16 листопада 2017 року Справа № 910/11503/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017
у справі№ 910/11503/16 Господарського суду міста Києва
за позовомОСОБА_4
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп"
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) ОСОБА_5 2) ОСОБА_6
провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним статуту, зобов'язання перевести на позивача права і обов'язки покупця частки та визнання права на частку у статутному капіталі
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_7
відповідача-1: Перунов В.В.
відповідача-2: Горкуша В.В.
третіх осіб: 1. не з'явилися
2. не з'явилися
ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" про:
- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" від 09.11.2011, оформлених протоколом № 09/11 від 09.11.2011;
- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" від 10.11.2011, оформлених протоколом №10 від 10.11.2011;
- визнання недійсним Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", протокол № 09/11 від 09.11.2011, державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 22.02.2012 (номер запису 10721050006001764);
- переведення на ОСОБА_4 прав і обов'язків покупця частки учасника ОСОБА_6, що складає 53,8% у статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю "Боедем";
- визнання права ОСОБА_4 на частку 57,6% у статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю "Боедем".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/11503/16 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016, у позові відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2017 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 у справі № 910/11503/16 в частині відмови у задоволенні позову про переведення на ОСОБА_4 прав і обов'язків покупця частки учасника ОСОБА_6, що складає 53,8% у статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю "Боедем", та визнання права ОСОБА_4 на частку 57,6% у статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю "Боедем", справу № 910/11503/16 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині судові рішення у цій справі залишено без змін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 (суддя Балац С.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів Смірнової Л.Г., Зеленіна В.О.) скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 у справі № 910/11503/16 повністю і прийнято нове рішення, яким переведено на ОСОБА_4 права і обов'язки покупців Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп", ОСОБА_5 частки учасника ОСОБА_6, що складає 53,8% у статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю "Боедем"; визнано право ОСОБА_4 на частку 57,6% у статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю "Боедем".
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/11503/16, рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 у цій справі залишити в силі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що апеляційним господарським судом не спростовано висновки суду першої інстанції щодо відмови позивача від переважного права придбання корпоративних прав, що підтверджено відповідною заявою позивача.
23.10.2017 до Вищого господарського суду від скаржника надійшли доповнення до касаційної скарги.
14.11.2017 ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" у задоволенні касаційної скарги, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак треті особи не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Апеляційним господарським судом під час розгляду справи встановлено, що 10.11.2011 між ОСОБА_6 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" і ОСОБА_5 (покупці) було укладено Договір купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем".
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець, який є власником корпоративних прав на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" в розмірі 53,8% продав, а покупці купили зазначені корпоративні права на частку в статутному капіталі, що в грошовому еквіваленті складає 15131,25 грн. наступним чином: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" купило 50% корпоративних прав на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", що в грошовому еквіваленті становить 14062,50 грн., ОСОБА_5 - 3,8% корпоративних прав на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", що в грошовому еквіваленті становить 1068,75 грн.
Згідно із п. 4.1 Договору купівлі-продажу сторони засвідчують, що на момент нотаріального засвідчення Договору купівлі-продажу, продавцем повністю отримано від "Маквіс Груп" 14062,50 грн. та від ОСОБА_5 1068,75 грн. до підписання Договору купівлі-продажу.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що він вчинений за згодою дружини продавця - ОСОБА_10.
Зазначений договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І. та зареєстровано в реєстрі за номером 1698.
Під час нового розгляду справи предметом спору є питання наявності підстав для переведення на позивача прав і обов'язків покупця частки у розмірі 53,8% статутного капіталу Товариства з обмеженої відповідальністю "Боедем", відчуженої ОСОБА_6, та визнання у зв'язку із цим права позивача на частку 57,6% у статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю "Боедем".
В обґрунтування заявлених позовних вимог в цій частині позивач посилався, зокрема на порушення його права переважної купівлі частку з огляду на недотримання приписів ст. 362 Цивільного кодексу України.
Місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті, виходив з того, що позивачем було подано заяву приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І., яка зареєстрована в реєстрі за № 1697, зі змісту якої вбачається, що позивачу було відомо про майбутній продаж частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" за 15131,25 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" та ОСОБА_5 і він відмовився від переважного права придбання вказаних корпоративних прав.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що переважне право позивача на придбання частки, що відчужувалася ОСОБА_6, не було порушено, у зв'язку із чим відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в повному обсязі згідно із положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із вказаним висновком місцевого господарського суду з тих підстав, що Товариство не було повідомлено про набуття третіми особами права на частку у статутному капіталі товариства у зв'язку з вчиненим договором купівлі-продажу товариство, а зміни до складу учасників Товариства з новим розподілом часток і, відповідно, затвердження змін до статуту вказаного товариства, відбулося на зборах учасників товариства, рішення з яких оформлені 09.11.2011, тобто напередодні вчинення договору купівлі-продажу; з протоколу загальних зборів учасників Товариства, які відбулися 09.11.2011, не вбачається умов, на яких ОСОБА_6 відчужує свою частку на користь третіх осіб, і не вказані правові підстави, на яких до складу учасників прийняті треті особи та здійснено перерозподіл часток між учасниками; заява позивача про відмову від свого переважного права на придбання частки у розміри 53,8% статутного капіталу Товариства, датована 10.11.2011, спрямована позивачем не особі, яка мала намір відчужити свою частку, чи Товариству, а приватному нотаріусу, тобто неналежній особі, а тому не може розцінюватися як відмова від переважного права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що переважне право позивача на купівлю частки ОСОБА_6 було порушене, а тому позивач набув право з 00 год. 11.11.2011 на позов про переведення на нього прав покупців за вчиненим 10.11.2011 між ОСОБА_6 та ТОВ "Маквіс Груп" і ОСОБА_5 договором купівлі-продажу.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із статтею 53 Закону України "Про господарські товариства", статтею 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Частиною 2 статті 147 Цивільного кодексу України визначено, що учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Згідно з частиною четвертою статті 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. Наведена норма застосовується за аналогією до випадків порушення переважного права учасника ТОВ (ТДВ) на купівлю частки у статутному капіталі. При цьому судам слід мати на увазі, що ця норма застосовується до відповідних позовів учасників товариства лише з обмеженнями, передбаченими нею (п. 31 постанови Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та п. 4.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
Заявляючи вимоги про переведення на нього прав та обов'язків покупця частки, позивач посилався на те, що ОСОБА_6 не виконав вимог ст. 362 Цивільного кодексу України і Статуту Товариства та не повідомив письмово інших учасників Товариства про намір продати свою частку із зазначенням ціни та інших умов, на яких він продає, у зв'язку із чим позивач був позбавлений протягом визначеного місячного строку висловити своє волевиявлення щодо придбання частки.
Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом, в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія заяви позивача з архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І., зареєстрована в реєстрі за № 1697, зі змісту якої вбачається, що позивачу відомо про майбутній продаж ОСОБА_6, що мешкає: АДРЕСА_1, належних йому на праві власності 53,8 % (п'ятдесят три цілих вісім десятих) відсотків корпоративних прав на частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "БОЕДЕМ" за 15131,25 (п'ятнадцять тисяч сто тридцять одна гривня 25 копійок) гривень Товариству з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" та ОСОБА_5, і позивач згідно із ст. 362 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України "Про господарські товариства відмовляється від переважного права придбання вказаних корпоративних прав.
Як визначено частинами 1, 3 статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може відмовитися від свого майнового права.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Як передбачено ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Враховуючи зміст вищевказаної заяви, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що внаслідок відмови переважне право позивача під час укладання Договору купівлі-продажу не було порушене, у зв'язку із чим місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо спірних правовідносин сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, і прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а вірне по суті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/11503/16 скасувати.
Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 у справі № 910/11503/16 залишити в силі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" 3307 грн. 20 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді: Л. Гольцова
Н. Губенко