22 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/6268/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Іщук Л.П., Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,
позивача ОСОБА_2,
представника позивачів ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представника третьої особи ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 та ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_8 та ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, головного державного інспектора департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_9, головного державного інспектора департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_10, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними дій, скасування приписів та рішення,
У січні 2017 року ОСОБА_8 та ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом, у якому просили:
визнати протиправними дії головних державних інспекторів департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_9 (далі - ГДІ ОСОБА_9О.) та ОСОБА_10 (далі - ГДІ ОСОБА_10А.) щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил 9 вересня 2016 року, складання акту перевірки № 6/1402/16-пз від 9 вересня 2016 року;
визнати протиправними та скасувати приписи департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі - Департамент) від 9 вересня 2016 року № 6/1402/16-1 та № 6/1402/16-2, а також рішення Департаменту № 13/09-2 від 13 вересня 2016 року про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації - Індивідуальний житловий будинок (після реконструкції) на вул. Дорошенка-бічна 8а, м. Самбір Львівської області від 15 грудня 2012 року № ЛВ 14212504230 (далі - ОСОБА_11).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі № 813/292/17 у задоволенні позову було відмовлено.
У апеляційній скарзі представник позивачів ОСОБА_8 та ОСОБА_2 просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідач не мав правових підстав проводити перевірку ОСОБА_11. Окрім того, висновки відповідача про виявлені порушення є необґрунтованими та не містять підстав для прийняття Департаментом оспорюваних приписів від 9 вересня 2016 року № 6/1402/16-1 та № 6/1402/16-2 та рішення № 13/09-2 від 13 вересня 2016 року про скасування реєстрації ОСОБА_11 .
Наполягає на відсутності правових підстав для проходження експертизи проекту реконструкції будинку позивачів, оскільки відповідні зміни до ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» набули чинності з 23 червня 2011 року, тобто після затвердження проекту реконструкції господарської будівлі під індивідуальний житловий будинок з надбудовою другого поверху по вулиці Дорошенка-Бічна, 8 а в м. Самборі Львівської області 14 квітня 2011 року. Окрім того, вважає безпідставним висновок відповідача про наявність недостовірних даних у ОСОБА_11, оскільки графа, у якій має зазначатись інформація про проходження експертизи проекту, у ній не заповнена.
Щодо виявлених невідповідностей у назві проекту та назві об'єкту у ОСОБА_11, а також розбіжності у площі об'єкту на 2,8 м2, то апелянт вважає, що такі неточності не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом та скасовувати ОСОБА_11.
Цільовим призначенням земельної ділянки, на якій збудований спірний об'єкт є будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Тому у відповідача відсутні підстави вважати індивідуальний житловий будинок з надбудовою другого поверху по вулиці Дорошенка-Бічна, 8а в місті Самборі Львівської області самочинним будівництвом.
Окрім того, наголошує на тому, що рішенням Департаменту № 13/09-2 від 13 вересня 2016 року про скасування реєстрацію ОСОБА_11 було прийнято на підставі приписів ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якої на час подачі самої ОСОБА_11 у вказаному Законі не було.
Представник позивачів та позивач ОСОБА_2 у ході апеляційного розгляду підтримали вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов ОСОБА_2 та ОСОБА_8 задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачів, треті особи та їх представник у ході апеляційного розгляду заперечили обґрунтованість доводів апелянта. Просили залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_8 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що проведеною 9 вересня 2016 року ГДІ ОСОБА_9 та ГДІ ОСОБА_10 позаплановою перевіркою дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (акт від 09 вересня 2016 року № 6/1402/16-пз), яка була проведена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, було встановлено ряд порушень, допущених позивачами при подачі 15 грудня 2012 року ОСОБА_11.
На підставі висновків, зроблених під час перевірки, Департаментом було правомірно прийнято оспорювані позивачами приписи № 6/1402/16-1 та № 6/1402/16-2 від 9 вересня 2016 року з вимогами про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Окрім того, результати перевірки надали Департаменту належні правові підстави для прийняття 13 вересня 2016 року рішення № 13/09-Д про скасування реєстрації ОСОБА_11.
Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є помилковими, виходячи із таких міркувань.
Відповідно до матеріалів справи 14 грудня 2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області було зареєстровано подану позивачами ОСОБА_11.
9 вересня 2016 року ГДІ ОСОБА_9 та ГДІ ОСОБА_10 на підставі звернення ОСОБА_6 від 1 липня 2016 року (вх. № 1013/16/1-767 від 10 серпня 2016 року) була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, за наслідками якої складено акт від 9 вересня 2016 року № 6/1402/16-пз.
У акті перевірки ГДІ ОСОБА_9 та ГДІ ОСОБА_10 зроблено висновок про наведення ОСОБА_8 та ОСОБА_2 у ОСОБА_11 недостовірних даних, а саме:
- невідповідність назви об'єкту в ОСОБА_11 назві проектної документації «Реконструкція господарської будівлі під індивідуальний житловий будинок з надбудовою другого поверху по вул. Дорошенка-бічна, 8а в м. Самборі Львівської області»;
- у п. 12 ОСОБА_11 невірно внесені техніко-економічні показники, а саме: загальна площа 128.9 м2 - в декларації вказано 125,1 м2; житлова площа 74,7 м2 - в декларації вказано 75,7 м2;
- у ОСОБА_8 відсутній документ на володіння чи користування земельною ділянкою за зазначеною у ОСОБА_11 адресою, що позбавляє її права бути замовником будівництва відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність»;
- проектна документація затверджена з порушенням вимог містобудівного законодавства, оскільки на момент затвердження проектної документації (14 квітня 2011 року) передбачалось проходження її експертизи згідно зі ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ч. 3 і ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що є порушенням ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.
