Справа № 758/6498/15-ц
Категорія
17 вересня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Трегубенко Л. О. ,
при секретарі - Білак В.Ю. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Відділ державної автомобільної інспекції Подільського району м. Києва про скасування арешту ,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовною заявою, в якій просить зняти арешт з належного йому на праві власності автомобіля «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2. Позов мотивний тим, що вказане обтяження накладене відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві в межах виконавчих проваджень № 12041273 від 06.07.2009 року та № 12828386 від 21.07.2009 року за несплату адміністративних штрафів. Вказує, що штрафи були сплачені у встановлений законодавством термін, відповідні документи були надані ним у відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві. 19.04.2010 року старшим державним виконавцем Косовецьким В.О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження , але арешт з автомобіля знято не було.
В судове засіданні позивач не з»явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити та ухвалити відповідне рішення.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явлися, своє право на участь у судовому засіданні не використали, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до вимог закону, повідомлення про причини неявки на час судового засідання до суду не надходило.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтво про право власності від 10.03.2009 р. позивач є власником автомобіля «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 .
Як вбачається з наданих документів, 06.07.2009 р. та 21.07.2009 р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві Косковецьким В.О., в межах виконавчих проваджень ВП № 12041273 та ВП № 12828386, були винесені постанова про арешт майна боржника за несплату адміністративних штрафів. Даними постановами було накладено арешт на належний позивачу на праві власності автомобіль «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.
Судом установлено, що 19.04.2010 року по вищезазначеним виконавчим документам , старшим державним виконавцем Косовецьким В.О., винесено постанови про закінчення виконавчого провадження , але арешт з належного позивачу автомобіля знято не було.
В судовому засіданні встановлено, що власність позивача на час розгляду справи перебуває під арештом.
Умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
За приписами ч.1 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (п.3 ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавчепровадження»).
Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду абоіншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Таким чином, закінчуючи вищевказане виконавче провадження, державний виконавець Подільського РВ ДВС м.Києва повинен був скасовувати вжиті ним заходи примусового виконання рішення, в тому числі зняти арешт з належного позивачу майна.
Згідно до положень ч.4 ст. 41 Конституції України, Частина 1 статті 321 ЦК України ніхто не може бути протии правно позбавлений права власності, право власності є непорушним; ніхто не може бути протииправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно положень ч.1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-якідії, які не суперечать закону.
Отже, накладення арешту на майно позивача обмежує його законі права як власника, щодо вільного користування та розпорядження своїм майном.
Судом достовірно встановлено, що в зв'язку з наявністю накладеного в межах виконавчого провадження, яке з квітня 2010 року є закінченим, арешту на майно позивач, як власник, позбавлений права розпорядження вказаним майном, що належить йому на законних підставах.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вирішуючи питання щодо зняття арешту, суд керується Закон України «Про виконавче провадження», що є чинним на час розгляду справи.
Порядок зняття арешту визначений статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої арешт з майна боржника може бути знятий за рішенням суду.
Згідноіз ч.2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такіо бставини.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
В судовому засіданні достеменно встановлено, що на час розгляду справи відкритих виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1, як боржника, не має, в зв'язку з перебуванням майна під арештом за закінченим виконавчим провадження, позивач позбавлений належним чином та в повному обсязі розпоряджатись належним йому на праві власності автомобілем.
Пунктом 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України в розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначено на те, що на позовні вимоги про зняття арешту з майна поширюється передбачений статтею 257 ЦК України трирічний строк позовної давності. Перебіг цього строку починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про арешт (опис) належного їй майна.
Враховуючи наявність накладеного арешту на нерухоме майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власника не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 та необхідність захисту її права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги є заснованими на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду. А відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.41 ч.4 Конституції України, ст.ст.317, 319, 321 ЦК України, ст.59 Закон України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 212, 213, 214-215, 218, 223 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Відділ державної автомобільної інспекції Подільського району м. Києва зняття арешту з майна - задовольнити в повному обсязі.
Зняти арешт з автомобіля «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, який накладений постановами державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві від 06.07.2009 року та 21.07.2009 року.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяЛ. О. Трегубенко