Справа № 713/1844/17
Провадження №2-а/713/108/17
17.11.2017 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області, в складі:
головуючого судді Кибич І.А.
з участю секретаря Мірчева О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ГРПП Вижницького відділення поліції Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 28.09.2017 року до відповідача інспектора ГРПП Вижницького ВП ОСОБА_2 Посилається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, серія АР №983966 від 28 вересня 2017 року, яка винесена інспектором ГРПП Вижницького ВП Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2, він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.
Вважає, що дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення відносно нього адміністративного стягнення є протиправними, а тому її слід скасувати, оскільки у постанові зазначено, що він, 28 вересня 2017 року о 02-20 год. керуючи транспортним засобом марки ВАЗ-2108 реєстраційний номер НОМЕР_1, не мав при собі та не пред'явив на перевірку посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1. п.п.«а» ПДР та вчинив правопорушення передбачене ст.126 ч.1 КУпАП. Обставини викладені в постанові не відповідають дійсності. 28 вересня 2017 року, в час зазначений в постанові, він знаходився в салоні автомобіля НОМЕР_2, який був припарко¬ваний в м.Вижниця по вул.Українській, неподалік магазину «Каштан», автомобіль не рухався, двигун не працював, освітлення було вимкнуте, в цей час біля автомобіля зупинилась службова автомашина поліції з автомобіля вийшли поліцейські, витягнули його з автомобіля і стали звинувачувати у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Після його заперечень посадили в свій службовий автомобіль і з невідомих причин доставили його у Вижницьке відділення поліції, де надалі примушували визнати факт керування автомобілем після вживання алкоголю. В подальшому його відвезли до Вижницької ЦРЛ для обстеження, звідки він пішов додому. Постанова про вчинення ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП в його присутності на місці стоянки автомобіля та в приміщенні відділення поліції не складалась, з нею він не ознайомлювався, копії не отримував, адміністративна справа по суті не розглядалась.
Зазначив, що він транспортним засобом не керував, автомобіль стояв припаркованим, працівники патрульної служби поліції його не зупиняли. Крім цього посвідчення водія в нього ніхто з працівників поліції не вимагав, за умови, що воно було при ньому. Зазначене свідчить про відсутність в його діях ознак (об'єктивної сторони) правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП.
В постанові, яка надійшла йому поштою 27 жовтня 2017 року в рядку 6 зроблені виправлення частини і статті КУпАП, за якими він притягується до адміністративної відповідальності, що є порушенням інструкції, працівники поліції надіслали йому зіпсований бланк постанови, що не допускається зазначеним нормативним актом. Записи зроблені в рядку 10 Постанови також не зрозумілі, спочатку зазначено, що копію постанови отримано ним і стоїть нерозбірливий підпис, однак далі зазначено, що копію постанови йому надіслано рекомендованим листом за вих.№ 6127 від 03.10.2017 року, за умови, що зазначений документ надійшов йому поштовим зв'язком за місцем проживання 27 жовтня 2017 року, підпис в рядку 10 постанови про отримання ним копії постанови, поставлено не ним, тобто це підпис не його підпис, а іншої особи.
Просить визнати незаконними дії інспектора ГРПП Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_2Д при винесені постанови серії АР №983966 від 28 вересня 2017 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. за правопорушення передбачене ст. 126 ч.1 КУпАП та скасувати постанову, як незаконну, провадження по справі закрити.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду позову. До початку розгляду справи від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримує, просить задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та заперечення на позов, де зазначив, що позов ОСОБА_1 вважає безпідставним і таким, що не може бути задоволеним, оскільки ОСОБА_1 вказує, що був припаркований і автомобіль не рухався. В дійсності ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_3 28.09.2017 року рухався по вул.Українській в м.Вижниця напроти будівлі державної адміністрації порушив вимоги знаку 3.1 (рух заборонено) ПДР, так як на даній вулиці односторонній рух. Водій побачивши, що вони на службовому автомобілі марки ВАЗ -2114 д.н.0512 під'їжджаємо до нього, він різко зупинився, вимкнув світло ближніх фар, коли вони зупинились він вимкнув в цей час і двигун, вони зробили ОСОБА_1 зауваження про те, що він рухається з порушенням вимоги знаку 3.1, ПДР, під час розмови з останнім виникла обґрунтована підозра, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки від нього був різкий запах алкоголю з ротової порожнини та нерозбірлива мова. Враховуючи вказані обставини вони запропонували пред'явити документи, а саме: посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_1 відмовився надати їм вказані документи, на що вони йому запропонували вийти з автомобіля та поїхати з ними у відділення поліції для встановлення особи, на що він погодився і вони разом на службовому автомобілі поїхали до Вижницького відділення поліції, для встановлення особи водія. Після встановлення особи по базі АРМОР та з його слів було підтверджено, що це дійсно ОСОБА_1 житель ІНФОРМАЦІЯ_1. Після чого вони запропонували проїхати до Вижницької ЦРЛ та пройти медичне освідчення на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився. Під'їхавши до лікарні, викликали лікаря, який вправі проводити таке освідчення, коли лікар підійшов в приміщення приймального відділення, ОСОБА_1 в присутності лікаря відмовився проходити освідчення, що підтвердив лікар, надавши відповідну довідку. У приміщенні КУ «Вижницька ЦРЛ» був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП та протокол за ст.126 ч.1 КУпАП. Протоколи вони надали для підпису порушнику, однак ОСОБА_1 відмовився підписувати та надавати будь-які письмові пояснення. З лікарні ОСОБА_1 вийшов сам та пішов в невідомому напрямку. Стосовно виправлень зазначив, що оформляючи постанову він замість частини першої статті 126 написав частина шоста статті 121 КУпАП , а тому змушений був виправити, але на квитанції серії АР №983966 зазначено правильно частина 1 статті 126 КУпАП, що спростовує доводи позивача про якісь підробки. Щодо підпису на копії постанови АР №98366, то це є відбиток від попередньої постанови, що підтверджується оригіналом постанови де немає ніякого підпису. Просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно ст.18 ч.1 п.2 місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року).
Судом встановлено, що 28 вересня 2017 року інспектором ГРПП Вижницького ВП лейтенантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія АР №9839966. Зі змісту постанови вбачається, що 28 вересня 2017 року о 02-20 год. Водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки ВАЗ-2108, д/н НОМЕР_1, не мав при собі (не пред'явив для перевірки) посвідчення водія категорії «В», чим порушив п.п.2.1 «а» ПДР та вчинив правопорушення передбачене ст.126 ч.1 КУпАП. До ОСОБА_1 інспектором поліції застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» основним повноваженням патрульної поліції є, серед іншого, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху.
Згідно із ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п. 4 розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушенняу сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,яка затвердженанаказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року(далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно зі ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь яких фактичних даних, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Разом із тим, згідно ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Інспектором Клюсик А.Д. в межах наданих йому повноважень було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за ст.126 ч.1 КУпАП, без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 ст.126 КУпАП, передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб,а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2.1 - «а» Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. На вимогу поліцейського водій повинен пред'явити документи, зазначені у п.2.1. Правил дорожнього руху України.
Згідно наданого заперечення інспектора поліції ОСОБА_2 вбачається, що на його вимогу пред'явити посвідчення водія, ОСОБА_1 відмовився, після чого останнього було доставлено до відділення Вижницького ВП для встановлення особи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Винесення постанови, тим саме притягнення до відповідальності на підставі двох суперечливих доказах (протокол та пояснення особи), є необ'єктивним розглядом справи та відтак незаконним.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 6 ст.71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12. 2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За вимогами ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Винесення постанови, тим саме притягнення до відповідальності на підставі двох суперечливих доказах (протокол та пояснення особи), є необ'єктивним розглядом справи та відтак незаконним.
Позивач ОСОБА_1 в позові зазначає, що був доставлений до відділення Вижницького ВП, однак заперечує факт вимоги працівника поліції пред'явити посвідчення водія, постанову про адміністративне правопорушення за ст.126 ч.1 КУпАП не отримував, підпис у постанові про отримання копії йому не належить.
З супровідного листа Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області №6127/123/48/01-2017 від 03.10.2017 року вбачається, що ОСОБА_1, жителю м.Вижниця вул.Українська, Чернівецької області було направлено копію постанови АР №983117 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 28.09.2017 року, для ознайомлення та сплати штрафу у розмірі 425,00 грн.
Таким чином суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущений, оскільки постанова отримана ним лише 27.10.2017 року.
З доданої інспектором поліції копії постанови Серія АР №983966 від 28.09.2017 року за ст.126 ч.1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 вбачається, що в п.10 відсутній підпис ОСОБА_1, що свідчить про те, що постанову на місці вчинення правопорушення він не отримував, копія була надіслана йому пізніше, крім того вбачається, що в п.4 наявні паспортні дані ОСОБА_1 (серія, дата видачі паспорта громадянина України), в п.6 постанови та доданої квитанції про сплату штрафу відповідно до постанови серія АР №983966 зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.126 ч.1 КУпАП. Посилання позивача ОСОБА_1 відносно того, що допущені в постанові виправлення щодо скоєного правопорушення, мають наслідком визнання недійсної постанови згідно Інструкції, судом до уваги не беруться, оскільки зі змісту постанови вбачається, яке саме правопорушення вчинив ОСОБА_1 та за якою статтею КУпАП за вчинене настає відповідальність.
Таким чином, суд приходить до висновку, що інспектором ГРПП Вижницького ВП лейтенантом поліції ОСОБА_2 було встановлено наявність події та складу адміністративного правопорушення , передбаченого ст.126 ч.1 КУАП ОСОБА_1, а тому ним правомірно винесено постанову про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з дотриманням вимог передбачених ст.ст.280, 283 КУпАП, стягнення накладено в межах санкції ст.126 ч.1 КУпАП України, з врахуванням вимог ст.33 КУпАП, а саме відповідно до обставин та характеру вчиненого правопорушення, особи винного.
Позивач ОСОБА_1 не надав жодних доказів, які б спростовували винесену стосовно нього постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП. Доказів звернення із скаргами на неправомірні дії інспектора поліції ОСОБА_2 при складанні постанови серії АР №983966 від 28 вересня 2017 року, суду не надано.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі ст.ст.126 ч.1, 287, 288, 289 КУпАП, п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, керуючись ст.ст.10, 11, 71, 160, 161 КАС України, Суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання дій інспектора ГРПП Вижницького ВП лейтенанта поліції ОСОБА_2Д неправомірними, скасування постанови серії АР №983966 від 28 вересня 2017 року про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. за правопорушення передбачене ст.126 ч.1 КупАП, як незаконної та закриття провадження - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом ст. 160 КАС України, апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Вінницького адміністративного Апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.
Суддя: І. А. Кибич