ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7906/17
провадження № 2/753/4644/17
"21" вересня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Вовк Є.І., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах сина ОСОБА_4 про визнання останніх такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зобов"язати Дарницький районний відділ Головного управління ДМС в м. Києві Державної міграційної служби України зняти останніх з реєстраційного обліку, треті особи: Дарницький районний відділ Головного управління ДМС в м. Києві Державної міграційної служби України; Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації,
Встановив:
У 2017 році позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з вказаним позовом, зокрема з вимогами немайнового характеру щодо визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням ОСОБА_3, а також щодо визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням ОСОБА_4.
Вказану заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, а саме: не вказано номеру засобу зв"язку позивача; не вказано номеру засобу зв"язку відповідача; у повному обсязі не сплачено судовий збір, який згідно зі ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено у розмірі 640 грн. за позовну вимогу немайнового характеру; відсутнє обгрунтування звернення вказаної вимоги щодо зняття з реєстраційного обліку до вказаної третьої особи, а також щодо наявності спору з цією третьою особою.
Враховуючи викладене, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва було вирішено залишити без руху позовну заяву з наданням строку для виправлення недоліків - 5 днів, копію якої позивач отримав 11 вересня 2017 року (згідно з розпискою у рекомендованому листі).
Проте, недоліки позову були усунуті не в повному обсязі.
Так, до Дарницького районного суду м.Києва надійшла заява ОСОБА_5 щодо усунення недоліків від 14 вересня 2017 року, проте остання була подана лише в одному примірнику - всупереч вимогам ч.1 ст.120 ЦПК України, при цьому акт щодо відсутності копії вказаної заяви для відповідача не складався оскільки посилання на її наявність відсутнє і в переліку додатків до вказаної заяви.
Крім того, до вказаної заяви, зокрема, були додані копії документів в одному примірнику - всупереч вимогам ч.1 ст.120 ЦПК України, при цьому акт щодо відсутності копій останніх для відповідача не складався оскільки посилання на її наявність відсутнє і в переліку додатків до вказаної заяви.
Крім того, щодо ненадання для відповідача вказаних додатків то заявником не враховано, що відповідно до положень ст.120 ЦПК України - позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Крім того, ОСОБА_5 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з вказаною заявою, всупереч імперативним вимогам ст.42 ЦПК України, а саме положенням, якими передбачено наступне.
Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:
1) довіреністю фізичної особи;
2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;
3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.
Довіреність фізичної особи, яка є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якої прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.
4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.
Проте, ОСОБА_5 було надано лише незавірену фотокопію витягу з угоди про надання правової допомоги між нею та позивачем (в якому відсутнє посилання на наявність у ОСОБА_5 повноважень щодо підписання саме позовної заяви).
Крім того, судом зокрема враховано, що відповідно до п.12 та п.13 Постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 17.10.2014 року №10: у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно (при цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами); якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.
Проте, позивачем не сплачено судовий збір у сумі 640 грн. за кожну окрему позовну вимогу немайнового характеру.
Судом також враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
При цьому з положень ч.2 ст.121 ЦПК України вбачається: якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до положень ч.5 ст.121 ЦПК України - повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, вважаю, що відповідно до ст.121 ЦПК України заяву належить повернути.
Керуючись ст.121 ЦПК України,
Ухвалив:
Повернути позов ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Суддя: