Справа № 473/3654/17
Номер провадження1-кп/473/305/2017
іменем України
"24" листопада 2017 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
учасники процесу:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12017150190002074 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт.Олександрівка, Вознесенського району, Миколаївської області, українець, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, не працює, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, -
14.10.2017 року приблизно о 01-30 год. в смт.Олександрівка, Вознесенського району, Миколаївської області, перебуваючи на законних підставах на території домоволодіння по АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 незаконно заволодів автомобілем марки ВАЗ 2108 бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 . Реалізуючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу та користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинив дверцята автомобіля, які на той час не були зачиненими, а ключ знаходився в замку запалення, таємно вигнав автомобіль з території двору та поїхав на ньому до домоволодіння АДРЕСА_3 , де здійснив наїзд на кам'яну брилу, що призвело автомобіль у несправність, в результаті чого потерпілому ОСОБА_5 було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 25520 грн.
Стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч.1 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.
В підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 просили суд у відповідності із вимогами п.1 ч.3 ст.314 КПК України затвердити угоду про примирення, яка була укладена між потерпілим та обвинуваченим 06 листопада 2017 року.
Прокурор не заперечувала проти затвердження угоди про примирення, вказавши, що угода відповідає усім вимогам чинного законодавства.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні приватного обвинувачення.
Частина 5 ст.469 КПК України передбачає, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
06 листопада 2017 року потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 уклали угоду про примирення. Згідно з угодою про примирення обвинувачений ОСОБА_4 і потерпілий ОСОБА_5 дійшли згоди щодо покарання за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення за ч.1 ст.289 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 роки та на підставі ст.75 КК України домовилися застосувати відносно ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; на підставі п.1 ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; на підставі п.2 ч.1 ст.76 КК України - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. В частині відшкодування шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_5 , сторони угоди про примирення вказали, що шкода відшкодована повністю, що вони підтвердили і в підготовчому судовому засіданні при вирішенні питання про затвердження угоди.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, обвинувачений кається у вчиненому, що є пом'якшуючою відповідальність обставиною, усвідомив вчинене, відшкодував потерпілому шкоду, завдану злочином.
Під час підготовчого судового засідання судом було з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє права, визначені частиною 5 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені частиною 1 статті 473 КПК України; обвинувачений вказав, що він повністю визнає свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням, цілком розуміє характер обвинувачення, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди.
Потерпілий підтримав затвердження угоди на визначеній в ній умовах.
Судом роз'яснено, що наслідком затвердження угоди про примирення для сторін є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України, а також для обвинуваченого - відмова від здійснення права на справедливий судовий розгляд. А для потерпілого - позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Суд переконався, що затвердження угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; відсутні обставини для відмови у затвердженні угоди про примирення, передбачені ч.7 ст.474 КПК України, правова кваліфікація діям ОСОБА_4 надана вірно за ч.1 ст.289 КК України; покарання, запропоноване сторонами, узгоджене ними у межах санкцій ч.2 ст.185 КК України, відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України. Зміст угоди про примирення від 06 листопада 2017 року між обвинуваченим та потерпілим - відповідає вимогам ст.471 КПК України.
З огляду на вказане, суд вважає, що існують підстави для затвердження угоди про примирення на визначеній в ній умовах.
Судові витрати - відсутні. Долю речових доказів вирішити в порядку ст..100 КПК України.
Керуючись ст.ст.314, 369, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 06 листопада 2017 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі затвердженої угоди про примирення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання - у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та на підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на нього наступні обов'язки на період іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ автомобіль марки ВАЗ 2108 бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - залишити потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку суду.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.394 КПК України вирок на підставі угоди про примирення може бути оскаржено прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарження вироку, якщо його не скасовано, - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Вознесенського міськрайонного суду (підпис) ОСОБА_1
Згідно оригіналу: Суддя: