490/8196/17
нп 1-кп/490/897/2017
24 листопада 2017 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , провівши відкрите судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 42017150410000196, за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Козацьке, Бериславського району, Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який проходив військову службу за контрактом на посаді старшого водія 1 розрахунку 1 міномеьного взводу батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні матрос,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,
З участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 ; сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3
17 травня 2016 року громадянин ОСОБА_3 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 30.09.2016 № 210 солдат ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду старшим водієм 1 розрахунку 1 мінометного взводу мінометної батареї 1 батальйону морської піхоти зазначеної військової частини.
08 листопада 2016 року о 08 год. 00 хв. матрос ОСОБА_3 , діючи умисно, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) та незаконно перебував за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконаням обов'язків військової служби.
11 вересня 2017 року о 11 год. 00 хв. матрос ОСОБА_3 добровільно прибув до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) та того ж дня приступив до виконання службових обов'язків. Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, і дав показання про те, що у зазначений в обвинуваченні період він нез'явився вчасно на службу через сімейні обставини, потім боявся повертатись на службу, та весь час перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . У вчиненому щиро кається, наразі продовжує військову службу. Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Дослідивши обставини справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, і кваліфікує його дії за ч.4 ст.407 КК України. При призначенні покарання, відповідно до вимог ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проходження військової служби посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий. Як обставини справи, що пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченого, наявність на утриманні неповнолітньої дитини. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в межах мінімальної санкції ч.4 ст.407 КК України, оскільки саме таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Одночасно, зважаючи на наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, суд вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання і звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає, запобіжний захід не обирався. Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1