___________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 520/13876/17
Провадження № 2/520/9696/17
22.11.2017 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Єгорової Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
Позивач - ОСОБА_1 13.11.2017 року звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просить суд розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 24 грудня 2003 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №3365 від 24 грудня 2003 року. Сторони за час перебування у шлюбі мають спільних неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В позовній заяві позивач просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що подружні стосунки між ними не підтримуються, у них з відповідачем різні характери, погляди на життя, примирення між ними неможливе, шлюб має формальний характер.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 16.11.2017 року на підставі вищевказаної позовної заяви відкрито провадження по справі та призначено час і місце проведення судового засідання.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала до суду заяву, в якій позов підтримала та просила розгляд справи провести за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, надав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав, розгляд справи просив провести за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У зв'язку з чим, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі.
Дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що 24 грудня 2003 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, актовий запис №3365 від 24 грудня 2003 року.
Також судом встановлено, що сторони мають спільних неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Як вбачається з пояснень позивача зазначеної вільної згоди між сторонами по справі не має.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріпленні у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.
У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що сім'я розпалася остаточно, шлюб носить формальний характер, подружні стосунки між сторонами не підтримуються, подальше сумісне проживання суперечить інтересам сторін, а тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки позивачем в позові не заявлені вимоги щодо відшкодування судових витрат, у суду відсутні підстави для покладання цих витрат на відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 24 грудня 2003 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №3365 від 24.12.2003 року.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Позивачеві ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище «Єрмольєва».
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які не приймали участь під час проголошення рішення суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий Калініченко Л. В.