Справа № 646/3542/16-к
№ провадження 1-кп/646/108/2017
20.11.17 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши кримінальне провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015220010000429 від 15.10.2015р. відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджану, громадянина Республіки Вірменії, вірменина, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
за ч.1 ст.286 КК України,
14 жовтня 2015 року близько 19:40 год. ОСОБА_6 керував відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №10699 від 08.12.2015 року технічно справним автомобілем «SАІРА ТІВА SХ» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », на якому рухався по вул. Вернадського в м. Харкові в напрямку вул. Маломясницької, зі швидкістю близько 30 км/год.
Проїжджаючи буд. №20 по вул. Вернадського в м.Харкові, ОСОБА_6 , рухався у крайньому правому ряду, почав прискорюватися до 40-50 км/год, здійснив зміщення на середню полосу руху, не переконавшись, що здійснює маневр безпечно, не створюючи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з мотоциклом «Нondа ТRАNSАLР 650» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_4 , який рухався у попутному з ним напрямку зі швидкістю близько 60 км/год, чим відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №1092/15 від 22.12.2015 року, порушив вимоги п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, згідно яких:
п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»
п. 10.3 - «У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.»
Внаслідок дорожньо-транспортної події водій мотоциклу «Нondа ТRАNSАLР 650» реєстраційний номер « НОМЕР_2 » - ОСОБА_4 отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, які спричинили тривалий розлад здоров'я, у вигляді: садно, крововиливів, забійна рана обличчя, закритий внутрішньо-суглобовий перелом проксимального епіметафізу правої великогомілкової кістки зі зміщенням, переломом медіального міжміщелкового піднесення правої великогомілкової кістки, перелом верхньої третини діафізу правої малогомілкової кістки без зміщення, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1094-А/15 від 02.12.2015 року,.
Порушення правил безпеки дорожнього руху України, водієм ОСОБА_6 , відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №1092/15 від 22.12.2015 року, перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та наслідками, що настали.
Обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, підтвердив факти та обставини вчинення злочину так, як вони викладені судом вище.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, його показання повністю відповідають фактичним обставинам справи, наслідки застосування ч.3 ст.349 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду роз'яснені та вони вважають недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті. При цьому, у суду нема сумнівів у добровільності їх позиції, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому.
При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання.
Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України, ОСОБА_6 вчинив злочин невеликої тяжкості. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та часткове відшкодування шкоди.
Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_6 раніше не судимий, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, страждає на цукровий діабет, ІІ тип, тяжка форма, вторинноінсулінозалежний, ст. субкомпенсація. Обвинувачений просив застосувати до нього ЗУ «Про амністію у 2016р.»
Відповідно п.г ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбуття покарання особи, які на день набрання чинності Законом в установленому порядку визнані хворими на тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під Перелік захворювань у додатку № 12 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, а саме: Цукровий діабет, інсулінозалежний тип (доза інсуліну понад 60 од. на добу), важкий перебіг з нахилом до кетоацидозу і наявністю вираженої макроангіопатії, ретинопатії, полінейропатії.
Надана суду виписка з медичної картки ОСОБА_6 не містить відомостей про відношення обвинуваченого до осіб визначеному у додатку № 12 вказаного Порядку. У зв'язку з чим, відсутні підстави для застосування амністії до ОСОБА_6 .
З урахуванням обставин злочину, даних про особу обвинуваченого, який не працює, доходів не має, наявності пом'якшуючих обставин, суд призначає основне покарання у вигляді обмеження волі із застосування ст.75 КК України. Враховуючи доведеність порушення правил безпеки дорожнього руху обвинуваченим, а також, що постановою Московського районного суду м.Харкова від 06.07.2011р. кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст.286 КК України закривалось за примиренням з потерпілим, суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення його права керувати транспортними засобами на певний строк.
Позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню. На підставі вищенаведених даних суд визнає ОСОБА_6 винним у спричиненні майнової та моральної шкоди ОСОБА_4 внаслідок ДТП. Майнова шкода складається з пошкодження мотоциклу у розмірі матеріального збитку - 73299,51 грн., що підтверджується висновком № 12448 від 24.12.2015р. Спростовуючих доказів сторона захисту не надала. Доводи захисника, що огляд мотоциклу експертом відбувався без присутності ОСОБА_6 , не є підставою для визнання зазначеного доказу недопустимим. Вимоги про стягнення майнової шкоди за пошкодження шлему, штанів, перчаток та ноутбуку в судовому засіданні недоведені. Так, відповідно протоколу огляду предметів від 06.11.2015р. було встановлено, що «шолом має пошкодження у вигляді потертостів зовнішньої частини, подряпин захисного прозорого пластику; штани мають механічні пошкодження у вигляді слідів тертя на правій штанині спереду; печатки мають пошкодження у виді зчісування передньої частини; ноутбук має механічні пошкодження у виді розбиття». Потерпілий пояснив, що він відремонтував ноутбук за 2 000 грн., але доказів суми витраченої на ремонт не надав, а також стверджував, що шолом залитий кров'ю всередині, що спростовано протоколом огляду предметів. Відповідно висновку № 5014 від 24.12.2015р. була встановлена ринкова вартість штанів, шолому, перчаток та ноутбуку з урахуванням зносу, але майнові збитки унаслідок пошкодження зазначених речей не встановлювались. Оскільки вказані речі зберігаються у потерпілого, доказів майнового збитку внаслідок їх пошкодження суду не надано, суд вважає недоведеним розмір шкоду в цій частині. На підставі викладеного, суд стягує майнову шкоду в межах доведеності - 73299,51 грн. Доводи сторони захисту про відсутність підстав для стягнення шкоди у зв'язку із застрахованою цивільно-правовою відповідальністю ОСОБА_6 спростовуються правовими висновками ВСУ про вільний вибір позивача на відшкодування шкоди за рахунок страхової компанії або винної особи.
Моральна шкода у розмірі 10000 грн. підлягає повному відшкодуванню, з урахуванням доведеності середньої ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, фізичного болю та психологічних переживань внаслідок їх заподіяння та пошкодження майна; тривалості лікування у лікарні близько 2 місяців та перенесенням ОСОБА_4 декільком оперативних втручань, внаслідок чого було змінено звичний спосіб життя, що підтверджуються медичними даними.
Належних доказів ( квитанцій, чеків, платіжних доручень будь-яких інших фінансових документів) про сплату витрат на правову допомогу потерпілого суду не надано. Довідка (а.с.93) не є належним доказом на підтвердження сплати витрат на правову допомогу, у зв'язку з чим суд відмовляє у стягненні з обвинуваченого витрат на правову допомогу.
Судові витрати у розмірі 2826,48 грн. за проведення експертиз на підставі ст.ст.122,124 КПК України суд стягує з ОСОБА_6 . Підстави для звільнення обвинуваченого від сплати судових витрат немає, оскільки суду не надано жодних даних на підтвердження скрутного майнового стану ОСОБА_6 .
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України. Запобіжний захід не обирався.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України,
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст.286 КК України у вигляді 1 року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від призначеного основного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням на 1 рік.
Відповідно ч.1 п.п.1,2, ч.2 п.2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 у розмірі 73299,51 грн. на відшкодування майнової шкоди, та 10000 грн. - на відшкодування моральної шкоди, в іншій частині відмовити.
Судові витрати у розмірі 2826,48 грн. за проведення експертиз стягнути з ОСОБА_6 на користь держави.
Речові докази: мотоцикл «Нondа ТRАNSАLР 650», штани, шолом, перчатки та ноутбук вважати повернутими власнику ОСОБА_4 , автомобіль «SАІРА ТІВА SХ» вважати повернутим ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченим та прокурору негайно вручити копію вироку.
Суддя ОСОБА_1