Справа № 524/5853/17
Провадження №2/524/2379/17
06.11.2017 року Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого - судді Рибалка Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Денисенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання, поділ майна,
У серпні 2017 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання, поділ майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з січня 2004р. проживає однією сім'єю разом з відповідачем ОСОБА_2
На сьогоднішній день вони мешкають за адресою: АДРЕСА_1.
Юридично шлюб зареєстрований не був, проте сторони проживають як справжня родина: ведуть спільне господарство, мають спільний сімейний бюджет, разом святкують свята та подорожують. Від спільного подружнього життями мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Друзі та знайомі знають їх як чоловіка та дружину. На підтвердження цього є фотознімки.
Таким чином, з січня 2004 р. позивач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2.
За час спільного проживання і за спільні кошти ними було спільно придбане рухоме та нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю сторін.
Усього спільного майна було придбано за час спільного проживання на загальну суму 494 590,00 грн.
У добровільному порядку досягти згоди про його поділ не виявилось за можливе.
Просив, встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з січня 2004 р. Визнати за ОСОБА_1 право власності на рухоме майно загальною вартістю 246 690,00 грн., а саме: автомобіль марки MITSUBISHI, модель L200, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, шасі № MMBJNKB408D082550, дата реєстрації 27.09.2008 р., вартістю 240 000,00 грн., комплект зимової гуми - 4 шт., вартістю 2 000,00 грн., міні-мийка Керхер, вартістю 2 150,00 грн., комплект туристичний стіл із 4 стільцями, вартістю 350,00 грн., вудки 3 шт., вартістю 210,00 грн., спінінг з катушкою та знаряддям 4 шт., вартістю 480,00 грн., вентилятор підлоговий 2 шт., вартістю 200,00 грн., конвектор 3 шт., вартістю 600,00 грн., мікрохвильова піч Samsung, вартістю 700,00 грн.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на рухоме майно загальною вартістю 247 900,00 грн., а саме: холодильник двухкамерний lg( высота 190 см) 8 000,00 грн., морозильна камера bosch, вартістю 7 500,00 грн., посудомийна машина indesit, вартістю 6 500,00 грн., телевізор TOSHIBA 42'' plasma, вартістю 15 000,00 грн., пральна машина автомат Aristom Margarita, вартістю 7 000,00 грн., більярдний стіл з кам'яною плитою OLIMPIC 2, вартістю 60 000,00 грн., набор для більярда, вартістю 7 200,00 грн., шкіряний диван трьохмісний, вартістю 22 000,00 грн., шкіряний диван двохмісний, вартістю 18 000,00 грн., диван кутовий Джинс, вартістю 11 200,00 грн., велотренажер Kettler, вартістю 8 000,00 грн., планшет iPad Air2, вартістю 9 500,00 грн., крісло-кокон Глория Big, вартістю 5 500,00 грн., велосипед Команчи, вартістю 4 500,00 грн., стінка-бар, вартістю 17 000,00 грн., меблевий гарнітур для спальні, вартістю 19 000,00 грн., комп'ютер Macbook Air 13', вартістю 22 000,00 грн.
Позивач у судове засідання не прибув, попередньо надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибула, по невідомій суду причині, про день слухання справи повідомлялась належним чином. Про причини неявки суд не повідомляла.
Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
А тому, суд розглядає зазначену цивільну справу та приймає відповідне рішення у відсутності сторін на підставі тих доказів, які маються у матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати спільно однією сім'єю без реєстрації шлюбу з січня 2004 року.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Факт спільного проживання постає з пояснень позивача та відповідача по справі, допитаних свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5
Крім того, у судовому засіданні відповідач визнав факт проживання з позивачем однією сім'єю з січня 2004 року.
На підтвердження цього є фотознімки. Крім того, факт спільного проживання сторін з січня 2004 року без реєстрації шлюбу підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4
Крім того, як встановлено судом, сторонами було придбано майно у період їх спільного проживання однією сім'єю за спільні кошти.
