ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.11.2017Справа №910/16258/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕОДОРА»
до 1) Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві
2) Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва
3) Солом'янського районного суду м. Києва
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Науково-технічну виробничу фірму «Промсервіс» у формі ТОВ
про стягнення шкоди 2 739 815,50 грн.
Суддя Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача: Капітонов П.П. (директор);
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Угринович О.М. (дов. №6 вих-17 від 10.10.2017);
від відповідача-3: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
встановив :
21.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕОДОРА» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва, Солом'янського районного суду м. Києва про стягнення через Державну казначейську службу України завдану органами досудового розслідування, прокуратури та суду шляхом створення та розповсюдження недостовірної інформації про господарську діяльність товариства, матеріальну шкоду у сумі 2 739 815,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було нанесено матеріальну шкоду внаслідок дій з розповсюдження недостовірної інформації стосовно господарської діяльності товариства, звинувачення його у співучасті у протиправній діяльності інших осіб органами досудового розслідування, прокуратур та суду, яка підлягає відшкодуванню відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2017 порушено провадження у справі №910/16258/17, розгляд справи призначено на 12.10.2017.
11.10.2017 відповідач-2 через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову.
12.10.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про залучення письмових доказів по справі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2017 враховуючи неявку в судове засідання представників відповіда-1 та відповідача-3, невиконання ними вимог ухвали суду від 25.09.2017, а також необхідність витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 07.11.2017.
02.11.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення письмових доказів по справі та пояснення на відзив відповідача-2.
06.11.2017 відповідач-1 через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову.
07.11.2017 третя особа через загальний відділ діловодства суду подала письмові пояснення по справі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.11.2017 залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Науково-технічну виробничу фірму «Промсервіс» у формі ТОВ, відкладено розгляд справи на 16.11.2017.
15.11.2017 відповідач-2 через загальний відділ діловодства суду подав додаткові письмові пояснення по справі.
16.11.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про залучення письмових доказів по справі.
16.11.2017 третя особа через загальний відділ діловодства суду подала письмові пояснення по справі.
У судове засідання 16.11.2017 з'явилися представники позивача та відповідача-2, надали пояснення по справі.
Представники відповідача-1, відповідача-3 та третьої особи у судове засідання 16.11.2017 не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 16.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.
26.01.2015 між Науково-технічною виробничою фірмою «Промсервіс» у формі ТОВ (далі - третя особа, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕОДОРА» (далі - позивач, продавець) було укладено договір №1, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується здійснити поставку, а покупець прийняти та сплатити за поставлений товар.
Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за товар відбуваються за умови здійснення 100% оплати до початку відвантаження товару, або за умови здійснення 100% оплати фактично вилученого (використаного) покупцем з місця зберігання товару, відвантаженого продавцем на адресу покупця заздалегідь у більшій ніж було замовлено покупцем кількості.
При умовах виникнення обставин непереборної сили для виконання сторонами зобов'язань за цим договором, а саме: пожежа, землетрус, військові дії, оголошення військового стану, втручання з боку органів влади та ін.., терміни виконання зобов'язань за договором відтерміновуються та їх виконання відповідно до часу, протягом якого діятимуть такі обставини. Зазначені обставини повинні бути підтверджені документом Торгово-промислової палати або іншим процесуальним документом. Про початок та завершення дії форс-мажорних обставин сторона договору негайно, у письмовій формі, сповіщає іншу сторону договору.
Матеріали справи містять замовлення Науково-технічної виробничої фірми «Промсервіс» у формі ТОВ на поставку комплектуючих та сировини за договором №01 від 26.01.2015 на 2017 рік на загальну вартість 7 850 040,27 грн.
В подальшому Науково-технічною виробничою фірмою «Промсервіс» у формі ТОВ було відкликано вказану заявку (вих. №01/06/09 від 06.09.2017), оскільки сукупність подій та вжитих органами досудового розслідування та ДФС України заходів, призвела до корегування виробничих планів та потужностей підприємства та вплинули на собівартість виробництва, а тому подальше придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕОДОРА» товарів було недоцільним та економічно не обґрунтованим. Таким чином, як зазначає третя особа, відкликання заявки на 2017 рік та припинення поставок зумовлено уникненням від матеріальних збитків та штрафних санкцій, настання яких спровоковано діями, на які суб'єкти господарювання об'єктивно не можуть вплинути та які не залежать від їх волі.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14.06.2017 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100090000002 від 11.01.2017, за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, надано старшому слідчому 1-го ВРКП СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м Києві Коновалову С.С., а також заступнику начальника ВОСА ПДВ ОУ ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві Озерову О.В., старшому оперуповноваженому ОУ ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві Стеценко О.В., ОСОБА_6, ОСОБА_7 визначених слідчим відповідним дорученням, щодо проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. ст. 40, 41 КПК України тимчасовий доступ та, для досягнення мети отримання доступу до речей і документів можливість вилучення у ТОВ «Теодора», для проведення в подальшому почеркознавчої та економічної експертизи оригінали фінансових господарських документів по взаємовідносинам з ТОВ «ОФЕРТ ГРУП», ТОВ «РЕССЕТ», ТОВ «ПІРСЕН ПРАЙМ» за весь період діяльності, а саме: договори, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, рахунки, чеки, банківські виписки, векселі, технічну документацію на продукцію (паспорта, ліцензії, дозволи, сертифікати відповідності або походження), реєстри виданих та отриманих податкових накладних, журнал-ордер і відомість по рахунку, довіреності, листи, накази, протоколи та інші; журнали, ордера, оборотно-сальдові відомості, сертифікат якості виробника на кожну одиницю обладнання та інші документи бухгалтерського і податкового звіту (інформації з системи « 1-С Бухгалтерія»), щодо оприбуткування та подальшого руху отриманих товарів (послуг) від зазначених раніше СПД; документів із зазначенням на них осіб які приймали товар від зазначеного підприємства, а також штатний розпис співробітників що ТОВ «Теодора».
