21 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/7428/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Качмара В.Я.,
участю секретаря Смидюк Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2017 року у справі №338/385/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 3 квітня 2017 року звернувся до суду із позовом до Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, у якому просив: скасувати постанову Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області про накладення адміністративного стягнення від 20.03.2017 року № 00099, якою визнано винним його у вчиненні адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20 березня 2017 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області оформлено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення та безпідставно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, згідно якої його визнано винним та оштрафовано на 850 грн. за те, що порушив правила поводження з відходами. Однак це не відповідало дійсності та не було наведено доказів порушення ним правил поводження з відходами. Окрім того, постанова була оформлена в Глибоківській сільській раді 20 березня 2017 року, а датована 21 березня 2017 року. Вважає, що вина у вчиненні адміністративного правопорушення є відсутня, відсутня подія адміністративного правопорушення, вказана постанова є необґрунтованою і підлягає скасуванню.
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківській області від 29 травня 2017 року у справі № 338/385/17 позов - задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області , яка, покликаючись на необґрунтованість постанови, неповноту дослідження доказів, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не вжито передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, розглянуто справу без участі представника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області. Факт протиправної поведінки позивача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення внаслідок засмічення земель відходами підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та світлинами, якими зафіксовано порушення під час здійснення державного нагляду (контролю) 21.03.2017 року. Оскаржувана постанова суду, на думку відповідача, є незаконною, необґрунтованою, винесена з неповним дослідженням доказів, з висновками, які не відповідають обставинам справи, і тому підлягає скасуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не підтверджена жодними доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.03.2017 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області ОСОБА_2 було здійснено державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території с. Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області, за результатами якого було складено протокол про адміністративне правопорушення , та постанову про накладення адміністративного стягнення № 00099 від 21.03.2017.
Вказаний нагляд був проведений на підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон № 1264-XII), Положення про Державну екологічну інспекцію Івано-Франківської області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12. 2011 року, з метою розгляду звернення від 08.03.2017 року громадянина ОСОБА_3 В протоколі відповідачем було зафіксовано ряд порушень, зокрема встановлено, що позивач збирав відходи та складував їх поблизу безіменного водотоку в с. Глибоке Богородчанського району, чим порушив вимоги ст. 17 Закону України «Про відходи» (далі - Закон № 187/98-ВР).
Інспектором було прийнято Постанову , якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.82 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 850 грн.
Відповідно до ст.20-2 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення про Державну екологічну інспекцію в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Держекоінспекції України №136 від 12.12.201 1 року, до компетенції Державної екологічної інспекції належить здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами.
Держекоінспекція, для виконання покладених на неї завдань, зокрема має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, а також розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та надавати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушення природоохоронного законодавства, складати протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративне правопорушення, накладати адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом, а також вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, пред'являти претензії, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.
Статтями 50, 66 Конституції України гарантоване право кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля, а також передбачений обов'язок кожного не заподіювати шкоду довкіллю та відшкодовувати завдані збитки .
Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області у відповідності до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», наказу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №94 від 20.03.2017 року, здійснено державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території с. Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області.
Під час здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства виявлено, що Приватний підприємець ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, 21.03.2017 року, складував поблизу безіменного водотоку в с. Глибоке Богородчанського району тверді побутові відходи, які утворені під час здійснення ним підприємницької діяльності у крамниці «Злагода», що знаходиться в с. Глибоке Богородчанського району, навпроти безіменного потоку. Чим порушив вимоги Закону України «Про відходи».
В абзаці 2 статті 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про охорону земель" забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація із видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".
Приписами статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
В пункті 2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. № 171, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. № 149 (далі - Методика), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 визначено, що засмічення земель полягає у наявності на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.
У відповідності до пункту 3.2. Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому грунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Факти засмічення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення га засмічення земель (пункт 3.3. Методики).
Стаття 42. Закону України «Про відходи» передбачає відповідальність за порушення законодавства про відходи за:
а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків;
б) самовільне розміщення чи видалення відходів.»
Статтею 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.
Ст. 242-1 КУпАП передбачає право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, від імені якого діють державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, розглядати справи про адміністративні правопорушення, та накладати адміністративні стягнення передбачені зокрема і статтею 82 КУпАП.
Отже, факт адміністративного правопорушення, яке вчинено Приватним підприємцем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителем ІНФОРМАЦІЯ_2, 21.03.2017 року, зафіксований протоколом про адміністративне правопорушення №00099 від 21.03.2017 року, складеним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2. Постановою про накладення адміністративного стягнення №00099 від 21.03.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.82 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гри. ОСОБА_1 протокол №00099 від 21.03.2017 року та постанову про накладення адміністративного стягнення №00099 від 21.03.2017 року, підписано без зауважень, чим визнано факт вчинення ним правопорушення. Від дачі пояснень ОСОБА_1В, відмовився. Порушнику роз'яснено права відповідно до ст. 268 КУпАП, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення. Також ОСОБА_1 отримано другий екземпляр протоколу №00099 від 21.03.2017 року та копію постанови про накладення адміністративного стягнення №00099 від 21.03.2017 року, саме 21.03.2017 року, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу та постанови за №00099 від 21.03.2017 року.
Окрім того, під час виявлення складування ОСОБА_1 поблизу безіменного водотоку в с. Глибоке Богородчанського району твердих побутових відходів, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 проводилася фото-фіксація даного факту, що підтверджується світлинами.
За таких обставин, суд першої інстанції не врахував вищевикладені обставини та той факт, що зазначеними документами належним чином підтверджено наявність протиправної поведінки позивача, яка полягає у розміщенні відходів у не спеціальні відведеному для цього місці, внаслідок чого відбулося засмічення земельної ділянки.
Також, в своїй постанові суд посилається на те, що в протоколі не вказано перелік дій, які стали підставою для притягнення до відповідальності, однак протоколі № 00099 від 21.03.2017 року державним інспектором чітко визначено що ОСОБА_1, перебуваючи на той час суб'єктом господарювання збирав відходи га складував їх поблизу безіменного водотоку в с. Глибоке Богородчанського району тобто порушив обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження відходами, які передбачені ст. 17 ЗУ «Про відходи».
Слід зауважити, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що протокол та постанова виносилася 20.03.2017 року, а не 21.03.2017 року, як це зазначено в документах, оскільки при розгляді справи гр. ОСОБА_1 був особистої присутній, зауважень до змісту протоколу не мав, йому роз'яснені права відповідно зо статті 268 КУгіАП, про це все свідчать його особисті підпис як в протоколі, гак і ь оскаржуваній постанові.
Таким чином, враховуючи вищевикладене в матеріалах про адміністративне правопорушення є наявність факту протиправної поведінки позивача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення внаслідок засміченні земель відходами, який в свою чергу підтверджується відповідним протоколом про адміністративне правопорушення, особистими підписами порушника, який визнає свою вину та світлинами, якими зафіксовано порушення під час здійснення державного нагляду (контролю) 21.03.2017 року. При цьому, позивачем не доведено належним чином відсутності вини у його діях.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП «доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дай встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. | висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, висновки суду першої інстанції не обґрунтовані та не відповідають чинному законодавству тому, на підставі ст. 202 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ч 3 160 ст. 195, 196, 198, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області - задовольнити.
Постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2017 року у справі № 338/385/17 - скасувати та прийняти нову, якою в позові ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_4
судді ОСОБА_5
ОСОБА_6