ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/23803.12.09
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково -технічний центр «Укрспецкомплект»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»
про розірвання договору та стягнення 12065,34 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача : Стародубов О.І. (керівник)
від відповідача : Гутник А.Ж. (довіреність № 126-ГО/09 від 19.05.2009).
В судовому засіданні 3 грудня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково -технічний центр «Укрспецкомплект» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(надалі -відповідач, Банк) про розірвання договору банківського вкладу № 65/Ю-07 від 23.07.2007 та стягнення боргу з повернення депозиту в сумі 11000,00 грн., процентів за користування вкладом в сумі 118,44 грн., 3% річних в сумі 105,78 грн., інфляційних втрат в сумі 418,00 грн. та 423,12 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов'язання щодо повернення коштів з депозитного рахунку згідно з умовами договору банківського вкладу.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на відсутність права дострокового розірванні Договору банківського вкладу, а також на той факт, що у строк повернення вкладу, встановлений договором, відповідач виконав своє зобов'язання по поверненню суми вкладу та нарахованих процентів.
В ході розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 29.10.2009, в якій просить суд стягнути з відповідача 11830,57 грн., в тому числі основний борг в сумі 11000,00 грн., та проценти за користування вкладом в сумі 830,57 грн. на підставі того, що після закінчення дії договору банківського вкладу 01.09.2009 відповідачем було перераховано на поточний рахунок позивача суму вкладу та процентів, але відповідач не виконує платіжне доручення позивача про перерахування цих коштів на інший рахунок. Вказана заява не прийнята судом до розгляду, оскільки позивачем в порушення ч. 4 ст. 22 ГПК України одночасно було змінено підставу і предмет позову, а саме змінено підставу позову посиланням на факт невиконання відповідачем зобов'язання по перерахуванню грошових коштів за платіжним дорученням позивача, яке фактично випливає не з Договору банківського вкладу (який був підставою первинного позову), а з Договору банківського рахунку, та змінено предмет позову у зв'язку з цим з вимоги про стягнення на вимогу зобов'язати вчинити дію.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
23 липня 2007 року між позивачем (Вкладник) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського вкладу в національній валюті № 65/Ю-07.
28 січня 2008 року між позивачем і відповідачем укладено Додатковий договір № 9 (надалі - Договір), яким вказаний вище договір викладено в новій редакції, та за умовами якого відповідач відкриває позивачу вкладний (депозитний) рахунок, сума вкладу становить 27000,00 грн.
На виконання умов Договору позивачем в період з 24.07.2007 по 25.01.2008 було перераховано на депозитний рахунок, відкритий відповідачем, 27 000,00 грн., що не заперечується відповідачем.
Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.
Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 1.3 Договору в редакції Додаткового договору № 13 від 13.09.2008 відповідач зобов'язаний повернути суму вкладу 01 вересня 2009 року.
У відповідності до п. 2.8 Договору Вкладник може частково зменшувати вкладу за умови збереження на рахунку суми незнижуваного залишку, зазначеного в п 3.2.2 Договору, шляхом надання Банку письмового повідомлення не пізніше ніж за 3 робочих дні до дати повернення вкладу.
Згідно із п. 3.1.2 Договору Банк зобов'язаний повернути Вкладнику вклад та виплатити проценти згідно з умовами договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються Банком в безготівковій формі на поточний рахунок Вкладника за реквізитами, вказаними у розділі 7 Договору.
Позивачем зазначається про те, що 21.01.2009 ним було направлене відповідачу повідомлення № 11 про дострокове повне повернення вкладу, однак доказів направлення відповідачу (отримання ним) вказаного листа позивачем не надано. Відмітка на листі про вхідний номер 1166 від 21.01.2009 не може вважатися належним доказом такого отримання, оскільки не містить ні підпису відповідальної особи відповідача про його прийняття ні печатки чи штампу відповідача.
За таких обставин, в зв'язку з недоведеністю факту направлення позивачем листа про дострокове повернення суми вкладу як визначено п. 2.8 Договору, суд при винесенні рішення виходить із того, що відповідач був зобов'язаний повернути відповідачу суму вкладу та нараховані проценти у строк, встановлений Договором, а саме 01.09.2009.
Як свідчать матеріали справи, відповідач 01.09.2009 перерахував на поточний рахунок позивача, який зазначений у розділі 7 Договору суму вкладу в розмірі 11000,00 грн. Крім того, з квітня 2008 року по 01.09.2009 відповідачем сплачувалися відсотки за користування вкладом на загальну суму 1846,92 грн. Сплата суми вкладу та відсотків підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача з дати відкриття до 02.12.2009 (копії в матеріалах справи).
Таким чином, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, відповідачем належним чином у строк, встановлений Договором було виконане зобов'язання по поверненню суми вкладу в сумі 11 000,00 грн. та належним чином виконувалося зобов'язання по сплату процентів за користування вкладом. А тому позовні вимоги про стягнення 11000,00 грн. вкладу і 118,44 грн. процентів за період з 24.04.2008 по 25.01.2009 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В зв'язку з недоведеністю факту порушення відповідачем грошового зобов'язання по поверненню суми вкладу та сплаті відсотків за користування ним, необґрунтованими є і вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 10.12.2009р.