачкою була надана копія висновку експерта № 359 від 17.04.2000 р., відповідно до якого при огляді квартири АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_1 встановлені дефекти. Причини їх появлення не встановлені. Вказано, що зі слів самої ОСОБА_1, дефекти з'явились після проведення реконструкцій приміщень першого поверху. Необхідні охоронні міри з поновлення та посилення конструкцій будівлі (а.с.75-83).
Виходячи з наведеного, висновок експерта не містить вказівки на існування дефектів будівлі з причини проведення реконструкції відповідачем.
Натомість, технічним висновком 3Н-99-23.1 встановлено, що стіна першого поверху перенапружена, має деформації та потребує посилення (а.с. 90-96).
Таким чином, судом встановлено, що всі необхідні дозвільні документи на проведення будівельних робіт, відповідач мав. Проведені будівельно-монтажні роботи ретельно провірені відповідними державними органами та порушень не встановлено.
Позивачкою не доведена вина ОСОБА_2 у заподіянні шкоди.
Крім того, позивачкою пропущений строк для пред'явлення позову. Ремонтно-будівельні роботи відповідачем були проведені у 1999 році, до суду вона звернулася лише у травні 2009 року. Жодного доказу про проведення ОСОБА_2 ремонту у 2006 року не надано, та матеріали справи не містять даних про це.
На підставі ст.ст. 257, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крім через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про його апеляційне оскарження, та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Суддя: