Рішення від 23.11.2009 по справі 35/355-09-37/754

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/355-09-37/75423.11.09

За позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»

ДоДержавного геофізичного підприємства «Укргеофізика»в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції «Дніпрогеофізика»

Простягнення 213 479,52 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях приймали участь:

Від позивача: Байда В.С. -дов. № 29 юр. від 19.01.09 р.

Від відповідача: Смирнов А.І. -дов. № 14/41 від 24.12.08 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської геофізичної експедиції «Дніпрогеофізика»про стягнення 183 248,29 грн. основного боргу, 19 422,67 грн. пені, 8 376,74 грн. інфляційних нарахувань та 2 431,17 грн. трьох процентів річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 4187/21/87940 від 01.01.09 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.09 р. було порушено провадження у справі № 35/355-09 та призначено її до розгляду на 01.10.09 р. о 10:00 год., зобов'язано сторін надати певні документи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.09 р. було здійснено заміну відповідача - Дніпропетровської геофізичної експедиції «Дніпрогеофізика»на Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика»в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції «Дніпрогеофізика», у зв'язку з тим, що Дніпропетровська геофізична експедиція не є юридичною особою.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2009 р. (суддя Широбокова Л.П.), справу № 35/355-09 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки відповідачем у даній справі є Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С. Перовської, 10.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справа № 35/355-09 відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва передана на розгляд судді Гавриловській І.О.

Ухвалою від 23.10.09 р. зазначена справа була прийнята у провадження, присвоєно новий номер 35/335-09-37/754, призначено її розгляд на 23.11.09 р., зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 23.11.09 р. представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви, розрахунок заборгованості, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав суду пояснення по суті спору та платіжні доручення у підтвердження сплати основного боргу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»(продавець) та Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції «Дніпрогеофізика»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 4187/21/87940 від 01.01.09 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю у 2009 році природний газ для використання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ за умовами даного договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до пунктів 3.4., 3.5. та 3.6. договору купівлі-продажу природного газу № 4187/21/87940 від 01.01.09 р., приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцю у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу; акти приймання-передачі газу, уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа, наступного за звітним місяця і є підставою для остаточних розрахунків; передача газу здійснюється виключно за умови 100 % попередньої оплати грошовими коштами.

Згідно з п. 5.8. вищезазначеного договору, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним відповідно до актів приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.9. договору купівлі-продажу природного газу № 4187/21/87940 від 01.01.09 р., звірка розрахунків здійснюється на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу та актів приймання-передачі газу до 15 числа наступного за звітним місяця і оформлюється актом звірки.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено відповідачеві природний газ у відповідності до актів виконаних робіт № 4187/21/259204 від 28.01.09 р. та № 4187/21/264132 від 27.02.09 р., а відповідач його прийняв, про що свідчать підписи та печатки ДГЕ «Дніпрогеофізика»ДГП «Укргеофізика».

Позивач у позовній заяві пояснив суду, що відповідач за поставлений газ в січні та лютому 2009 р. здійснив оплату не в повному обсязі, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі 172 559,81 грн., а саме:

- за січень 2009 р. -109 793,69 грн.,

- за лютий 2009 р. -62 766,12 грн.

Також, керуючись роз'ясненнями, наданими Міністерством юстиції України № 2289-0-4-09-20 від 20.03.09 р. щодо порядку та моменту набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.08 р. № 1158 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14.10.08 р. № 925 та 27.12.08 р. № 1161 «Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ», відповідач повинен був здійснити доплату до вартості спожитого ним впродовж з 01.01.09 р. по 12.01.09 р. обсягу природного газу з урахуванням цільової надбавки до ціни на газ у розмірі 10 689,13 грн. Таким чином, загальний борг відповідача перед позивачем за поставлений природний газ за договором купівлі-продажу природного газу № 4187/21/87940 від 01.01.09 р. становив 183 248,94 грн.

Враховуючи вищенаведене, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 183 248,94 грн. основного боргу, 19 422,67 грн. пені, 8 376,74 грн. інфляційних нарахувань та 2 431,17 грн. трьох річних процентів, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу за договором купівлі-продажу природного газу № 4187/21/87940 від 01.01.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки природного газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором купівлі-продажу природного газу № 4187/21/87940 від 01.01.09 р. строк оплату за отриманий товар здійснив не повністю.

У судовому засіданні 23.11.09 р. представник відповідача надав суду платіжні доручення № 1002 від 24.09.09 р. на суму 140 000,00 грн., № 1022 від 29.09.09 р. на суму 30 000,00 грн., № 1110 від 02.11.09 р. на суму 2 559,81 грн. та № 1111 від 02.11.09 р. на суму 10 689,13 грн., якими підтвердив оплату основного боргу в сумі 183 248,94 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин позов в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 183 248,94 грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 4187/21/87940 від 01.01.09 р. підлягає припиненню.

У судовому засіданні 23.11.09 р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»просить суд стягнути з відповідача 19 993,69 грн. пені, 9 867,01 грн. інфляційних нарахувань та 3 096,22 грн. трьох процентів річних за неналежне виконання ним зобов'язань по оплаті природного газу, згідно договору купівлі-продажу природного газу № 4187/21/87940 від 01.01.09 р.

Що стосується вимог про стягнення пені, то суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань». Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Оскільки відповідачем було погашено суму основного боргу, то керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»до 100, 00 грн.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»просило суд також стягнути з відповідача 3 096,22 грн. трьох процентів річних та 9 867,01 грн. інфляційних нарахувань за неналежне виконання ним зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 4187/21/87940 від 01.01.09 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 9 867,01 грн. інфляційних нарахувань та 3 096,22 грн. трьох річних процентів.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача, враховуючи те, що Державне геофізичне підприємство «Укргеофізика»в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції «Дніпрогеофізика» перерахувало грошові кошти в погашення основного боргу після порушення провадження у даній справі, а також те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції «Дніпрогеофізика»(03057, м. Київ, вул. Перовської, 10, код ЄДРПОУ 01432761) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»(49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) 100 (сто) грн. 00 коп. пені, 9 867 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 01 коп. інфляційних нарахувань, 3 096 (три тисячі дев'яносто шість) грн. 22 коп. трьох річних процентів, 2 135 (дві тисячі сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 183 248,94 грн. основного боргу припинити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Гавриловська І.О.

Попередній документ
7042412
Наступний документ
7042415
Інформація про рішення:
№ рішення: 7042413
№ справи: 35/355-09-37/754
Дата рішення: 23.11.2009
Дата публікації: 15.12.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: