Справа № 200/16154/14-ц
29 вересня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.
при секретарі - Кузьміній С.Д.
за участі позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОСОБА_4 ДНІПРО» про визнання укладеними договорів банківського строкового вкладу, стягнення грошової суми депозиту (вкладу), процентів за користування депозитними коштами, процентів за порушення грошового зобов'язання, моральної шкоди та витрат на відновлення здоров'я з урахуванням індексу інфляції, -
Позивач звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО», в якому з урахуванням уточнень просила суд:
- визнати укладеним Договір банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. підписаний між ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» та ОСОБА_1;
- визнати укладеним Договір банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013р. підписаний між ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» та ОСОБА_1;
- ухвалити рішення, яким з ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» на користь ОСОБА_1 стягнути:
- грошову суму депозиту (вкладу) у сумі 10 000,00 (десять тисяч євро 00 євро центів ) євро, розміщеної по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р.;
- грошову суму депозиту (вкладу) у сумі 5 000,00 (п'ять тисяч євро 00 євро центів ) євро, розміщеної по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013р.;
- проценти за користування депозитними коштами по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. за період з 14.09.2013р. по 05.07.2017р. у сумі 2 055,24 (дві тисячі п'ятдесят п'ять євро 24 євро центи) євро;
- проценти за користування депозитними коштами по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013р. за період з 15.09.2013р. по 05.07.2017р. у сумі 1 027,03 (одна тисяча двадцять сім євро 03 євро центи) євро;
- три проценти річних за порушення грошового зобов'язання по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. за період з 14.09.2013р. по 06.07.2017р. у сумі 33 854,20 (тридцять три тисячі вісімсот п'ятдесят чотири грн. 20 коп.) гривень;
- три проценти річних за порушення грошового зобов'язання по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013р. за період з 15.09.2013р. по 06.07.2017р. у сумі 16 914, 94 (шістнадцять тисяч дев'ятсот чотирнадцять грн. 94 коп.) гривень;
- відшкодування нанесеної моральної шкоди, у зв'язку з невизнанням укладеними Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. та Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013р. підписаними між ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» та ОСОБА_1 за період з жовтня 2013р. по червень 2017р. у загальній сумі 120 828, 00 (сто двадцять тисяч вісімсот двадцять вісім грн. 00 коп.) гривень;
- витрати на відновлення здоров'я з урахуванням індексу інфляції за період з жовтня 2013р. по червень 2017р. у сумі 1 905,79 (одна тисяча дев'ятсот п'ять грн. 79 коп.) гривень.
Ухвалою судді Кудрявцевою Т.О. від 18.09.2014р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 25.05.2016р. за клопотанням Відповідача було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5. На час проведення експертизи провадження по справі було зупинено у зв'язку з тим, що для проведення зазначеної експертизи необхідний значний проміжок часу.
25.10.2016р. Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, цивільна справа, до якої за клопотанням експерта були додані додаткові матеріали, була направлена для проведення експертизи на адресу Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5.
У резолютивній частині висновку судово - почеркознавчої експертизи № 11245/11412 по цивільній справі № 200/16154/14-ц, складеного 14.12.2016р. судовими експертами Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5, зазначено, що підписи від імені ОСОБА_1 в:
договорі банківського строкового вкладу № 26309014527592 «Пори року» від 14.06.2013р.,
договорі банківського строкового вкладу № 26309016202121 «Пори року» від 13.06.2013р.,
договорі банківського строкового вкладу № 26309016558247 «Пори року» від 13.09.2013р.,
договорі банківського строкового вкладу № 26309014141189 «Пори року» від 14.09.2013р.,
квитанції № 42244 від 13.06.2013р.,
квитанції № 42244 від 14.06.2013р., -
-виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів ОСОБА_1.
Підписи від імені ОСОБА_6 в:
договорі банківського строкового вкладу № 26309014527592 «Пори року» від 14.06.2013р.,
договорі банківського строкового вкладу № 26309016202121 «Пори року» від 13.06.2013р.,
договорі банківського строкового вкладу № 26309016558247 «Пори року» від 13.09.2013р.,
договорі банківського строкового вкладу № 26309014141189 «Пори року» від 14.09.2013р.,
квитанції № 42244 від 13.06.2013р., в рядку «Оператор:»,
квитанції № 42244 від 14.06.2013р., в рядку «Оператор:»,-
-виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів ОСОБА_6.
У резолютивній частині висновку судово - технічної експертизи документів № 11246 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, складеного 15.02.2017р. судовим експертом Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5, зазначено, що відтиски печатки на оригіналах договору банківського строкового вкладу № 26309016202121 «Пори року» від 13.06.2013р. та договору банківського строкового вкладу № 26309014527592 «Пори року» від 14.06.2013р., нанесені кліше печатки ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОСОБА_4 ДНІПРО» (відділення Яснополянське), експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження. Відтиски печатки на оригіналах договору банківського строкового вкладу № 26309016558247 «Пори року» від 13.09.2013р. та договору банківського строкового вкладу № 26309014141189 «Пори року» від 14.09.2013р., нанесені кліше печатки ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОСОБА_4 ДНІПРО» (Гагарінське відділення), експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження.
Згідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2017р., у зв'язку із довготривалим лікарняним судді Кудрявцевої Т.О, судову справу передано до судді Шевцової Т.В.
Ухвалою судді Шевцової Т.В. від 10.03.2017р., справа прийнята до провадження та призначено до судового розгляду.
В обґрунтування заявлених вимог позивач в позовній заяві та в судовому засіданні посилався на те, що:
13 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОСОБА_4 ДНІПРО» було укладено Договір банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121, згідно якого ОСОБА_1 - Вкладник, як сторона за договором, розмістила на вкладний рахунок грошові кошти (вклад) в сумі 10 000,00 (десять тисяч євро 00 євро центів) євро, строком з 13 червня 2013 р. по 13 вересня 2013 р. включно, з нарахуванням 8,0000% річних на умовах, визначених в договорі. На підтвердження чого Вкладнику був наданий один примірник підписаного сторонами договору та квитанція № 42244 готівкового зарахування суми 10 000,00 (десять тисяч євро 00 євро центів) євро на строковий вклад.
14 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОСОБА_4 ДНІПРО» було укладено Договір банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592, згідно якого ОСОБА_1 - Вкладник, як сторона за договором, розмістила на вкладний рахунок грошові кошти (вклад) в сумі 5 000,00 (п'ять тисяч євро 00 євро центів) євро, строком з 14 червня 2013 р. по 14 вересня 2013 р. включно, з нарахуванням 8,0000% річних на умовах, визначених в договорі. На підтвердження чого Вкладнику був наданий один примірник підписаного сторонами договору та квитанція № 42244 готівкового зарахування суми 5 000,00 (п'ять тисяч євро 00 євро центів) євро на строковий вклад.
У позовній заяві Позивач вказала, що відповідно 13.09.2013р. та 14.09.2013р. - у день закінчення строків вкладів по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. та Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.09.2013р., начальник Яснополянського відділення ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» ОСОБА_6 вручила їй готівкою нараховані по вкладам проценти та запропонувала пролонгувати дію Договорів банківського строкового вкладу на той же строк - 3 місяці та на тих же самих умовах, що діяли при укладанні Договорів банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. та № 26309014527592 від 14.06.2013р.
В день закінчення строків вкладів, між ОСОБА_1 та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОСОБА_4 ДНІПРО» було укладено:
13 вересня 2013 року Договір банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016558247, згідно якого ОСОБА_1 - Вкладник, як сторона за договором, розмістила на вкладний рахунок грошові кошти (вклад) в сумі 10 000,00 (десять тисяч євро 00 євро центів) євро, строком з 13 вересня 2013 р. по 13 грудня 2013 р. включно, з нарахуванням 8,0000% річних на умовах, визначених в договорі. На підтвердження чого Вкладнику був наданий один примірник підписаного сторонами договору. Квитанція готівкового зарахування на строковий вклад надана не була, начальником відділення банку були надані пояснення, що грошові кошти будуть автоматично безготівково перераховані з поточного рахунку на вкладний.
14 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОСОБА_4 ДНІПРО» було укладено Договір банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014141189, згідно якого ОСОБА_1 - Вкладник, як сторона за договором, розмістила на вкладний рахунок грошові кошти (вклад) в сумі 5 000,00 (п'ять тисяч євро 00 євро центів) євро, строком з 14 вересня 2013 р. по 14 грудня 2013 р. включно, з нарахуванням 8,0000% річних на умовах, визначених в договорі. На підтвердження чого Вкладнику був наданий один примірник підписаного сторонами договору. Квитанція готівкового зарахування на строковий вклад надана не була, начальником відділення банку були надані пояснення, що грошові кошти будуть автоматично безготівково перераховані з поточного рахунку на вкладний.
Позивач посилається на той факт, що після спливу термінів вкладу, вона звернулася до ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» з письмовою заявою стосовно повернення грошових коштів з банківського депозиту (вкладу), але їй було відмовлено, посилаючись на той факт, що є протиріччя відносно обставин розміщення та зняття грошових коштів Вкладника, так у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не укладав із Вкладником вищевказані Договори банківського строкового вкладу, що грошові кошти Вкладника знаходяться в розпорядженні колишнього начальника Яснополянського відділення Банку та триває слідство, щодо відкритого кримінального провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 ч.2 КК України. Також, Вкладнику було повідомлено, що питання про виплату Вкладнику грошових коштів по Договорам банківського строкового вкладу буде вирішено після з'ясування обставин розслідування та розгляду кримінальної справи, яка триває до теперішнього часу.
За клопотанням представника позивача, свідок ОСОБА_7, по справі дав показання та підтвердив факт знаходження позивача 13.06.2013р. в приміщенні ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» та внесення позивачем грошових коштів в сумі 10 000,00 євро до каси банку та підписання банківського строкового вкладу № 26309016202121 «Пори року» від 13.06.2013 року.
Представник відповідача - ОСОБА_3 (діє на підставі довіреності № 1 від 08.01.2013р.) в судовому засіданні позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень, представник відповідача посилався на те, що банк безпосередньо не укладав з позивачем депозитних договорів, вони були укладені між позивачем та ОСОБА_6, яка виконувала обов'язки начальника Яснополянського відділення ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО», відносно якої порушено кримінальну справу за ст. 191 ч. 5, 190 ч. 4 та ст. 366 ч. 1 КК України. На сьогоднішній день кримінальна справа перебуває на розгляді в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська та вирок відносно ОСОБА_6 не винесений. Представник відповідача вважав, що позивачем не надано належних доказів укладення депозитних договорів, а банк факт укладення договорів заперечує. У зв'язку з тим, що позивач надав до суду не ощадну книжку, а квитанції, що не є доказом внесення грошових коштів до банку, слід вважати договори нікчемними. Вважав, що грошові кошти слід стягувати з ОСОБА_6, яка перевищила свої посадові обов'язки, а тому в задоволені вимог до банку просив відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши позивача, представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за можливе позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту укладання договорів банківського вкладу, а також внесення коштів за цими договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Пунктом 1.4. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003р. № 516 (далі - Положення № 516) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується також договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми.
Відповідно до п. 2.1. Положення № 516, грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція № 492), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (п. 1.8 Інструкції); договір банківського вкладу укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (п. 1.9 Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору, інші умови за погодженням сторін (пункт 1.10 Інструкції № 492).
Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
Згідно пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174 (надалі - Інструкція № 174), банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Виходячи з положень статті 1059 ЦК України, п. 1.4. Положення № 516, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції № 174, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошових сум підтверджується договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № 6-1045цс15, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
На підтвердження укладання договору позивачем надано копії договорів банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. та № 26309014527592 від 14.06.2013р., а також квитанції № 42244 від 13.06.2013р. про готівкове зарахування 10 000,00 євро на строковий вклад № 26309016202121 та квитанції № 42244 від 14.06.2013р. про готівкове зарахування 5 000,00 євро на строковий вклад № 26309014527592, які мають підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа), що відповідає вимогам закону.
Відповідно до п. 2.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566 (далі - Положення № 566), будь-яка система обліку повинна забезпечити хронологічне та систематичне відображення всіх операцій банку в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.
Таким чином, відкриття банківських рахунків та облік на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку.
Відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і, як наслідок, відсутність обліку грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Пунктом 3.3 глави 3 Положення № 516 передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Умовами ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у строки відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір, у силу ст. 629 ЦК, України є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що 13.06.2013р. між ОСОБА_1 та ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» було укладено договір банківського строкового вкладу № 26309016202121 «Пори року» на суму 10 000,00 євро, що підтверджується оригіналом зазначеного договору, який було оглянуто в судовому засіданні, а копія наявна в матеріалах справи. Зазначену в договорі суму було внесено позивачем до банку, що підтверджується копією квитанції № 42244 від 13.06.2013р., оригінал якої, також було досліджено в судовому засіданні, та 14.06.2013р. між ОСОБА_1 та ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» було укладено договір банківського строкового вкладу № 26309014527592 «Пори року» на суму 5 000,00 євро, що підтверджується оригіналом зазначеного договору, який було оглянуто в судовому засіданні, а копія наявна в матеріалах справи. Зазначену в договорі суму було внесено позивачем до банку, що підтверджується копією квитанції № 42244 від 14.06.2013р., оригінал якої, також було досліджено в судовому засіданні.
21.12.2013р. та 11.02.2014р. позивачем на адресу банку були надані заяви з проханням повернення суми депозитних вкладів на загальну суму 15 000, 00 євро.
Відповідач у своїх відповідях повідомив Позивача, що вищевказані договори банк не укладав. Факт укладення договорів представник відповідача під час судового засідання також заперечував у зв'язку з тим, що договори в банку не зареєстровані, тобто не обліковуються, грошові кошти у розмірі 15 000,00 євро на рахунки банку ОСОБА_1 не внесені.
Як вбачається з висновків судово-почеркознавчої експертизи № 11245/11412 та судово-технічної експертизи № 11246 договори строкового банківського вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р., № 26309014527592 від 14.06.2013р., № 26309016558247 від 13.09.2013р. та № 26309014141189 від 14.09.2013р., були підписані саме позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_6, яка була начальником відділення ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» з проставленням печатки саме ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО».
Таким чином, факт укладення договору банківського строкового вкладу № 26309016202121 «Пори року» від 13.06.2013р. та договору банківського строкового вкладу № 26309014527592 «Пори року» від 14.06.2013р., було підтверджено судовими експертами.
Відповідач не надав належних доказів, які б свідчили про те, що між позивачем та відповідачем не укладалися спірні договори банківського вкладу, не відкривалися рахунки за цими договорами, не надходили грошові кошти до банку та доказів на підтвердження припинення відповідних зобов'язань у зв'язку із їх виконанням тощо. Відповідач не спростував належними та допустимими доказами наявності зобов'язань перед позивачем за вказаними вище договорами.
Навпаки, в матеріалах справи містяться висновки судової експертизи, що підтверджують підписання договорів та квитанцій уповноваженим працівником банку та проставляння на документах відповідної печатки банку.
Станом на час розгляду справи відповідач суму вкладів не повернув, що визнано сторонами справи.
Представник відповідача, не визнаючи ані факт укладення договорів від 16.11.2012р. та 06.03.2013р., ані факт внесення позивачем до банку обумовлених грошових коштів, жодних належних та допустимих доказів цьому не надав, а лише посилався на те, що дані договори були укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, яка діяла в своїх особистих інтересах, а не в інтересах банку, оскільки була начальником Яснополянського відділення, а не касиром, а тому не мала права приймати грошові кошти від вкладників.
Проте, дані заперечення суд оцінює критично, виходячи з того, що з наданої представником відповідача посадової інструкції начальника відділення Територіального/регіонального управління, до повноважень начальника територіального/регіонального управління, крім іншого, належить обслуговування фізичних осіб, та покладені повноваження укладання договорів банківського строкового вкладу, касове обслуговування, підписання платежів клієнтів, підписання документів відділень, які утворюються в процесі операційної діяльності.
Факт внесення позивачем до установи банку грошових коштів в розмірі 10 000,00 євро та 5 000,00 євро підтверджується наявними у позивача оригіналами квитанції № 42244 від 13.06.2013р. та квитанції № 42244 від 14.06.2013р., які мають всі необхідні реквізити визначені у вищевказаних положеннях та інструкціях.
Посилання представника відповідача стосовно того, що безпосередньо банк не укладав з ОСОБА_1 жодного з договорів, а вони були укладені ОСОБА_6, яка діяла в своїх особистих інтересах, суд оцінює критично, оскільки ОСОБА_6 перебуваючи в трудових відносинах з банком, маючи згідно посадової інструкції повноваження на укладення договорів та їх підписання, діяла саме як уповноважений представник банку, а не як фізична особа.
