Справа № 373/1023/16-к
24 листопада 2017 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-
встановив:
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки 03.02.2016 близько 15 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті виниклих неприязних відносин, під час сварки із ОСОБА_8 , усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, однак не бажаючи настання смерті особи, нанесла останньому один удар ножем в ліве стегно, спричинивши потерпілому тяжке тілесне ушкодження, від якого він помер.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 28.09.2017 за клопотанням прокурора обвинуваченій було продовжено запобіжний захід у виді взяття під варту по 07.12.2017.
Судовий розгляд даного кримінального провадження, після заміни судді, розпочався спочатку, оскільки обвинувачена наполягла на новому проведенні процесуальних дій, які були здійснені судом до заміни судді.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій, строк якого закінчується 07.12.2017 і просить його продовжити на два місяці.
В обґрунтування свого клопотання про продовження строк утримання під вартою прокурор посилається на особливу тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, вона може вплинути на хід судового розгляду, адже відразу після вчинення злочину приховувала його сліди. Також вказує на те, що ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу в ході досудового розслідування не припинилися.
Потерпіла та її представник підтримала клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_7 вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання та просить обрати відносно обвинуваченої запобіжний захід у виді домашнього арешту з цілодобовим обмеженням та покладенням відповідних обов'язків.
Обвинувачена підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Суд вважає, що відповідно до п.1. ч.1 ст. 194 КПК України, стороною обвинувачення надані докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення.
У судовому засіданні судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на зменшення ризиків, які існували на час обрання та продовження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою (п.2 ч. 1 ст. 194 КПК України), та зазначені прокурором в клопотанні. Вагомість наявної обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення у поєднанні з тяжкістю покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, дає підстави вважати, що особі притаманно вчинити будь-яку дію щодо уникнення від кримінальної відповідальності. З врахуванням необхідності безпосередності дослідження доказів під час судового провадження суд вважає, що ризики, що були зазначені під час обрання запобіжного заходу не припинилися. Окрім того, зважаючи на ту обставину, що склад суду змінився відповідно до ст. 35 КПК України, судом прийнято рішення про розгляд справи спочатку за наполяганням обвинуваченої.
Прокурором доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, при розгляді даного клопотання суд звертає увагу на такі чинники: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, вік обвинуваченої, її стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків у місці постійного проживання, наявність постійного місця роботи, репутацію, майновий стан тощо.
В силу ст. 331 КПК України під час судового засідання суд розглядає клопотання учасників судового провадження, які стосуються заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що законодавчо визначені підстави для продовження строку тримання особи під вартою наявні та актуальні, а продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій на строк, визначений кримінальним процесуальним законом, є доцільним. Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вбачає можливим визначити розмір застави щодо обвинуваченої.
Керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд, -
ухвалив:
Продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяці, тобто з 08 грудня 2017 року по 08 лютого 2018 року, утримуючи її в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала не підлягає окремому оскарженню.
Суддя ОСОБА_1