про повернення позовної заяви
20.11.2017 Справа № 908/2306/17
Суддя Корсун В.Л., розглянувши матеріали
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичне машинобудування», 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, 10 поверх
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕР-АПК», 69057, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 158, к. 401-Б
про стягнення заборгованості
20.11.17 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичне машинобудування» (далі ТОВ «ТД «Енергетичне машинобудування») з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТЕР-АПК» (далі ТОВ «ВЕСТЕР-АПК») 106 667 грн. заборгованості.
20.11.17 протоколом автоматичного розподілу справ між суддями наведена вище позовна заява призначена до розгляду судді Корсуну В.Л.
Розглянувши вказану вище позовну заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 56 ГПК України передбачено, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України унормовано, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно із ст. 33 ГПК України, докази подаються сторонами та ін. учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, … обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 36 ГПК України).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Тобто, аналіз вищевказаних приписів чинного законодавства свідчить про обов'язок заявника (позивача) надіслати іншим учасникам судового процесу, які є сторонами по даній справі, копій позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Як встановлено судом і вказане вбачається із матеріалів доданих до наведеної у тексті цієї ухвали позовної заяви, позивачем не надано суду жодного доказу про направлення на адресу ТОВ «ВЕСТЕР-АПК», який є відповідачем за позовною заявою від 09.10.17 № 0910-2017, позовної заяви та доданих до неї документів.
Так, зокрема, 20.11.17 при перевірці матеріалів позовної заяви за вих. від 09.11.17 № 0910-2017 працівниками відділу автоматизованого Документообігу суду, обробки та контролю виконання документів встановлено, що до позовної заяви не додано, зокрема, доказів направлення відповідачу позовної заяви та додатків, про що уповноваженими працівниками господарського суду Запорізької області складено відповідний акт.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем в порушення вимог ст.ст. 56, 57 ГПК України до позовної заяви не додано належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, ст. 44 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2).
У відповідності до приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закон України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Приписами п. 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України” (у редакції чинній станом на час винесення цієї ухвали) передбачено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас, відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у т.ч. виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів наданої до суду позовної заяви ТОВ «ТД «Енергетичне машинобудування» за вих. від 09.10.17 № 0910-2017, позивачем в якості доказів виконання вимог норм ст.ст. 44, 57 ГПК України та оплати судового збору додано до позову копію квитанції від 04.10.17 № НОМЕР_1 про сплату 1 600 грн.
Вказане підтверджується наявним в матеріалах вказаної вище позовної заяви копії зазначеного вище платіжного доручення та складеним працівниками відділу автоматизованого Документообігу суду, обробки та контролю виконання документів акт від 20.11.17, який підтверджує, що під час перевірки позовної заяви не виявлено додатку, зокрема п. 21 - доказів оплати судового збору, а фактично надано - копію квитанції від 04.10.17.
Разом з тим, копія квитанції від 04.10.17 № НОМЕР_1 не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору в розмірі 1 600 грн. оскільки платіжні документи, за якими перераховуються суми судового збору, повинні бути надані суду тільки в оригіналі.
Інших доказів сплати судового збору в установленому законом порядку до матеріалів позовної заяви не додано.
Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивачем не дотримано встановленого законодавством України порядку щодо надання суду доказів сплати судового збору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і доданні до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Вказані вище обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду, порушують право відповідача на належний, своєчасний судових захист та є підставою для повернення позовної заяви позивачу без розгляду.
Пунктом 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.11 № 18, недодержання вимог ст.ст. 54, 56 та п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК України.
Таким чином, при зверненні з цим позовом до суду позивачем не дотримано встановленого законодавством України порядку щодо надання суду доказів сплати судового збору та подання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і доданні до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів у встановленому законодавством порядку.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що жодна із норм чинного ГПК України не передбачає обов'язку суду порушити провадження у справі, а згодом витребувати докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі та докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ТОВ «ТД «Енергетичне машинобудування» про стягнення з ТОВ «ВЕСТЕР-АПК» заборгованості в сумі 106 667 грн. без розгляду.
Судом роз'яснюється, що згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви на підставі ст. 63 ГПК України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу ТОВ «ТД «Енергетичне машинобудування» на ту обставину, що повернення цієї позовної заяви жодним чином не порушує право позивача на справедливий суд в розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.97) оскільки таке повернення здійснюється судом через недоліки, які мали місце з боку позивача у вигляді фактичного не виконання ним (позивачем) вимог ст. 56, п. 4 та п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України. І вказане перешкоджає суду вчиняти дії щодо прийняття такої позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі
Керуючись ст. 21, 43, 45, 44, 57, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Позовну заяву з додатками повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовні матеріали на 40 аркушах, у т.ч. копія квитанції від 04.10.17 № НОМЕР_1 про сплату судового збору в сумі 1 600 грн. та акт від 20.11.17.
Суддя В.Л. Корсун