м. Київ К-4482/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Бим М.Є. (доповідач), Гордійчук М.П., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову господарського суду Чернігівської області від 01 червня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року у справі №15/95 за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до Федерації профспілкових організацій Чернігівської області про стягнення суми, -
Прокурор Чернігівської області звернулося до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до Федерації профспілкових організацій Чернігівської області про стягнення з відповідача боргу щодо різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України „Про наукову та науково -технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.01.05р. по 31.12.05р.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 01 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова просить скасувати зазначені судові рішення, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом, рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 30.06.05р. у справі № 22-1343 зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Чернігова перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію як науковому працівнику за період з 01.01.04р. по 01.03.05р..
Як вбачається з мотивувальної частині рішення ОСОБА_1 має наукову ступінь кандидата медичних наук з 19.11.81, право на отримання пенсії як науковому працівнику має з 1 січня 2004 р., з дня набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову та науково -технічну діяльність” і саме з цього часу йому повинна нараховуватись та виплачуватись пенсія як науковому працівнику.
Відповідачу направлено повідомлення ( уточнене ) про суму витрат на виплату пенсії, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України „Про наукову і науково -технічну діяльність” і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на суму 2979,85 грн.
Повідомлення отримано відповідачем 26.12.05, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
26.04.04 відповідачем видано ОСОБА_1 довідку для пред'явлення Пенсійному фонду Деснянського району м. Чернігова на предмет призначення пенсії відповідно до Закону України від 20.11.03 „Про наукову і науково -технічну діяльність” в якій зазначено, що стаж його роботи на вказаних в довідці посадах зараховується до стажу роботи наукових працівників.
Згідно п. 13 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.03 у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, відповідно до Закону України „Про наукову та науково -технічну діяльність” та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, то розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України „Про наукову та науково -технічну діяльність”.
Відповідно до ст. 24 ч. 5 Закону України „Про наукову і науково -технічну діяльність” від 13.12.91 № 1977 різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових ( науково -педагогічних ) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації -за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових ( науково -педагогічних ) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації -за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим ( науково -педагогічним ) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
для наукових ( науково -педагогічних ) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації -за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Науково -дослідна ( науково -технічна ) установа ( далі -наукова установа ) -юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково -технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт ( стаття 1 Закону № 1977 ).
24.03.04 постановою Кабінету Міністрів України № 372 затверджено „Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеною науковим ( науково -педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації згідно із Законом України „ Про наукову і науково -технічну діяльність”, та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи ( далі -Порядок № 372 ).
Порядок визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеною науковим ( науково -педагогічним ) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ , організацій та „Про наукову і науково -технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації згідно із Законом України відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи ( далі -різниця у розмірі пенсії ), ( п. 1 Порядку № 372 ).
Різниця у розмірі пенсій наукових ( науково -педагогічних ) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівній акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку ( п. 9 Порядку № 372 ).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15.09.99 № 1045 професійна спілка ( профспілка ) -добровільна неприбуткова громадська організація, що об”єднує громадян, пов”язаних спільними інтересами за родом їх професійної ( трудової ) діяльності ( навчання ).
Статтею 1 Статуту відповідача передбачено, що Федерація профспілкових організацій Чернігівської області є добровільним об'єднанням обласних, первинних організацій всеукраїнської і регіональних профспілок, обласних, місцевих та первинних профспілок, що діють на території Чернігівської області, створена 11 грудня 1990 року.
Зі Статуту відповідача а матеріалів справи не вбачається, що він займається науковою або науково-технічною діяльністю, яка є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.
Оскільки Федерація профспілкових організацій Чернігівської області не є державним підприємством, установою, організацією, недержавною науковою установою, організацією та вищим навчальним закладом ІІІ-ІУ рівнів акредитації, тому суди дійшли правильного висновку про те, що на неї не розповсюджується дія ч. 5 ст. 24 Закону України № 1977.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова відхилити, а постанову господарського суду Чернігівської області від 01 червня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
З оригіналом згідно.
Суддя М.Є. Бим