Вказані обставини та обсяг придбаного майна холодильника двухкамерного, морозильної камери, посудомийної машини, телевізора, пральної машини автомат Aristom Margarita, більярдного стілу з кам'яною плитою OLIMPIC 2, набору для більярда, шкіряного дивану, шкіряного дивану, дивану кутового Джинс, велотренажера Kettler, планшета iPad Air2, крісла-кокон Глория Big, велосипеда Команчи, стінки-бару, меблевого гарнітуру для спальні, комп'ютеру Macbook Air 13, визнано відповідачем у ході судового розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Пунктом 3 ч.1 ст.57 СК України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй. йому особисто.
Згідно ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Статтею 70 СК України передбачено, що в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Верховний Суд України у п.20 Постанови Пленуму № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснив, що при застосуванні ст.74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
У пункті 23 вказаної постанови зазначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.
Суд ураховує висновок Верховного Суду України викладений в Постанові від 25 листопада 2015 року (справа № 6-2333цс15) відповідно до якого, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. « Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.
Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям.
За правилами ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що вищевказане майно належать сторонам у справі на праві спільної сумісної власності, тобто частки в цьому майні у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рівними.
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується ст. 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплене у ст. 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначене домовленістю між ними (ч. ч. 1, 2 ст. 71 СК України ), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч. 2 ст. 364 ЦК України).
Ураховуючи вищевказане та встановлені обставини суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Судові витрати підлягають розподілу згідно ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. 372 ЦК України, ст. 60, 69 72, 74 СК України, ст.14, 57, 59, 88, 208, 209, 212, 215, 218, 223 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання, поділ майна - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з січня 2004 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на рухоме майно загальною вартістю 246 690,00 грн., а саме:
- автомобіль марки MITSUBISHI, модель L200, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, шасі № MMBJNKB408D082550, дата реєстрації 27.09.2008 р., вартістю 240 000,00 грн.
- комплект зимової гуми - 4 шт., вартістю 2 000,00 грн.
- міні-мийка Керхер, вартістю 2 150,00 грн.
- комплект туристичний стіл із 4 стільцями, вартістю 350,00 грн.
- вудки 3 шт., вартістю 210,00 грн.
- спінінг з катушкою та знаряддям 4 шт., вартістю 480,00 грн.
- вентилятор підлоговий 2 шт., вартістю 200,00 грн.
- конвектор 3 шт., вартістю 600,00 грн.
- мікрохвильова піч Samsung, вартістю 700,00 грн.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на рухоме майно загальною вартістю 247 900,00 грн., а саме:
- холодильник двухкамерний lg( высота 190 см) 8 000,00 грн.
- морозильна камера bosch, вартістю 7 500,00 грн.
- посудомийна машина indesit, вартістю 6 500,00 грн.
- телевізор TOSHIBA 42'' plasma, вартістю 15 000,00 грн.
- пральна машина автомат Aristom Margarita, вартістю 7 000,00 грн.
- більярдний стіл з кам'яною плитою OLIMPIC 2, вартістю 60 000,00 грн.
- набор для більярда, вартістю 7 200,00 грн.
- шкіряний диван трьохмісний, вартістю 22 000,00 грн.
- шкіряний диван двохмісний, вартістю 18 000,00 грн.
- диван кутовий Джинс, вартістю 11 200,00 грн.
- велотренажер Kettler, вартістю 8 000,00 грн.
- планшет iPad Air2, вартістю 9 500,00 грн.
- крісло-кокон Глория Big, вартістю 5 500,00 грн.
- велосипед Команчи, вартістю 4 500,00 грн.
- стінка-бар, вартістю 17 000,00 грн.
- меблевий гарнітур для спальні, вартістю 19 000,00 грн.
- комп'ютер Macbook Air 13', вартістю 22 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір у сумі 2 466,91 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.В. Рибалка