Між тим, на сьогоднішній день, суд вважає, що позивачем доведено відповідно до вимог ст. 58-60 ЦПК України факт не тільки укладення двох договорів банківського вкладу, а й факт виконання ним умов цих договорів, оскільки грошові кошти були ним передані до установи банку, а тому, враховуючи, що банк ухиляється від належного виконання двох договорів, суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» про стягнення грошових коштів за договорами банківських строкових вкладів задовольнити та стягнути з ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського строкового вкладу № 26309016202121 «Пори року» від 13.06.2013р., в розмірі 10 000,00 євро, та за договором банківського строкового вкладу № 26309014527592 «Пори року» від 14.06.2013р., в розмірі 5 000,00 євро.
Відповідно до частини 3 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009р., суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно частини 1 статті 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно умов договору банківського строкового вкладу № 26309016202121 «Пори року» від 13.06.2013р., та договору банківського строкового вкладу № 26309014527592 «Пори року» від 14.06.2013р., банк прийняв вклад в іноземній валюті - євро, та зобов'язався виплатити Вкладнику суму вкладу і проценти на вклад.
Враховуючи, що позивачем за двома договорами було внесену до установи банку грошові кошти в іноземній валюті, тобто правовідносини виникли під час здійснення валютних операцій, то суд вважає за можливе стягнути з відповідача суму вкладів та проценти в іноземній валюті - євро.
Враховуючи зазначене та конкретні обставини по справі, суд вважає позовні вимоги про повернення суми вкладу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, також суд вважає доведеним з боку позивача факт укладення між ним та відповідачем 13.06.2013р. та 14.06.2013р. двох договорів строкових банківських вкладів, враховуючи надані суду належні та допустимі докази, а тому, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського строкового вкладу № 26309016202121 «Пори року» від 13.06.2013р., в розмірі 10 000,00 євро, та за договором банківського строкового вкладу № 26309014527592 «Пори року» від 14.06.2013р., в розмірі 5 000,00 євро.
Договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються останнім у власність банку, а безготівкові гроші - в повне розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника з'являється право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на неї, а на стороні банку - відповідний обов'язок. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено передачею коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов'язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника).
Посилання ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» на те, що позивачу необхідно заявляти вимоги повернення суми вкладу саме до ОСОБА_6, а не банку, є безпідставними, адже з моменту передачі грошових коштів уповноваженій особі банку саме банк є їх власником, а тому в разі їх викрадення шкоду завдано банку, а вкладник повинен вимагати від банку саме виконання обов'язку за договором банківського вкладу повернення суми вкладу та процентів за користування ним.
Така ж сама правова позиція з приводу способів захисту прав та інтересів вкладника банку наведена Верховним Судом України в Постанові від 06.04.2016 року по справі № 6-352цс16, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права у відповідності до ст. 360-7 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, вирішуючи спір, суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині визнання укладеним Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. та визнання укладеним Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013р., підписаних між ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» та ОСОБА_1, а також стягнення з відповідача грошових сум депозиту (вкладу) у сумі 10 000,00 (десять тисяч євро 00 євро центів ) євро, розміщеної по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. та грошової суми депозиту (вкладу) у сумі 5 000,00 (п'ять тисяч євро 00 євро центів ) євро, розміщеної по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013р., тобто повернення грошових коштів, розміщених на вклад у банку, виходячи із того, що у позивача є оригінали примірників договорів банківських вкладів, квитанції про внесення коштів, які містять підписи уповноважених осіб банку, відтиски печатки та штампу.
Крім того, позивач має право вимоги до ПАТ «БАНККРЕДИТ ДНІПРО» про повернення вкладу за договором банківського строкового вкладу № 26309016202121 «Пори року» від 13.06.2013р., та за договором банківського строкового вкладу № 26309014527592 «Пори року» від 14.06.2013р., з урахуванням нарахованих процентів згідно з умовами укладених договорів.
Згідно з п. 1.4. вищевказаних договорів, розмір процентної ставки на вклад становить 8,0000 % річних. Виплата нарахованих процентів здійснюється в кінці строку.
Пунктом 2.4. вищевказаних договорів зазначено, що проценти на суму вкладу нараховуються від дня, наступного за днем зарахування грошової суми на вкладний рахунок, до дня, який передує дню повернення вкладу вкладнику.
Пунктом 2.8. вищевказаних договорів передбачено, що повернення суми вкладу в будь - якому випадку та сплата нарахованих на вклад процентів здійснюється банком в безготівковій формі шляхом перерахування суми вкладу та нарахованих процентів, на відкритий в банку поточний рахунок вкладника № 26256916208602.
У зв'язку з тим, що відповідач не визнавав вищевказані договори, укладеними, грошові кошти позивача після спливу строку вкладу, не були перераховані на поточний рахунок вкладника, вказаний у договорах банківського строкового вкладу.
Укладеними договорами банківського строкового вкладу не передбачені умови, згідно яким визначена процентна ставка, яку відповідач повинен вплатити позивачу за несвоєчасне повернення грошових коштів, розміщених на вклад.
Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.
Вкладник звернувся до банку після закінчення строку дії вкладу з вимогою про повернення вкладу та взагалі не звертався із заявою щодо подовження строку дії вкладу.
Договором не передбачено його автоматичної пролонгації (без додаткового погодження між сторонами) та зміни умов в односторонньому порядку.
Отже, аналіз правових норм та умов договорів банківських строкових вкладів «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. та № 26309014527592 від 14.06.2013р., дає підстави для висновку про те, що відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання банку в розмірі та на умовах, визначених договором банківського вкладу (депозиту), припинилися у строк, установлений цим договором.
Однак закінчення строку дії договору в разі невиконання зобов'язань не припиняє зобов'язальних правовідносин, а трансформує їх в охоронні, що містять обов'язок відшкодувати заподіяні збитки, встановлені договором чи законом.
Так, судова палата у цивільних справах Верховного суду України в своєму рішенні (Постанова від 18.09.2013р. та Постанова від 23.05.2013р.) визначилась з правом вкладника отримати проценти на суму вкладу від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові на підставі частини 5 ст. 1061 Цивільного кодексу України.
При цьому згідно із ч.2 ст. 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Договори банківських строкових вкладів «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. та № 26309014527592 від 14.06.2013р. не містять визначеного розміру процентної ставки за користування грошовими вкладами у разі неналежного виконання зобов'язань за цим договором після закінчення терміну їх дії, а тому на користь позивача (вкладника), відповідно до норм статті 1070 ЦК України, підлягають стягненню проценти за користування грошовим вкладом за процентною ставкою, яка звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу. Таку ж правову позицію висловив Верховний суд України в постанові від 2 березня 2016 року у справі N 6-2861цс15.
Представник позивача надав до суду розрахунок процентів за користування відповідачем депозитними коштами з урахуванням Українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб * (% річних) для депозитів на строк 3 місяці за даними агентства Thomson Reuters. Згідно інформації, що міститься на офіційному сайті Національного банку України https://bank.gov.ua/control/uk/allinfo, Компанія Thomson Reuters розраховує індикативну ставку «Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб» (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates, або UIRD) за методикою, розробленою спільно з Національним Банком України, на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються провідними учасниками українського ринку банківських депозитів фізичних осіб.
Представник відповідача надав до суду інформацію з офіційного сайту ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» http://creditdnepr.com про вклад на вимогу «Вільні кошти» та копії протоколів засідань комітетів з питань управління активами та пасивами ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» з процентними ставками за вкладом «Вільні кошти» в євро за період 2013- 2017 року.
Суд вважає за можливим при винесені рішення застосувати вказані відповідачем процентні ставки за вкладом «Вільні кошти» в ЄВРО, затверджені повноважним комітетом ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО».
У справі, яка розглядається, встановлено, що умовами договору банківського строкового вкладу № 26309016202121 «Пори року» від 13.06.2013р., передбачено, що днем закінчення строку дії вкладу є 13.09.2013 (п.1.3. договору), та за договором банківського строкового вкладу № 26309014527592 «Пори року» від 14.06.2013р., передбачено, що днем закінчення строку дії вкладу є 14.09.2013 (п.1.3. договору).
Як вбачається із матеріалів справи, позичальник підтверджує, а відповідач не заперечує, що начальник Яснополянського відділення ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» ОСОБА_6, виплатила позивачу проценти за користування вкладом за 3 місяці: за договором банківського строкового вкладу № 26309016202121 «Пори року» від 13.06.2013р. (за період з 14.06.2013 по 12.09.2013р.), та за договором банківського строкового вкладу № 26309014527592 «Пори року» від 14.06.2013р., (за період з 15.06.2013 по 13.09.2013р.).
