Справа № 761/31459/17
Провадження №1-кп/761/1618/2017
іменем України
17 листопада 2017 року
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю :
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12016100100015189 від 28 листопада 2016 року,
за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чіатура Республіки Грузія , громадянина Республіки Грузія,з середньою освітою,не одруженого,не працюючого, не зареєстрованого в Україні , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 12 липня 2016 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15,ч.3 ст.185,69 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі,звільнився 14 листопада 2016 року по відбуттю строку покарання,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,
ОСОБА_7 вчинив незаконне проникнення до житла,при наступних обставинах :
Так,27 листопада 2016 року,приблизно о 21 годині, ОСОБА_4 ,перебуваючи за адресою: м.Київ, вул. Салютна,5,звернув свою увагу на двері балкону квартири АДРЕСА_2 .
Оглянувши двері балкону вищевказаної квартири АДРЕСА_2 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до житла громадян з особистих мотивів.
З метою реалізації свого злочинного умислу ,направленого на незаконне проникнення до житла громадян,27 листопада 2016 року,приблизно о 21 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 утримуючи при собі металевий предмет схожий на ніж,заліз на дах балкону квартири,що розташована на першому поверсі будинку АДРЕСА_3 . Після чого,реалізуючи свій злочинний умисел ,направлений на незаконне проникнення до житла громадян , ОСОБА_4 ,переконавшись що його дії залишаються непоміченими мешканцями сусідніх квартир,за допомогою металевого предмету схожого на ніж ,який заздалегідь вийняв із карману одягу,шляхом віджиму,відчинив двері балкону квартири АДРЕСА_2 ,яка на праві приватної власності належить ОСОБА_8 та проник у середину.
Незаконно проникнувши до квартири АДРЕСА_2 ,тим самим вторгнувшись в житло всупереч волі володільця за відсутності визначених законом прав та з порушенням визначеного законом порядку, ОСОБА_4 помітив,що вікна вищевказаної квартири облаштовані датчиками сигналізації.Після чого , ОСОБА_4 зрозумівши,що його злочинні дії виявлені іншими особами,покинув приміщення квартири АДРЕСА_2 ,а саме вистрибнув через вікно на вулицю,де відразу був затриманий працівниками Шевченківського районного відділу управління поліції охорони в м.Києві,при спробі покинути місце вчинення кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, визнав повністю та пояснив, що він після звільнення його Апеляційним судом м. Києва з-під варти у зв'язку з відбуттям покарання у виді позбавлення волі,відсутністю паспорта громадянина Грузії,який у нього був вилучений,не міг працевлаштуватися,виїхати до Республіки Грузія ,не мав постійного місця проживання в м. Києві,коштів .27 листопада 2016 року,у вечірній час,знаходячись біля одного з будінків по АДРЕСА_3 ,вирішив проникнути до однієї з квартир,яка розташована на другому поверсі,щоб погрітися,умислу на викрадення майна з квартири не мав. Він через захисні грати ,які були на балконі квартири,яка розташована на першому поверсі,піднявся на балкон квартири ,яка розташована на другому поверсі . У нього з собою був ніж,за допомогою якого він шляхом віджиму відчинив двері балкону квартири ,яка розташована на другому поверсі будинку,проник до житла. В цей час спрацювала охоронна сигналізація , він відразу вистрибнув з балкону квартири ,та був затриманий працівниками поліції. У скоєному щиро кається.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються . При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив незаконне проникнення до житла , а тому ці його дії кваліфікує за ч.1 ст.162 КК України.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини, щирому каятті, особу обвинуваченого, який раніше судимий, позитивно характеризується, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.
В якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує щире каяття ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні.
Обставин,які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 162 КК України,та неможливістю обрання відносно нього іншого виду покарання.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим,судом встановлено,що у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою та він утримувався під вартою з 27 листопада 2016 року по 13 грудня 2016 року ,та з 03 серпня 2017 року по 08 вересня 2017 року.
У зв'язку з чим,на підставі ч.ч. 1, 5 ст. 72 КК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до КК України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року) суд вважає за необхідне зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 час його попереднього ув'язнення під вартою у період з 27 листопада 2016 року по 13 грудня 2016 року включно ,з розрахунку один день попереднього ув'язнення за чотири дні обмеження волі. На підставі ч.1 ст. 72 КК України слід зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 час його попереднього ув'язнення під вартою у період з 03 серпня 2017 року по 08 вересня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі.
Крім того,суд вважає,що відсутні підстави для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ст.8 Закона України «Про амністію у 2016 році»,яка передбачає,що підлягають звільненню з місць обмеження волі засуджені, невідбута частина покарання у яких на день набрання чинності цим Законом становить менше одного року,оскільки на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році»,тобто на 7 вересня 2017 року, ОСОБА_4 не був засудженим .
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
На підставі ч.ч. 1, 5 ст. 72 КК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до КК України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року ) зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 час його попереднього ув'язнення під вартою у період з 27 листопада 2016 року по 13 грудня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за чотири дні обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 час його попереднього ув'язнення під вартою у період з 03 серпня 2017 року по 08 вересня 2017 року включно , з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили, у виді особистого зобов'язання - залишити без зміни.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , прокурору.
Суддя ОСОБА_1