"19" листопада 2009 р. м. Київ К-23046/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів: Сіроша М.В.
Гончар Л.Я.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року у справі за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління постачання»до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування штрафної санкції та пені, -
Державне підприємство «Селидіввугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління постачання»звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування штрафної санкції та пені.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 3 вересня 2008 року Державному підприємству «Селидіввугілля»у задоволені позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області задоволено, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 вересня 2008 року скасовано. В позов задоволено.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, з посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що УПФ України у м. Селидове за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до позивача постановлені рішення: №269 від 13.08.2007 року, № 306 від 13.09.2007 року, №353 від 08.10.2007 року, № 393 від 20.11.2007 року, № 450/2 від 21.12.2007 року, № 12 від 22.01.2008 року, №51 від 21.02.2008 року, № 72 від 14.03.2008 року, № 112 від 15.04.2008 року, № 154 від 16.05.2008 року, № 198 від 17.06.2008 року.
Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, прийшов до помилкового висновку щодо закону, який підлягав застосуванню до даних правовідносин, тому його рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі-Закон), суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі -недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно ч.5 ст. 106 Закону, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Судом першої інстанції встановлено, що із особової карки та розрахунку погашення страхових внесків, фінансових санкцій та пені вбачається, що ВП «Управління постачання» несвоєчасно сплачувало страхові внески, внаслідок чого відповідачем поточні платежі зараховувалися у погашення недоїмки.
Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що законом прямо передбачено зарахування органами Пенсійного фонду поточних страхових внесків у рахунок погашення недоїмки, та нарахування у зв'язку із цим штрафу та пені, у разі виникнення недоїмки у платника страхових внесків.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Не дивлячись на це, апеляційний суд помилково скасував його.
Відповідно до ст. 225 КАС України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись наведеним, ст.ст. 220, 221, 225, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області задовольнити.
Постанову Донецкого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року скасувати, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 вересня 2008 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.