м. Київ К-19972/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів: Сіроша М.В.
Гончар Л.Я.
Чалого С.Я.
Черпіцької Л.Т.
Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 29 серпня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року у справі за позовом прокурора Новоукраїнського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства обмеженою відповідальністю «Лан»про стягнення 26 057,56 грн., -
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 29 серпня 2007 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з касаційною скаргою у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан»надано позивачу звіт за формою 10-ПІ. На підставі даного звіту фондом було нараховано відповідачу штрафні санкції за не створення робочих місць для інвалідів, оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві в 2006 році була 139 чоловік, норматив працевлаштування інвалідів -6 чоловік, працювало 2 інваліди, середньорічна заробітна плата одного працівника 6514,39 грн., тому до стягнення з відповідача підлягає 26057,56 грн. (6514,39 х 4) штрафних санкцій за нестворені у 2006 році 4 робочі місця для інвалідів.
Колегією суддів Вищого адміністративного суду України вбачаються правомірними посилання судів попередніх інстанцій на ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, відповідно до якої, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організації чи до державної служби зайнятості.
За змістом Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 ролу № 314 (чинною на час виникнення спору), працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан», було створено у 2006 році 5 робочих місць для інвалідів та впродовж 2006 року товариство повідомляло Новомиколаївську сільську раду про вакантні робочі місця для інвалідів.
Таким чином, відповідачем було вжито усіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів на підприємстві, тому доводи позивача про нарахування адмшістративно-господарських санкцій у зв'язку з меншою, ніж установлено нормативом середньообліковою чисельністю працюючих інвалідів, є безпідставними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, постанову Господарського суду Кіровоградської області від 29 серпня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2008 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадках, встановлених ст. ст. 237 -239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Я. Гончар