ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/486 03.12.09
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Акціонерного страхового товариства «Вексель»
про стягнення 9718,94 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача : Хомутов Г.В. (довіреність № 1339-09/5 від 02.09.2009р.)
від відповідача: не з'явились
В судовому засіданні 3 грудня 2009 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства «Вексель»(надалі -відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 9718,94 грн. в порядку регресу, в тому числі страхового відшкодування в сумі 9288,20 грн., пені в сумі 213,76 грн., 3% річних в сумі 26,72 грн., втрат від інфляції в сумі 83,59 грн. та 106,88 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо -транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за Полісом № ВС/0486559.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
19 червня 2008 року між ЗАТ «СК «ВЕСКО», правонаступником якого є позивач (у відповідності до п 1.1 Статуту ПАТ «СК «АХА Страхування») та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного автотранспорту № 3067-а/08зп (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Договір добровільного страхування).
Об'єктом договору добровільного страхування є транспортний засіб ВАЗ-111930, державний номер НОМЕР_1.
Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема -пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо -транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 25.09.2008р. в м Запоріжжі а саме: відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ-111930, державний номер НОМЕР_1 і автомобіля МАЗ-551605, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4
За наслідками вказаної дорожньо -транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 9288,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №582 від 27.10.2008р. та видатковим касовим ордером № 2310 від 29.10.2008 (копії в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи Страховим актом №4551-а/08зп від 27.10.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.11.2008р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Як свідчать матеріали справи ТОВ «Автограніт»застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу МАЗ-551605, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем Поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/0486559 від 24.04.2008р. (тип договору -1, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, у відповідності до вищевказаної норми, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке гр. ОСОБА_3 мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_4 транспортного засобу МАЗ-551605, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Сума страхового відшкодування за вирахуванням франшизи відповідача у відповідності до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» складає 9288,20 грн. (9288,20 грн. збитків -0,00 грн. франшизи).
Позивачем 12.03.2009 була направлена відповідачу заява № 1828-09 на виплату страхового відшкодування в сумі 9288,20 грн., факт отримання якої 23.03.2009 підтверджується відміткою про отримання на Повідомленні про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).
На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу відповідачем не перерахована, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 9288,20 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в сумі 9288,20 грн. до 23.04.2009.
У відповідності до п. 37.2 ст. 37 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання в строк, встановлений договором та законодавством не виконав, а тому за прострочення термінів сплати страхового відшкодування, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 23.03.2009 по 27.05.2009 в сумі 213,76 грн.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача підлягає 3% річних у сумі 26,72 грн. та інфляційних втрат в розмірі 83,59 грн.
Позовні вимоги про стягнення 106,88 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Цивільним кодексом передбачені випадки стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.
У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, виходячи із аналізу вказаних норм, позивач має право на стягнення процентів за користування чужими коштами у розмірі, передбаченому договором або законом. В разі, якщо такий розмір договором не передбачений, кредитор має право стягнути проценти у розмірі, визначеному ст. 625 ЦК України, а саме 3% від простроченої суми.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем і відповідачем не існує договірних правовідносин, сторонами в жодному договорі не передбачений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами в разі несвоєчасної сплати страхового відшкодування. Крім того, ні Закон України «Про страхування», ні Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», або інше законодавство в сфері страхування, не визначають розміру таких процентів. А тому, позивач має право на стягнення з відповідача процентів за користування коштами в розмірі 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України за порушення останнім грошового зобов'язання.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення 9 612,27 грн., в тому числі 9288,20 грн. страхового відшкодування, 213,76 грн. пені, 3% річних в розмірі 26,72 грн., та суми інфляційних втрат в розмірі 83,59 грн.
Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 417,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель»(ідентифікаційний код 20031391 адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(ідентифікаційний код: 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, п/р 26502011332557 в АТ «ОТП Банк»у м. Києві, МФО 300528) 9612,27 грн. (дев'ять тисяч шістсот дванадцять гривень 27 копійок) та судові витрати в розмірі 417,00 (чотириста сімнадцять гривень) грн. Видати наказ.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення -10.12.2009р.