печерський районний суд міста києва
Справа № 757/62511/17-к
14 листопада 2017 року Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12017100060005216 від 17.10.2017 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Білозіря, Черкаського району, Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 345 КК України, -
23.10.2017 в провадженні слідчого судді надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12017100060005216 від 17.10.2017 - старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 12017100060005216 від 17.10.2017 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невстановлена досудовим розслідуванням особа умисно заподіяли працівнику правоохоронного органу тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків при наступних обставинах. ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невстановлена слідством особа, 17.10.2017 приблизно о 17.00 год. перебуваючи біля будівлі Верховної Ради України по вул. Грушевського, 5 в м. Києві під час мирного мітингу, з метою перешкоджання виконання працівниками правоохоронних органів службових обов'язків, підійшли до шеренг працівників поліції, які несли службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку та були одягненні у формений одяг, захисну амуніцію і почали погрожувати фізичною розправою поліцейському РПОП ФКОП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 .
Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи спільно, з метою нанесення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, прорвали оточення працівників поліції під час виконання ними службових обов'язків. Після чого ОСОБА_8 зняв з голови ОСОБА_9 захисний шолом та разом з ОСОБА_7 почали наносити численні удари руками по різним частинам тіла ОСОБА_9 , спричинивши останньому фізичної болі. Продовжуючи свої злочинні наміри та застосовуючи фізичну силу ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_5 «висмикнули» ОСОБА_9 зі строю працівників поліції, збили з ніг та повалили на землю, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та невстановлена досудовим розслідуванням особа умисно нанесли численні удари ногами по різним частинами тіла старшому сержанту РПОП ФКОП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 при виконанні ним службових обов'язків під час несення служби, чим заподіяли тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, закрита травма головного мозку.
21.10.2017 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Слідчий в обґрунтування підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилається на тяжкість покарання, передбаченого ч. 2 ст.345 КК України від на строк до п'яти років, а також наявність ризиків, високу імовірність вчинення дій, передбачених ст.177 КПК України. Зокрема, може знищити, сховати та спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, вважаючи наявними всі законні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання категорично заперечили, фактично пославшись на необґрунтованість підозри останнього, а також на відсутність ризиків та протиправної поведінки ОСОБА_5 як підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання про застосування запобіжного заходу, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З положень вказаної статті в сукупності з принципом кримінального провадження, закріпленому в ст. 22 КПК України - змагальності сторін, випливає, що обов'язок доведення всіх обставин, визначених ч.1 ст. 194 КПК України лежить виключно на прокуророві.
Тобто, саме на прокурора в кримінальному провадженні покладено обов'язок доведення обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК Ураїни.
Практика Європейського суду з прав людини (див рішення «Чеботарь проти Молдови») вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
З урахуванням вказаного, слідчим суддею оцінено кожен, наданий сторонами, доказ на предмет наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, інкримінованого з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, в доданих до клопотання протоколах допиту свідків тощо містяться дані, які входять в обсяг підозри, викладеної в клопотанні, і з точки зору належності та допустимості є достатніми для доведення на даній стадії кримінального провадження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. При цьому, слідчий суддя не вдається до оцінки цих даних як достатніх для висновку про винуватість особи у його вчиненні та наявність в діях підозрюваного інкримінованого складу кримінального правопорушення.
Разом з цим, доводи слідчого в клопотанні про застосування запобіжного заходу та підтримані прокурором в судовому засіданні щодо наявності передбачених ст.177 КПК України ризиків, зокрема, високої імовірності переховування підозрюваним від слідства, знищення доказів та іншого перешкоджання з боку підозрюваного кримінальному провадженню, а також неможливості забезпечення цих ризиків іншими більш м'якими запобіжними заходами, не знайшли свого підтвердження і спростовуються наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема, слідчий суддя приймає до уваги і відсутність в матеріалах клопотання будь-яких даних про неявку належним чином повідомленого підозрюваного до слідчого та суду, наявність підстав стверджувати, що підозрюваний може переховуватись від слідства, доказів наявності намірів у останнього виїхати за межі України. Також відсутні будь-які дані про вчинення підозрюваним поведінки, направленої на знищення чи спотворення даних і доказів, які мають значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, оскільки доцільність тримання під вартою прокурором була обґрунтована необхідністю забезпечення тих ризиків, які доведені слідчому судді прокурором не були, відповідно слідчий суддя вважає не доведеною прокурором необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи тяжкість покарання за ч. 2 ст. 345 КК України, дані про особу підозрюваного, його сімейний та майновий стан, наявність осіб на утриманні, соціальні зв'язки, активну суспільно корисну діяльність, приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту з забороною покидати житло в період доби з 23-00 до 06-00 год. Та з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду.
При цьому, слідчий суддя вважає належним застосування домашнього арешту за адресою реєстрації та постійного місця проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.29 Конституції України, ст.ст.7, 177, 178, 181, 183, 193-194, 196-197, 205, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12017100060005216 від 17.10.2017 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 в певний період часу з 23.00 год до 06.00 год. у межах строку досудового розслідування, а саме до 21.12.2017.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1