21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
11 червня 2007 р. Справа № 14/65-07/02-2а
Суддя господарського суду Залімський І.Г. , розглянувши матеріали справи
за позовом:Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону (вул. Чорновола,9, м. івано-Франківськ, 76018) в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Міністерство оборони України в особі Державного підприємства "Івано-Франківський ліспромкомбінат", його структурного підрозділу Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації ( вул. Лозовецька, 34, м. Тернопіль)
до:Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці (вул.Червоноармійська, 87, м.Вінниця, Вінницька область, 21001)
про стягнення 12241,20 грн.
Заявлено позов Військовим прокурором Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Міністерство оборони України в особі Державного підприємства "Івано-Франківський ліспромкомбінат", його структурного підрозділу Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації до квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про стягнення 12241,20 грн.
Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню без розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство, на підставі якого подається позов. Проте, в порушення вказаних норм в позовній заяві не вказано та не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Так, прокурор зазначивши в позовній заяві, що Вінницька квартирно-експлуатаційна частина на даний час перетворена у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці, доказів такого правонаступництва не надав. Водночас, котли НІІСТО-5 про стягнення 12241,20 грн. вартості яких заявлено вимогу, згідно накладної №46 від 22.08.03, відпущено саме Вінницькій КЕЧ району.
Крім того, в позовній заяві прокурор вказує, що відповідачу направлялася вимога про сплату боргу, проте доказів надіслання зазначеної вимоги та доказів її одержання відповідачем, прокурор не надав як і доказів того, що в задоволенні вимоги було відмовлено, на що є посилання в позові.
Разом з тим, пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 361 Закону України “Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 2 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.99р. №3/рп99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Згідно п.2 резолютивної частини вищевказаного рішення під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Як передбачено п.5 мотивувальної частини зазначеного рішення, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора і на підставі частини першої статті 21 Арбітражного процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно із ст.22 АПК України. Таким чином, прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевої влади наділений повноваженнями виконавчої влади.
Аналогічні правові позиції висловлені також у Постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2005 р. у справі № 33/120-04.
У даному випадку прокурор подав позов в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Міністерство оборони України в особі Державного підприємства "Івано-Франківський ліспромкомбінат", його структурного підрозділу Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації. Як вбачається із позовних матеріалів, Тернопільське УВТК Івано-Франківського ЛПК МО України є самостійним господарством і діє на умовах господарського розрахунку, відповідає по своїх зобов'язанням належним йому майном, входить в Івано-Франківського ЛПК та відповідає по його зобов'язаннях, а комбінат відповідає по зобов'язаннях Тернопільського УВТК. Оскільки спір в даному випадку виник між двома господарюючими суб'єктами - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці та структурним підрозділом Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації, прокурором фактично пред'явлено позов в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності, що не узгоджується з нормами ст. ст. 2, 29 ГПК України щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.
Крім того, прокурор в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах зазначив Міністерство оборони України, тим самим вказавши його позивачем по справі.
Разом з тим, відповідач по справі - квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці повністю фінансується з державного бюджету, за своїм правовим статусом є державною установою, яка підпорядкована Міністерству оборони України.
Таким чином звернувшись із даною позовною заявою, військовий прокурор фактично подав позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до держави в особі Міністерства оборони України.
Керуючись п. 1, 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя,-
Позовну заяву №1091 від 25.04.07 разом з матеріалами повернути прокурору.
Суддя Залімський І.Г.