Справа № 464/6888/17
пр.№ 1-кп/464/420/17
14.11.2017 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
з участю: прокурора ОСОБА_2
секретар ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 12017140070003078 від 17.09.2017 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Львова, українки, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженої, на утриманні неповнолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,згідно вимог ст.89 КК України раніше несудженої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, -
ОСОБА_4 17 вересня 2017 року близько 01.00 год., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 та будучи в стані алкогольного сп”яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, розуміючи, що за її діями спостерігають очевидці, відкрито викрала телефізор марки „ORION”, моделі „LED 3241”, чорного кольору, діагоналлю 32 дюйми, вартістю 4500 грн., який належав потерпілому ОСОБА_6 , після чого покинула приміщення вказаної квартири з викраденим майном та зникла з місця вчинення злочину. В подальшому, викрадений телевізор продала невідомій особі, а виручені кошти витратила на власні потреби.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена винною себе у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), визнала повністю, пояснення дала аналогічні фабулі обвинувачення. Зазначила, що напередодні подій співмешканка потерпілого з її квартири викрала у неї 500 грн. Викрадений телевізор вона на вулиці продала невідомому мужчині за 300 грн. та 5 доларів США. У вчиненому щиро розкаялася, ствердила, що усвідомила протиправність скоєного, просить її суворо не карати та застосувати до неї ЗУ „Про амністію”.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої.
Обвинувачена та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції
Кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.1 ст.186 КК України є вірною, оскільки вона вчинила відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину особу винної, яка позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, вчинила злочин в стані алкогольного сп”яніння, щире каяття. Враховуючи наведені обставини, суд вважає необхідним призначити їй покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні обвинувачена заявила клопотання про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнивши її від покарання, оскільки вона має на утриманні неповнолітню дитину, вчинила кримінальне правопорушення середньої тяжкості, з наслідками застосування амністії ознайомлена.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченої від призначеного покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення 17.09.2017, яке віднесено законодавцем до середньої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України, не позбавлена батьківських прав, має неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої Закону України «Про амністію у 2016 році», передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до неї не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_4 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування призначеного покарання.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, с у д , -
ОСОБА_4 визнати винною за ч.1 ст.186 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Відповідно до п. "в" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя: