"09" грудня 2009 р. м. Київ К-15852/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.
при секретарі: Сірик Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року у справі №2-а-216/08 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області до відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
У серпні 2007 року Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя звернулось до суду з адміністративним позовом до ВАТ «МК «Азовсталь», в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило стягнуто з відповідача заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. на загальну суму 668811,83 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року, позов задоволений в повному обсязі.
В касаційній скарзі ВАТ «МК «Азовсталь»просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є юридичною особою, перебуває на обліку як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя. З довідки про державну реєстрацію підприємства вбачається, що основними видами діяльності є виробництво чавуну, сталі та феросплавів, лиття сталі, виробництво коксу та інше.
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 р., який набрав чинності з 01.01.2004 р., передбачено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 -відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.
Згідно пункту “а” ст. 13 Закону України від 05.11.1991 р. № 1788-Х11 «Про пенсійне забезпечення” , на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці -жінкам.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663.
За приписами п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно п.п. 6.4. Інструкції розмір сум для відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року і протягом 10 днів по новопризначеним пенсіям.
Відповідно до п.п. 6.8. Інструкції підприємства щомісячно до 25 числа вносять в Пенсійний фонд України вказану в повідомленнях місячну суму фактичних витрат. У разі призначення пенсії на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган пенсійного фонду за місцем знаходження цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Як зазначив позивач в розрахунку суми позову, відповідачем не відшкодовано витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. на загальну суму 668811,83 грн., яким було призначено пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні дані щодо характеру роботи працівників відповідача, яким було призначено пенсію пільгову пенсію за Списком №1, їх стажу роботи на роботах за списком №1, відсутні дані щодо віку цих працівників на час призначення їм пільгової пенсії, та чи у зазначеному в розрахунку періоді вказані працівники відповідача досягли чи не досягли пенсійного віку, встановленого ст.12 Закону України від 05.11.1991 р. № 1788-Х11 «Про пенсійне забезпечення”.
Зазначена вище обставина має суттєве значення, так як відповідно до приписів чинного законодавства відшкодування витрат по виплаті пільгових пенсій провадиться до досягнення особами віку, при досягненні якого ці особи мають право на призначення пенсії на загальних підставах..
Слід зазначити, що позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р.
У зв'язку з цим слід зазначити, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
На ці норми Закону суди попередніх інстанцій уваги не звернули, ними не з'ясовано обставини щодо характеру роботи працівників відповідача.
Крім того, у вимогах УПФУ щодо усунення порушень законодавства (а.с.29-40) зазначено, що відповідачем сплачувались суми на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Згідно ч.1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст.159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції даним вимогам не відповідають, що відповідно до ст.227 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»-задовольнити частково.
Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: