16 листопада 2017 р.Справа № 820/2478/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Вартанян Н.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2017р. по справі № 820/2478/17
за позовом ОСОБА_3
до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Харківська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 45-13-04 від 19.05.2016 року Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 року по справі № 820/2478/17 адміністративний позов ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 45-13-04 від 19.05.16.
Стягнуто з Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (пров. Академіка Підгорного, буд. 3, м. Харків, 61046, код за ЄДРПОУ 39859695) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_3 (62416, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) у розмірі 640,00 грн. ( шістсот сорок гривень 00 копійок).
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 року по справі № 820/2478/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Представник відповідача, в обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні стверджує, що у розумінні ст.267 Податкового кодексу України належний позивачеві автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком, позивач - платником транспортного податку, а відтак, відповідачем цілком правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 45-13-04 від 19.05.2016 року, на підставі та в межах повноважень, визначених Законом. Посилаючись на п. 2. Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, вказує, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою (Сер = Цн * (Г/100) * (1+(ГК/100), визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач. Враховуючи зазначене, інформація на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України оновлюється щороку, а відтак, вбачається неможливим здійснити розрахунок середньоринкової вартості легкового автомобіля за 2016 рік на сайті у 2017 році. Вказує, що розраховуючи середньоринкову вартість у 2017 році автомобілю марки Volkswagen, модель TOUAREG на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вбачається, що вартість нового автомобіля становить 1775493,14 грн.. Застосовуючи до цієї ціни коефіцієнт з урахуванням строку експлуатації (понад 1 до 2 років), який би застосовувався у 2016 році, а саме 62%, середньоринкова вартість вказаного автомобіля становила 1775493,14*62%=1100805,75 грн., а також враховуючи те, що у 2016 році для розрахунку середньоринкової вартості застосовувався коефіцієнт пробігу транспортного засобу, то для автомобіля 2015 року випуску з фактичним пробігом більше 27 тис.км. застосовується коефіцієнт (1-(0,5/100)), отже середньоринкова вартість автомобіля марки Volkswagen, модель TOUAREG у 2016 році становила: 1100805,75 * (1- (0,5/100)= 1045765,46 грн., що перевищує визначену законодавством граничну межу вартості автомобіля. З огляду на викладене, вважає рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, а його апеляційна скарга - задоволенню.
Представник позивача в наданих до суду письмових запереченнях та у судовому засіданні, з викладених підстав, просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль марки Volkswagen, модель TOUAREG, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см., дата реєстрації 16.12.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 9).
Харківською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 19.05.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 45-13-04, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб 18011001" за 2016 рік у сумі 25000,00 грн. (а.с.28).
Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом про скасування останнього.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності визначення відповідачем ОСОБА_3 податкового зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік у розмірі 25000, 00 грн..
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.
Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Положеннями пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України було визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
При цьому, Законом України від 24.12.2015 року N 909-VIII, який набрав чинності 01.01.2016 року, було внесено зміни до Податкового кодексу України, у зв'язку з чим пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України викладено в новій редакції.
Так, пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
У відповідності до пункту 267.4 статті 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 24.12.2015 року N 909-VIII щодо об'єкта оподаткування), власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, є платниками транспортного податку.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 визначена у розмірі 1378 гривень, а тому об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500,00 грн..
Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (в редакції на час винесення спірного податкового повідомлення - рішення), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Відповідно до п 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
У пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1 (Коефіцієнт з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів (автомобіля) у роках - понад 1 до 2 - 62%); Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2 (Коефіцієнт з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом транспортних засобів у тис. кілометрів).
В додатку 2 до Порядку вказано, що нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів складає 27 тис. км., а також наводиться таблиця значень коефіцієнта коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом транспортних засобів.
Відповідно до пункту 12 Методики, коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.
Згідно з пунктами 4, 13 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку. Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Підсумовуючи викладене вище, Мінекономіки розраховує та подає ДФС інформацію про автомобілі в період з 10 січня до 01 лютого базового податкового періоду.
В той же час, постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, якою була затверджена Методика, набрала чинності 19.02.2016 року, що унеможливлює виконання приписів пунктів 4, 13 Методики у встановлені в ній строки.
Згідно з пунктами 4, 13 Порядку, джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства. Середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.
Пунктом 14 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Згідно з пунктом 14 Порядку, Мінекономрозвитку забезпечує режим роботи офіційного веб-сайту, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість транспортних засобів шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску та пробіг, а також роздрукувати зазначену інформацію з реквізитами Міністерства.
