ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/7609.12.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвилл Групп»
доЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий альянс»(далі -Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна»)
третя особа без самостійних вимог на стороні позивача -Акціонерний комерційно-інвестиційний банк «УкрСиббанк»
простягнення 56 002,01 грн. суми боргу, пені та інфляційних збитків
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -повноважний представник не з'явився;
від відповідача -Синюк Д.М. (довіреність № 1387 від 25.03.2008);
від третьої особи -не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудвилл Групп»(далі - Позивач або Страхувальник) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий альянс»(далі -Відповідач або Схраховик) 53 051, 00 грн. страхового відшкодування і пеню у розмірі 21 113, 94 грн. за весь час прострочення, з покладенням судових витрат на Відповідача.
Позовні вимоги Позивача мотивовані тим, що Позивачем та Відповідачем було укладено Договір страхування майна СБ № 1024901/07/01 від 28.08.2007, відповідно до якого у випадку настання страхового випадку у вигляді пошкодження майна, спричиненого ризиками стихійних явищ Відповідач повинен здійснити виплату страхового відшкодування.
11.11.2007 внаслідок поривів сильного вітру було пошкоджене застраховане нежитлове приміщення фермерського комплексу розташований за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Північна, буд. 1.
Заподіяний Позивачу збиток склав 178670,00 грн., безумовна франшиза у розмірі 0,5% від страхової суми 3429973,00 грн. склала 17149,86 грн., розмір страхового відшкодування, який повинен був виплатити Відповідач склав 161 520,14 грн.
Натомість Відповідачем була перерахована сума у розмірі 108 469,13 грн. в рахунок відшкодування збитків по настанню страхового випадку.
Відповідач проти позову заперечує. Керуючись статтями 611, 625 ЦК України, статтею 218 Господарського кодексу України, Законом України «Про страхування», «Правилами добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ», «Правилами добровільного страхування майна (іншого, ніж передбаченого пунктами 5-9 статті 6 Закону України «Про страхування»), вважає, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що ним були повністю та належним чином виконані зобов'язання за Договором страхування відносно події, яка сталася 11.11.2007. Відповідач зазначає, що у звіті про визначення вартості матеріального збитку при настанні страхового випадку, згідно з яким вартість визначеного збитку об'єкту оцінки склала 178 670,00 грн., не було враховано знос майна, що був застрахований, що необхідно враховувати відповідно до Правил страхування Відповідача. Сума страхового відшкодування, що була сплачена Відповідачем Позивачу відповідає Звіту з визначення вартості матеріального збитку завданого страхувальнику через пошкодження застрахованого майна, що був складений ПП Манжос О.А. від 25.03.2008.
У процесі слухання справи позовні вимоги Позивача було збільшено. Керуючись статтями 22, 42, 44, 49 ГПК України, статтями 509, 525, 526, 992 ЦК України, Позивач просить стягнути з Відповідача суму основного боргу по страховому відшкодуванню у розмірі 56 002, 01 грн., інфляційні збитки у розмірі 34 467, 94 грн. та пеню у розмірі 30 304, 23 грн., з покладенням судових витрат на Відповідача, всього 120 774,18 грн.
Третя особа просила суд розглянути справу без її участі (клопотання вих. № 21-62/494 від 29.04.2009, одержано Господарським судом міста Києва 30.04.2009).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2009 було порушено провадження у справі № 34/76 (суддя Сташків Р.Б.), розгляд справи було призначено на 18.02.2009.
Ухвалою Господарського суду від 18.02.2009 замінено відповідача у справі № 34/76 -Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий альянс»- на його правонаступника -Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна»та відкладено розгляд справи на 16.03.2009.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2009 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача -Акціонерний комерційно-інвестиційний банк «УкрСиббанк», продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 30.03.2009.
У судовому засіданні 30.03.2009 оголошено перерву до 22.04.2009.
Розгляд справи відкладався з 22.04.2009, 06.05.2009 на 06.05.2009 та 01.06.2009 відповідно.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідної лабораторії судових експертиз».
03.09.2009 до загального відділу Господарського суду м. Києва надійшов висновок Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідної лабораторії судових експертиз»№ 160 складений 27.08.2009, разом з матеріалами справи № 34/76.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.09.2009 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.10.2009.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2009 розгляд справи відкладено на 02.11.2009.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
12.06.2007 між Позивачем та Приватним підприємством «Антошка-2003»(далі -Продавець) був укладений Договір купівлі-продажу № 1/07, відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 Продавець зобов'язується передати у власність Позивача, а Позивач зобов'язується прийняти і сплатити за майновий комплекс, який включає в себе групу інвентарних об'єктів на території колишньої молочно-товарної ферми, розташованої в с. Червоне, вул. Північна, б. 1 Сакського району АР Крим.
