"19" листопада 2009 р. м. Київ К-15162/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів:Сіроша М.В.
Гончар Л.Я.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2008 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Новомосковськ Дніпропетровської області, -
У березні 2007 року Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області звернулось з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області про прийняття до заліку відповідачем відшкодування витрат на допомогу на поховання та витрат на її доставку.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2008 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фон України в м. Новомосковську Дніпропетровської області залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області подало касаційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити до апеляційного суду для вирішення по суті вимог апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Ухвалюючи рішення про залишення апеляційної скарги без розгляду ,суддя суду апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 6 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку про що постановляється ухвала. Оскільки Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області подало апеляційну скаргу 26 червня 2008 року, тобто після закінчення встановленого законом строку на подачу заяви про апеляційне оскарження постанови, а заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду апелянт не подав, це позбавило суд можливості вирішити питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з доводами суду апеляційної інстанції, оскільки, виходячи зі змісту частини шостої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження суддя-доповідач ще на етапі вирішення питання про відкриття апеляційного провадження своєю ухвалою повертає апеляційну скаргу, подану після закінчення строку на апеляційне оскарження (у такому тлумаченні за аналогією закону враховане положення частини третьої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження та залишення заяви про апеляційне оскарження і апеляційної скарги без розгляду може бути оскаржено у касаційному порядку, виходячи з частини третьої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, а також тому, що вона перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частини 5 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (за аналогією закону ), повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Тобто, ухваливши рішення про залишення апеляційної скарги без розгляду одноособово суддею-доповідачем, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, та позбавлено права апелянта повторного звернення до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 277 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, оскільки питання про залишення апеляційної скарги без розгляду вирішується, у суді апеляційної інстанції, колегіально, а не суддею одноособово, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
Також колегія суддів звертає увагу на доводи касатора про те, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області було подано заяву про апеляційне оскарження разом з апеляційної скаргою 10.07.2007(копія додана до касаційної скарги), але у зв'язку з тривалим не розглядом зазначеної апеляційної скарги відповідач повторно подав її 10.07.2008, однак в матеріалах справи відсутня апеляційна скарга та заява про апеляційне оскарження від 10.07.2007.
Зважаючи на викладене, та керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2008 року -скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2007.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.