При цьому, відповідач повинен був при розрахунку податкового зобов'язання встановити вартість автомобіля з урахуванням приписів ст. 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Податкового Кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин).
Представником відповідача на підтвердження правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вказано, що відповідач для вирішення питання чи є автомобіль Volkswagen, модель TOUAREG, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см., який належить позивачу на праві власності, об'єктом оподаткування - бере для розрахунку суму нового транспортного засобу Volkswagen, модель TOUAREG, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см у розмірі 1775493,14 грн., посилаючись на інформацію, яка міститься на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та на Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66, розраховує середньоринкову вартість автомобіля позивача у сумі 1045765,46 грн.
При цьому, у розрахунку до спірного податкового повідомлення-рішення відсутні дані щодо середньоринкової вартості автомобіля позивача, з якої відповідач робить висновок про те, що автомобіль позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком. (а.с.29)
Крім того, колегія суддів зауважує, що з розрахунку середньоринкової вартості автомобіля позивача не вбачається, що розрахунок здійснено відповідачем з урахуванням всіх показників визначених статтею Податкового кодексу України для віднесення транспортного засобу до об'єкту оподаткування, та часу, на який визначена застосована ціна нового автомобіля та відповідно розрахована середньоринкова вартість автомобіля.
Колегія суддів зазначає, що дані про фактичний пробіг спірного автомобіля відсутні. З яких джерел було взято пробіг автомобіля при визначенні вартості автомобіля, відповідач не надав пояснень ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій. При цьому, колегією суддів встановлено, що будь-якої інформації щодо фактичного пробігу для визначення вартості автомобіля по методиці відповідачем не витребовувалось а ні у позивача, а ні в органах ДАІ.
При цьому колегія суддів зазначає, що законодавством не передбачено право податкового органу в разі відсутності даних про фактичний пробіг визначати його самостійно, чи як середньонормативний, чи як відсутній, чи в інший спосіб. Відповідні положення в законі та Методики та Порядку відсутні.
З скрін-шоту веб-сайту Мінекономрозвитку не можливо встановити дату розрахунку, а відповідно встановити правильність визначення середньоринкової вартості.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження правильного визначення вартості транспортного засобу у визначений законодавством спосіб.
Колегія суддів не приймає в якості належного обґрунтування середньоринкової вартості транспортного засобу позивача для розрахунку податкового зобов'язання у травні 2016 року, первинну вартість нового авто за даними сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України станом на серпень 2017, оскільки вказаний сайт не враховує комплектацію автомобіля позивача, отже ціна не може бути визнана ціною ідентичного автомобіля.
Колегія суддів звертає увагу, що позивачем до позовної заяви додано договір № 916085 від 15.12.2015 року, лист замовлення на автомобіль та довідку ТОВ "Автомобільний дом "Соллі Плюс", з яких вбачається, що позивачем в автосалоні ТОВ "Автомобільний дом "Соллі Плюс" було придбано новий автомобіль марки Volkswagen, модель TOUAREG, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см., вартістю 1309500 грн. (разом з ПДВ) у комплектації згідно специфікації, а саме серійної комплектації автомобіля Новий TOUAREG Life 3.0 V6 TDI CR.
З наданої представником позивача роздруківки з сайту avto.ria.com, вбачається, що новий автомобіль Volkswagen, модель TOUAREG, об'єм двигуна 3.0, в залежності від комплектації "Life" та "Premium Life" коштує від 1349562 грн. до 1793740 грн., тобто вартість нового авто комплектації позивача відповідає рівню зазначеної ціни.
Враховуючи Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66, середньоринкова вартість автомобіля позивача, навіть без урахування "коефіцієнту з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом транспортних засобів у тис. кілометрів", становить: 1309500 грн. * 62 % = 811890 грн., в той час, як вартість транспортного засобу - об'єкта оподаткування має становити більше 1033500,00 грн.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять інших доказів на підтвердження того, що транспортний засіб марки Volkswagen, модель TOUAREG, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см., що належить ОСОБА_3, має середньоринкову вартість понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 45-13-04 від 19.05.2016 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач по справі при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 45-13-04 від 19.05.2016 року про визначення позивачеві суми грошового зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік в сумі 25000,00 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, наявні підстави для скасування вищевказаного рішення.
У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 року по справі № 820/2478/17 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, не впливають на вирішення справи по суті та висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2017р. по справі № 820/2478/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Жигилій С.П.
Судді Перцова Т.С. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 21.11.2017 р.