Справа: № 826/142/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Губська Л.В.
Іменем України
20 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Ісаєнко Ю.А.,
Парінова А.Б.,
при секретарі: Нікітіній А.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача Семенець Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал банк» Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал банк» Савельєвої Анни Миколаївни, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Радикал банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:
1) визнати протиправним та скасувати рішення про визнання нікчемним правочину у формі трансакції від 09.07.2015 щодо перерахування на його користь грошової суми з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку» на суму 154 999,00 грн.;
2) визнати протиправними дії відповідача щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на виплату коштів за вкладами під час тимчасової адміністрації, за договором банківського рахунку, які отримують відшкодування коштів в межах гарантованої суми;
3) зобов'язати відповідача провести дії щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського рахунку, що знаходяться на рахунках у банку, та подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «Радикал Банк», як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_6 (клієнт) та ПАТ «Радикал банк» (банк) укладено договір банківського рахунку від 15 серпня 2014 року №13146/П-980, за яким банк відкриває клієнту поточний рахунок у гривнях НОМЕР_1.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії квитанції від 09 липня 2015 року №6263, позивачем на рахунок за договором внесено кошти у загальному розмірі 154 999,00 грн. з призначенням платежу - поповнення поточного рахунку.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 09 липня 2015 року №452/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 09 липня 2015 року №130 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Радикал Банк», згідно з яким з 10 липня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Радикал Банк».
З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «Радикал Банк», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, керуючись ч. 4 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №184 від 08 жовтня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Радикал Банк» до 09 листопада 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Радикал Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєвої Анни Миколаївни до 09 листопада 2015 року включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 09 листопада 2015 року №769 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 09 листопада 2015 року №203 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Радикал Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Радикал Банк», визначені ст.ст. 37, 38 47-51 Закону №4452-VI, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєвій Анні Миколаївні на два роки з 10 листопада 2015 року до 09 листопада 2017 року включно.
Позивач 24 листопада 2015 року звернувся до відповідача із заявою про надання інформації про залишки коштів на рахунках та включення його до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за банківським вкладом.
Проте, уповноважена особа Фонду повідомленням від 19 листопада 2015 року №3724/15 повідомила позивача, що трансакція ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на її користь грошової суми з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку власними коштами» на суму 154 999,00 грн., дата вчинення трансакції 09 липня 2015 року, час вчинення трансакції 21:13 - є нікчемним правочином.
Вказана обставина і стала підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 вказаного Закону, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
З метою забезпечення прав Фонду, Уповноважена особа, як зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За змістом ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Як установлено судом першої інстанції, уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених ст. 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», видано Наказ №204 від 09.11.2015 «Про визнання правочинів нікчемними», на підставі якого визнано нікчемним трансакції в сисемі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитних/поточних рахунках клієнтів через рахунки каси Банку 09.07.2015 поза межами робочого часу та/або операційного дня, а також трансакції в системі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитних/поточних рахунках клієнта через рахунки каси Банку 09.07.2015 за одним й тим самим часом проведення трансакції в одній касі і одним і тим же касиром, які пов'язані з вкладними (депозитними) операціями за договорами банківського вкладу (депозиту) та/або договорами банківського рахунку (поточними рахунками), а також зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб в ПАТ «Радикал Банк» згідно Додатку №1, який додається до наказу і є його невід'ємною частиною.
На виконання Наказу №204 від 09.11.2015 та згідно Додатку №1 позивачу було надіслано повідомлення про те, що відповідно до положень ч.3 ст. 38 Закону № 4452 є нікчемним правочин, (договір банківського рахунку №13146/П-980), що був вчинений (укладений) Банком з ОСОБА_6, а саме трансакція ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь позивача грошової суми 154 999,00 грн. дата вчинення трансакції 09.07.2015 час вчинення трансакції 21:13.
Таким чином, позивача не включено, спочатку до списку вкладників, які отримують кошти у межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду гарантування вкладів, а потім і до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемними договорів банківського вкладу.
Як наголошувалось вище, уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
В той же час, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку, який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.
Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 ЦК України. Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до ч.3 цієї статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Для застосування наслідків, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Разом з тим, доказів на підтвердження нікчемності зазначеного правочину (спрямованості його на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Радикал банк» не наведено, оскільки умови договору банківського вкладу (депозиту) є типовими, та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримав (міг би отримати) позивач.
Крім того, як свідчать матеріали справи і не є спірним, кошти на поточний рахунок в ПАТ «Радикал банк» за вказаним Договором були внесенні до запровадження тимчасової адміністрації Банку.
На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивачем надано документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені. Позивачем долучено до матеріалів справи квитанцію №6263 від 09 липня 2015 року про внесення на поточний рахунок 154 999 грн. з призначенням платежу: поповнення поточного рахунку. Факт отримання банком коштів не заперечується і відповідачем.
Наведені обставини спростовують твердження відповідача про нікчемність укладеного між позивачем та банком правочину та відсутність підстав для відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Крім того, факт звернення уповноваженою особи до правоохоронних органів з відповідною заявою, з метою підтвердження або спростування правомірності отримання коштів Позивачем та відповідного виникнення права на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не свідчить про протиправність дій останніх та, відповідно, не може бути підставою для визнання правочину, укладеного між позивачем та банком, нікчемним.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 р. у справі №810/6007/15 (№ К/800/12093/16).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал банк» Савельєвої Анни Миколаївни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 жовтня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.
Ухвала в повному обсязі складена 23 листопада 2017 року.
Головуючий-суддя Л.В.Губська
Судді Ю.А.Ісаєнко
А.Б.Парінов