На підставі вказаних висновків 9 вересня 2016 року було видано приписи позивачам ОСОБА_8 № 6/1402/16-1 та ОСОБА_2 № 6/1402/16-2, якими їх зобов'язано усунути виявлені під час перевірки порушення вимог містобудівного законодавства.
13 вересня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту ОСОБА_12 на підставі акту перевірки від 9 вересня 2016 року № 6/1402/16-пз прийнято рішення № 13/09-Д про скасування реєстрації ОСОБА_11.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - ОСОБА_11 № 3038), Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - ОСОБА_11 № 208/94), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461), у редакціях чинних на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно із положеннями ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
У преамбулі постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» зазначено, що вона прийнята відповідно до ст. 41 Закону № 3038.
Відповідно приписів п. 1 Порядку № 553 він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно із п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Приписами п. 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Приписами п. 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
На підставі аналізу вказаних правових норм суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до чинного законодавства державний архітектурно-будівельний контроль, одним із заходів якого є позапланова перевірка, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, яким у даному випадку є Департамент. При цьому ГДІ ОСОБА_9 та ГДІ ОСОБА_10, а також головний інспектор будівельного нагляду відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту ОСОБА_12, як посадові особи Департаменту, при проведенні позапланової перевірки позивачів, прийнятті оскаржуваних приписів та рішення діяли від імені Департаменту. Тому саме Департамент є належним відповідачем у спірних правовідносинах.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 39 № 3038 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів (ч. 4 ст. 39 Закону № 3038).
Частиною 5 цієї норми встановлено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
При цьому Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог (ч. 6 ст. 39 Закону № 3038).
Відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону № 3038 замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Зазначені норми Закону № 3038 повністю кореспондуються із приписами Положення № 466 у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Так, відповідно до п. 11 Порядку № 466 датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Пунктом 20 Порядку № 466 встановлено, що Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.
У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації (п. 21 Порядку № 466).
При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що відповідно до п. 7 Порядку № 553 однією з підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
На підставі системного аналізу наведених приписів Закону № 3038 та Порядку № 553 суд апеляційної інстанції вважає, що для перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, законодавством встановлений трьохмісячний термін і відповідачу надане право на проведення з цих підстав позапланової перевірки та застосування до декларанта відповідних заходів реагування у разі встановлення у вказаний термін наведення недостовірних даних у декларації.
Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється учасниками судового розгляду, Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 14 грудня 2012 року було зареєстровано ОСОБА_11. На момент її реєстрації Інспекція не зазначила про наявність порушень чи сумнівів щодо достовірності даних зазначених в ній.
Разом із тим, посадовими особами Департаменту перевірка, наслідки якої є предметом цього публічно-правового спору, була проведена лише 9 вересня 2016 року, тобто поза межами встановленого Порядком № 553 строку.
Одночасно апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 9 вересня 2016 року № 6/1402/16-пз така була призначена на підставі звернення ОСОБА_6 від 1 липня 2016 року (вх. № 1013/16/1-767 від 10 серпня 2016 року), однак, зі змісту самого акту перевірки випливає, що така фактично стосувалася саме перевірки достовірності даних, наведених у ОСОБА_11, що свідчить про порушення процедури та порядку проведення перевірки щодо достовірності даних у декларації, встановлених абз. 4 п. 7 Порядку № 553.
Виходячи з наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що у відповідача станом на 9 вересня 2016 року були відсутні законні підстави для проведення перевірки достовірності даних у ОСОБА_11, а отже і для винесення за наслідками такої перевірки приписів № 6/1402/16-1 та № 6/1402/16-2 від 9 вересня 2016 року та рішення про скасування реєстрації ОСОБА_11 № 13/09-2 від 13 вересня 2016 року.
Окрім того, апеляційний суд погоджується із апелянтом у тому, що на час подачі позивачами 15 грудня 2012 року ОСОБА_11 № 3038 не містив приписів про можливість скасування такої, оскільки був доповнений ст. 39-1 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» від 20 листопада 2012 року № 5496-VI, який набрав чинності лише 5 січня 2013 року.
Відповідно до приписів ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що у Департаменту не було належних правових підстав для прийняття на підставі вказаної правової норми рішення про скасування поданої позивачами ОСОБА_11 з огляду на незворотність дії у часі приписів ст. 39-1 Закону № 3038.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову.
На підставі приписів ч. 1 ст. 9 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне присудити на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту сплачений судовий збір у сумі (551,21 + 1654 + 2426 + 400) = 5031,21грн.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 та ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі № 813/292/17 та прийняти нову, якою позов ОСОБА_8 та ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправними дії головного державного інспектора департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_9 та головного державного інспектора департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_10 щодо проведення 9 вересня 2016 року позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та складання акту перевірки № 6/1402/16-пз від 9 вересня 2016 року.
Визнати протиправними та скасувати приписи департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 6/1402/16-1, № 6/1402/16-2 від 9 вересня 2016 року та рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № 13/09-2 від 13 вересня 2016 року.
Присудити на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 5031 (п'ять тисяч тридцять одна) грн. 21 коп. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Л.П.Іщук
ОСОБА_13
Постанова у повному обсязі складена 23 листопада 2017 року.