28.08.2007 між Позивачем і Відповідачем був укладений Договір страхування майна СБ № 1024901/07/01 (далі -Договір страхування).
Відповідно до пунктів 6-8 об'єктом страхування за даним договором виступили майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням майном відповідно до Договору іпотеки № 4123 від 22.08.2007 (далі -Договір іпотеки) між Позивачем та Акціонерним комерційно-інвестиційним банком «УкрСиббанк»(далі -Третя особа або Вигодонабувач), а саме: комплекс нежитлових приміщень, загальною площею 15 719, 10 кв.м., без оздоблення; який розташований за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Північна, буд. 1, повною та заставною вартістю 3 429 973, 00 грн.
Відповідно до пункту 5 Договір страхування діє з 29.08.2007 до 28.08.2008, але не раніше дня, наступного за днем надходження страхової премії на поточний рахунок Страховика. Згідно пунктів 13, 14 Договору страхування страхова премія становить 12 004, 91 грн та сплачується одноразовим платежем в строк до 27.08.2007.
Страхова премія у розмірі 12 004,91 грн. сплачена 29.08.2007, що підтверджено Страховиком у складеному ним Страховому акті від 07.04.2008.
Відповідно до пункту 10 Договору страхування страхова сума складає 3429973 грн.
11.11.2007 в наслідок поривів сильного вітру було пошкоджене застраховане нежитлове приміщення комплексу, що підтверджується довідкою № 990 від 13.11.2007 Кримської ЦГМ.
Пунктом 1 Договору страхування передбачено, що відповідно до Закону України «Про страхування», «Правил добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ», «Правил добровільного страхування майна (іншого, ніж передбаченого пунктами 5-9 статті 6 Закону України «Про страхування»), зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 03.04.2007 (далі -Правил страхування) і на підставі цього Договору та заяви Страхувальника, Страховик зобов'язується при дотриманні всіх викладених умов і винятків, відшкодувати Страхувальнику / Вигодонабувачу прямі збитки, що перевищують встановлену франшизу, які відбулися в період дії Договору, але у межах страхової суми.
Відповідно до підпунктів 9.1. -9.4. пункту 9 та підпунктів 11.1. -11.4. пункту 11 Договору страхування страховими випадками є пошкодження, втрата, або знищення майна, спричинені: вогневими ризиками (безумовна франшиза становить 2,0% страхової суми за кожним об'єктом та будь-яким збитком); ризиками стихійних явищ (безумовна франшиза становить 0,5% страхової суми за кожним об'єктом та будь-яким збитком); навмисним пошкодженням, знищенням майна, вандалізмом, розбоєм (безумовна франшиза становить 2,0% страхової суми за кожним об'єктом та будь-яким збитком); водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем (безумовна франшиза становить 2,0% страхової суми за кожним об'єктом та будь-яким збитком).
Отже, згідно підпункту 11.2. пункту 11 Договору страхування безумовна франшиза за пошкодження, втрату або знищення майна, спричинені ризиками стихійних явищ становить 0,5 % страхової суми за кожним об'єктом та будь-яким збитком, а саме 17 149, 87 грн.
Відповідно до підпункту 1.2.7 пункту 1.2. Договору страхування Страхувальник зобов'язаний після настання страхового випадку, негайно, але не пізніше 48 годин (за винятком вихідних та святкових днів) повідомити про це Страховика.
12.11.2007 Позивачем була подана Відповідачу заява про пошкодження майна, яка за змістом є заявою про настання страхового випадку.
Відповідно до підпункту 1.1.1. пункту 1.1. Додатку № 1 до Договору страхування (далі -Додаток) Страхувальник має право при настанні страхового випадку одержати страхове відшкодування у розмірі прямого дійсного збитку в межах страхової суми з урахуванням франшизи.
Відповідно до Правил добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ Страховика, прямий майновий збиток -це шкода завдана майну, яка підлягає відшкодуванню в еквіваленті вартості повністю знищеного або частково пошкодженого майна.
Відповідно до висновків Звіту про визначення вартості збитку від 15.11.2007 складеного експертами підприємства «Далекс-експерт»(далі -Звіт від 15.11.2007) розмір заподіяного збитку становить 178 670, 00 грн. Відповідно до Звіту від 15.11.2007, зазначений документ було підготовлено на підставі договору на проведення незалежної оцінки, укладеного між Страхувальником та ТОВ «Далекс-експерт».
07.04.2008 Відповідачем було складено страховий акт № 3079/07/01, відповідно до якого сума страхового відшкодування склала 108 469,13 грн.
Відповідно до листа Позивача Відповідачу від 17.06.2008 на розрахунковий рахунок Страхувальника від Відповідача 08.04.2008 поступила сума 108 469,13 грн., факт перерахування якої підтверджується Страховиком.
Обґрунтування виплаченої суми страхового відшкодування Відповідач надав у запереченні на позов, що надійшло до Господарського суду м. Києва 16.02.2009.
Відповідач зазначає, що у Звіті від 15.11.2007 збиток був визначений оцінювачем у розмірі витрат на ремонтно-будівельні роботи, згідно виконаний в розрахунково-кошторисній програмі АВК-3, без врахування вимог Договору страхування, Правил страхування та Закону України «Про страхування», крім того при визначенні розміру збитку не були враховані вимоги діючого законодавства України, а саме Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003.
Відповідно до пунктів 1.3.4. Договору страхування Страховик має право при необхідності робити запити до установ, підприємств, відомств та організацій, які володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також самостійно з'ясовувати причини і обставини страхового випадку.
У разі виникнення причин для сумнівів щодо обґрунтованості (законності) вимоги з виплати стразового відшкодування, відстрочити виплату до отримання підтвердження або спростування цих причин відповідними органами на строк не більше 90 днів (пункт 1.3.5.).
З огляду на це, Страховиком правомірно був замовлений Звіт з визначення вартості матеріального збитку завданого Страхувальнику через пошкодження застрахованого майна, що був виконаний ПП Манжос О.А. 25.03.2008 (далі -Звіт від 25.03.2008).
Звітом від 25.03.2008 встановлено, що за даними Звіту від 15.11.2007, фотоматеріалів стану об'єктів оцінки станом на дату укладення Договору страхування та станом на дату настання страхової події наданих замовником, даних Договору купівлі-продажу № 1/07 від 12.06.2007, технічного паспорту БТІ оцінювачем встановлено, що без врахування місць пошкоджень фізичний знос будівель складає 30 %; на підставі вищезазначеного та наданих документів розрахункова вартість матеріального збитку завданого Страхувальнику на дату оцінки 15.11.2007, округлюючи до цілих, складає 125 069, 00 грн. в т.ч. ПДВ, в поточних цінах та відповідає вартості завданого збитку з урахуванням технічного стану майна; розрахункова вартість збитку визнається дійсною до 31.05.2008.
На підставі Звіту від 25.03.2008, умов Договору Страхування та Правил страхування розмір страхового відшкодування, що був виплачений Страховиком Страхувальнику визначався наступним чином: 125 069, 00 грн. (розмір прямого збитку спричиненого Страхувальнику) -17 149, 87 грн. (розмір безумовної франшизи) + 550, 00 грн. (оплата витрат на експертизу) = 108 469, 13 грн.
Результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи № 160 від 27.08.2009 встановлено, що вартість матеріального збитку будівель фермерського комплексу, розташованого за адресою: Сімферопольський район, с. Червоне, вул. Північна, 1, заподіяного стихійним лихом, що сталося 11.11.2007 становить 181 621 грн.
Позивач на підставі висновку № 160 від 27.08.2009 ТОВ «Науково-дослідницької лабораторії судових експертиз», збільшив розмір позовних вимог, визначивши розмір страхового відшкодування наступним чином: 181 621,00 грн. (розмір прямого збитку спричиненого Страхувальнику) - 17 149, 87 грн. (розмір безумовної франшизи) = 164 471,14 грн. - 108 469, 13 грн. (розмір перерахованої суми Позивачу в рахунок відшкодування збитків по настанню страхового випадку) = 56 002,01 грн. (сума основного боргу по страховому відшкодуванню станом на 07.10.2009).
Враховуючи вищевикладені перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на нижчезазначене.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, сторонами підтверджено факт належного виконання з боку Страхувальника своїх обов'язків щодо сплати страхової премії, повідомлення Страховика про настання страхового випадку, надання документів, необхідних для виплати страхового відшкодування.
Розмір заподіяного Страхувальнику збитку у сумі 178 670, 00 грн., було визначено на підставі висновків Звіту про визначення вартості збитку складеного експертами підприємства «Далекс-експерт»станом на 15.11.2007, який Страховик відхилив з підстав:
- виконання Звіту без врахування вимог пунктів 1, 7.1. Договору страхування та пункту 11.4., 11.5 Правил страхування;
- статті 6 Закону України «Про страхування»;
- без врахування принципів корисності та заміщення, що мають бути враховані відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, якою було затверджено Національний стандарт № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав.
