"19" листопада 2009 р. м. Київ К-16566/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів: Сіроша М.В.
Гончар Л.Я.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області на постанову Ровеньківського міського суду від 21 березня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області про перерахунок пенсії, -
Свистунов В.О., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13, ОСОБА_14 звернулися до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області про перерахунок пенсії.
Постановою Ровеньківського міського суду від 21 березня 2007 року позов задоволено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області залишена без задоволення, а постанова Ровеньківського міського суду від 21 березня 2007 року без змін.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачам були призначені пенсії за віком, кожен з них певний час після виходу на пенсію та в період дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»продовжував працювати.
Відповідно до ст. 11 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі-Закон) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання,
Таким чином суди вірно зазначили, що позивачі на період їх роботи були застрахованими особами.
Згідно ст. 17 Закону підприємство страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до вимог ст.ст.43, 44 Закону перерахунок пенсій за віком здійснюється і стосовно осіб, пенсії яким були призначені до набрання чинності цим законом (тобто до 01.01.2004р.), за наявності для того поданої заяви та наведених в законі документів підтверджуючих право громадянина на такий перерахунок.
Позивачі були застрахованими особами, які після призначення пенсії продовжили працювати та їх страховий стаж збільшився, таким чином дія ст. 42 ч. 4 Закону розповсюджується на позивачів.
Згідно з ч.3 ст.211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись наведеним, ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області залишити без задоволення, а постанову Ровеньківського міського суду від 21 березня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.