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05.09.2017 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «Теодора» Капітонова П.П. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 14.06.2017.
Обгрунтовуючи позов позивач посилається на те, що слідчим та прокурором з відповіді ТОВ «Теодора» від 22.04.2017 на лист прокурора від 17.04.2017 було відомо, що позивач не мав господарських відносин із вказаними у матеріалах кримінального провадження підприємствами, що поставки замовлених товарів не відбулися з підстав невиконання постачальниками зобов'язань, посилаючись на тимчасову відсутність товарів на ринку України, про проведення позивачем претензійної роботи у господарському суді Дніпропетровської області, що підтверджується відсутністю декларуванням позивачем таких господарських операцій у податковому звіті щодо валових витрат підприємства.
Тобто свідоме розповсюдження органом досудового розслідування за погодженням прокурора (у тому числі шляхом подання до суду) завідомо недостовірної інформації щодо начебто господарської діяльності ТОВ «Теодора» стало підставою для отримання позивачем матеріальної шкоди, яку він оцінює у 2 739 815,50 грн., та просить стягнути з через Державну казначейську службу України.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідальність органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду за шкоду, завдану їх незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю регулюються ст. 1176 ЦК України, яка визначає загальні принципи для стягнення шкоди, завданої юридичній особі органами досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбаченої в ч. ч. 1 - 5 цієї норми, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
У постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 по справі N 6-440цс16 міститься висновок про те, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті: така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Таким чином, предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій органів державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади і заподіянням шкоди.
При цьому, неправомірність дій (бездіяльності) органу державної влади має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків. (аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 25.10.2005 у справі № 32/421).
На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 №6 та з урахуванням п. 6 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» від 01.04.1994 №02-5/215, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновки експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно ст. 306 КПК України дії, рішення чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути оскаржені до місцевого суду, відповідні скарги розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
Отже, за змістом вказаних статей, неправомірність або незаконність рішень, дій та бездіяльності органів прокуратури, їх посадових, службових осіб під час проведення досудового розслідування, встановлюється судом в порядку, передбаченому КПК України.
Таким чином особа може пред'явити позов про відшкодування збитків за ч. 6 ст. 1176 ЦК України лише тоді, коди незаконність дій, якою їй завдано шкоди, уже встановлена в рамках відповідного провадження у судовому порядку.
При цьому, як зазначалося вище, неправомірність дій органу державної влади має підтверджуватися відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.
Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 22.02.2012 у справі №18/177 та від 06.09.2016 у справі №910/1326/16.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем у порушення ст. 33 ГПК України не надано судових рішень, які б встановлювали протиправність (незаконність) дій чи рішень Київської місцевої прокуратури №9 під час виконання своїх повноважень у кримінальному провадженні № 32017100090000002 від 11.01.2017, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві або Солом'янського районного суду м. Києва, що виключає відповідальність відповідачів за можливу заподіяну шкоду позивачу.
При цьому перевірка правомірності дій чи бездіяльності органів дізнання, досудового слідства чи прокуратури при проведенні дій, передбачених КПК України не відноситься до компетенції судів господарської юрисдикції.
Крім того згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У той же час, в обґрунтування наявності шкоди позивачем не надано жодного розрахунку суми збитків у сумі 2 739 815,50 грн., як і не доведено, що він міг і повинен був отримати дохід у визначеному ним у позові розмірі і тільки дії відповідачів стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Також позивачем не доведено фактів, які б могли свідчити, що понесені ним витрати майнового характеру (зниження прибутку тощо) зумовлені виключно діями відповідачів і всупереч вжитих заходів, які також не доведено, були невідворотнім результатом порушення контрагентом зобов'язання, тобто наявність прямого причинного зв'язку між діями або бездіяльністю відповідачів та збитками.
При цьому, як зазначалося вище, саме Науково-технічною виробничою фірмою «Промсервіс» у формі ТОВ було відкликано вказану заявку (вих. №01/06/09 від 06.09.2017), оскільки подальше придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕОДОРА» товарів було недоцільним та економічно не обґрунтованим. Таким чином, як зазначає третя особа, відкликання заявки на 2017 рік та припинення поставок зумовлено уникненням від матеріальних збитків та штрафних санкцій.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про недоведеність позивачем належними засобами доказування наявності всіх умов, необхідних для застосування цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності.
Отже, підсумовуючи вище встановлені обставини у даній справі та з огляду на вищенаведені норми, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення відповідних позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Повне рішення складене та підписане 21.11.2017.
Суддя В.О. Демидов