Перевіривши Звіт від 15.11.2007 на предмет його невідповідність вищезазначеним вимогам та нормам, суд дійшов висновку про недоведенність Відповідачем фактів, на які він посилається у заперечені на позов.
Суд вважає, що результати, зазначені у Звіті від 15.11.2007 є об'єктивними, відповідають вимогам законодавства України та мали бути враховані Страховиком при визначені розміру страхового відшкодування як доказ визначення розміру завданих Страхувальнику збитків, з огляду на наступне.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначаються Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 (надалі -Закон про оцінку)
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення є Положення (національні стандарти) оцінки майна (частина 6 статті 9 Закону про оцінку).
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (надалі - Національний стандарт № 1), пункт 38 якої визначає, що для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.
Відповідно до пункту 40 Національного стандарту № 1 витратний підхід передбачає визначення поточної вартості витрат на відтворення або заміщення об'єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу (знецінення).
Основними методами витратного підходу є метод прямого відтворення та метод заміщення.
Метод прямого відтворення полягає у визначенні вартості відтворення з подальшим вирахуванням суми зносу (знецінення).
Метод заміщення полягає у визначенні вартості заміщення з подальшим вирахуванням суми зносу (знецінення).
За допомогою методів прямого відтворення та заміщення визначається залишкова вартість заміщення (відтворення).
Відповідно до пункту 11 Звіту від 15.11.2007 в межах даного звіту у відповідності до положень Національного стандарту № 1 вартість об'єкту оцінки визначається витратним підходом, в межах якого використовується метод заміщення.
Відповідно до пункту 8.1.2. Звіту від 15.11.2007 при використанні витратного за допомогою методу заміщення залишкова вартість поліпшень визначається за формулою: Со= Св(з)*Кг, де:
Со -залишкова вартість об'єкту;
Св(з) -відновлювальна вартість об'єкту чи вартість заміщення;
Кг -коефіцієнт придатності, який визначається за формулою Кг=Ки*КФ*Ке, де:
Ки -коефіцієн фізичного зносу;
Кф -коефіцієнт фуккціонального зносу;
Ке -коефіцієнт економічного (зовнішнього) зносу.
Таким чином, застосування для визначення вартості збитків при настанні страхового випадку витратного підходу, в межах якого використовується метод заміщення, свідчить про врахування експертом при складанні Звіту від 15.11.2007 показників зносу об'єкта оцінки. Проте, враховуючи відсутність у Звіті від 15.11.2007 та у матеріалах справи відповідних розрахунків експерта визначення вартості збитків спричинених застрахованому майну, суд дійшов висновку про необхідність призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи з метою підтвердження або спростування зазначених фактів, що також було обумовлено суттєвими розходженнями у розмірі ремонтних робіт, відповідно до здійсненого кошторисного розрахунку з врахуванням ПДВ у Звіті від 15.11.2007 та Звіті від 25.03.2008, який було виконано ПП Манжос О.А. на замовлення Страховика.
Судом відхилено посилання Відповідача на порушення принципу корисності і заміщення при складанні Звіту від 15.11.2007, з огляду на те, що розкриваючи зміст зазначених принципів, які мають бути враховані суб'єктом оціночної діяльності при здійсненні оцінки об'єкта, Відповідач не вказує на конкретні факти, які б свідчили про таке порушення вимог законодавства з боку суб'єкта оціночної діяльності при складанні Звіту від 15.11.2007
Також суд не знайшов фактів підтвердження порушення з боку суб'єкта оціночної діяльності при складанні Звіту від 15.11.2007 вимог пунктів 1, 7.1. Договору страхування та пункту 11.4., 11.5 Правил страхування та статті 6 Закону України «Про страхування».
На дослідження судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої було доручено ТОВ «Науково-дослідницька лабораторія судових експертиз», було поставлено питання щодо визначення вартості матеріального збитку, що було завдано внаслідок стихійного лиха (11.11.2007) застрахованому об'єкту.
