Справа № 449/1178/17
"03" листопада 2017 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Борняк Р.О.
при секретарі Баран П.Д.,
за участю представника позивача: ОСОБА_1,
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини,
Позивач просить визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки не можуть дійти згоди щодо місця проживання їхнього неповнолітнього сина.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримав давши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав.
Вислухавши думку сторін, дослідивши інші матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частина 3 ст.10 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно свідоцтва про народження серії І-СГ №001816, встановлено, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неповнолітній син ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до рішення Перемишлянського районного суду Львіської області від 03.11.2013 року, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Згідно характеристики, довідки про доходи та медичної довідки, встановлено, що ОСОБА_3 працює нянею в сім'ї Гурін в Канаді, зарекомендувала себе надійною, сумлінною, порядною нянею, яка любить дітей, отримала заробітню плату з 01.01.2017 року по 31.07.2017 року в розмірі 14 400,00 грн., є здоровою, немає жодних задокументованих захворювань.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частиною 1 ст. 150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім'ї, родини. Брак любові у дитячі роки це духовний дисбаланс на усе життя.
Згідно ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов'язків щодо неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивач має стабільний дохід, має можливість утримувати неповнолітню дитину матеріально, позитивно характеризуються за місцем роботи, відповідач не заперечує проти позову, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 141, 150, 155, 157, 160, 161 СК України, Законом України "Про охорону дитинства", Конвенцією ООН про права дитини, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити. Визначити місце проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю - ОСОБА_3.
На рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області.
Суддя ОСОБА_5