Відповідно до Висновку № 160 від 27.08.2009, який було складено за результатами здійснення судової будівельно-технічної експертизи, судом встановлено, що:
- для визначення вартості матеріального збитку, що було завдано внаслідок стихійного лиха застрахованому об'єкту експертом був застосований витратний підхід, в межах якого було використано метод заміщення;
- на момент огляду визначити фізичний знос, пошкоджених конструктивних елементів 11.11.2007 не є можливим, тому фізичний знос визначено на підставі даних Звіту від 15.11.2007 станом на 30.07.2007. Відповідно до Звіту від 15.11.2007 технічний стан покрівлі будівель літер «А», «В», «Г», «Д», «Д1»«З», «Ж», «К», «К1», «И»був наступним: просвітів в окремих місцях, послаблення кріплень листів, пошкодження покриття. Відповідно до табл. 6.9.4. СОУ ЖКГ 75.11-35077234.НННН:2009 "Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків", при такому технічному стані крівлі фізичних знос складає 30%. Так як відповідно до даних Звіту від 15.11.2007 крівля будівлі літери «И1»була виконана в 2007, фізичний знос крівлі будівлі «И1»дорівнює 0%. Визначити фізичний знос утеплення, ізоляції, вентиляційного короба, воріт, скла на момент огляду та по даним Звіту від 15.11.2007 не є можливим.
- вартість матеріального збитку, спричиненого внаслідок стихійного лиха (11.11.2007) будівель застрахованого фермерського комплексу складає 181 621 грн.
При проведені судової будівельно-технічної експертизи:
- експертом було використано матеріали господарської справи № 34-76 в двох томах (1-й на 206 листах, 2-й на 29 листах);
- судовий експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 885 КК України;
- сторонами по справі не було спростовано фактів встановлених у Висновку № 160 судової будівельно-технічної експертизи від 27.08.2009.
З огляду на зазначене, суд вважає, що результати визначені у Висновку № 160 від 27.08.2009 є достовірними та об'єктивними.
З огляду на те, що безумовна франшиза за пошкодження, втрату або знищення майна, спричинені ризиками стихійних явищ становить 0,5 % страхової суми за кожним об'єктом та будь-яким збитком, а саме 17 149, 87 грн. розмір страхового відшкодування Страховика складає 164 471,13 грн., яка є різницею між вартістю матеріального збитку, спричиненого внаслідок стихійного лиха (11.11.2007) будівель застрахованого фермерського комплексу (181 621 грн.) та сумою безумовної франшизи. Проте, враховуючи те, що Відповідач здійснив часткову виплату суми страхового відшкодування в розмірі 108 469,13 грн., Страховик має відшкодувати Страхувальнику суму в розмірі 56 002,00 грн.
З огляду на те, що Страхувальник необґрунтовано просить стягнути з Відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 56 002,01 грн., суд в цій частині позовних вимог задовольняє позов частково у сумі 56 002,00 грн.
Суд відмовляє в задоволені позову в іншій частині позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до статті 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до пункту 1.4.6. Додатку № 1 до Договору страхування Страховик зобов'язаний сплатити Страхувальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, якщо страхова виплата не здійснена у встановлений Договором термін з вини Страховика.
Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до пункту 1.4.3. Договору страхування при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 10-ти календарних днів з дня підписання страхового акту.
Страховий акт Страховиком було складено 07.04.2008 на суму страхового відшкодування в розмірі 108 469,13 грн. Зазначена сума страхового відшкодування була визначена Страховиком на підставі Звіту від 25.03.2008, який було виконано ПП Манжос О.А.
Враховуючи те, що результати оцінки визначені у Звіті від 25.03.2008, не визнанні недійсними та не були скасовані, а страхове відшкодування було виплачено у розмірі визначеного у Страховому акті та в межах строків визначених пунктом 1.4.3. Договору страхування, суд не вбачає підстав вважати, що з боку Страхувальника мало місце прострочення виплати страхового відшкодування.
Таким чином, підстав для застосування до Страховика пункту 1.4.6. Договору страхування та стягнення пені у визначеному розмірі суд не вбачає.
З цих же підстав, суд не вбачає підстав для застосування частини 2 статті 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, в частині стягнення з Відповідача суму інфляційних збитків та пені суд відмовляє в задоволені позовних вимог повністю.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно.
Водночас, оскільки судовою експертизою було підтверджено правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення суми страхового відшкодування у повному об'ємі, то судові витрати на проведення цієї експертизи покладаються у повному обсязі на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «АХА Україна»(04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, ідентифікаційний код 31235110, розрахунковий рахунок №26505010087700 в АКБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005 чи з інших рахунків, виявлених при виконанні судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвилл Групп»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Червоного козацтва, 27 кв. 213, ідентифікаційний код 35202555, рахунок № 26001136489300 в АКБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005) 56002 грн. (п'ятдесят шість тисяч дві) гривні страхового відшкодування, а також 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 02 коп. витрат по сплаті державного мита, 54 (п'ятдесят чотири) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 000 (одну тисячу) грн. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Видати наказ.
У задоволені інших позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
СуддяСташків Р.Б.