Отже, враховуючи зазначене, розрахунок заборгованості по процентам слід здійснювати за процентними ставками за вкладом «Вільні кошти» в євро за період 2013- 2017 року, розрахунок яких надано відповідачем.
Виходячи з зазначеного, проценти, за період з 14.09.2013р. по 05.07.2017р. підлягають стягненню: з суми 10 000,00 євро у розмірі 1 584, 61 євро, з суми 5 000,00 євро у розмірі 792,19 євро, відповідно позовні вимоги в частині стягнення процентів, заявлених позивачем, з вищезазначених підстав, підлягають частковому задоволенню.
Крім того, ПАТ «ОСОБА_4 ДНІПРО» не звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, у разі порушення банком своїх зобов'язань за договором.
Так, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, судова палата у цивільних справах Верховного суду України в своєму рішенні (Постанова від 20.11.2013р.) визначилась з правом вкладника стягнути з банка проценти по банківським вкладам за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладникам, а також 3 % річних та суму простроченого зобов'язання відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи відповідач своєчасно не видав позивачу суму вкладів та проценти по ним, тобто порушив зобов'язання за договорами, що на думку суду є підставою застосування наслідків такого порушення, а саме нарахування та стягнення 3% річних від простроченої суми.
Згідно позовних вимог позивача прострочена сума становить 15 000,00 євро (загальна сума заборгованості за вкладами).
Три проценти річних можуть бути нараховані, починаючи з дня невиконання зобов'язання, по дату визначену позивачем у позові, згідно розрахунку позивача, що складає 1392 дні (період з 14.09.2013р. по 06.07.2017р.) на суму 10 000,00 євро, та 1391 день (період з 15.09.2013 по 06.07.2017р.) на суму 5 000,00 євро.
У розрахунку трьох процентів річних, який наданий позивачем, не враховано, що у 2016 році було 366, а не 365 календарних днів, тому розрахунок трьох процентів річних був скорегований судом.
При цьому сума 3% є фінансовою санкцією, а не платою за користування грошима, яка може бути застосована лише у випадках прострочення грошового зобов'язання і лише у гривні.
У зв'язку з тим, що стягненню підлягає сума в іноземній валюті, для розрахунку 3 % річних застосовується офіційний курс Національного банку України гривні щодо євро станом на 06.07.2017р. (дата розрахунку, надана позивачем)
Таким чином, вирішуючи спір, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову щодо стягнення 3% річних на суму простроченого зобов'язання, а саме:
- три проценти річних за порушення грошового зобов'язання по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013 р. у сумі 33 829,88 гривень;
- три проценти річних за порушення грошового зобов'язання по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013 р. у сумі 16 902,78 гривень.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає (рішення Верховного Суду України від 28 березня 2012р. у справі 6-36736вов10).
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування нанесеної моральної шкоди, у зв'язку з невизнанням укладеними Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. та Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013р., то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав. На думку суду, моральна шкода позивача не могла полягати у однакових фізичних стражданнях через переживання за долю своїх багаторічних заощаджень протягом, як зазначив позивач, 45 місяців, а також моральна шкода не може бути розрахована на сина позивача. Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1999 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 4 вищезазначеної постанови Пленуму ВСУ передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Зазначеною постановою Пленуму ВСУ (п. 5) визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Необхідно зазначити, що ні Цивільний кодекс України, ні Постанови Пленуму Верховного суду України не передбачають здійснення розрахунку моральної шкоди на підставі бюджетних даних про прожитковий мінімум.
Отже, позивачем не доведено завдання моральної шкоди діями відповідача щодо неї та її сина, причинний зв'язок між шкодою та діями Відповідача, якими доказами підтверджується розмір моральної шкоди.
З цієї ж причини, на думку суду, слід відмовити в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування витрат на відновлення здоров'я з урахуванням індексу інфляції за період з жовтня 2013р. по червень 2017р. , у зв'язку з тим, що позивачем до доведено суду причинний зв'язок між погіршенням стану здоров'я та діями відповідача, стосовно спричинення шкоди позивачу. Також, на матеріальну шкоду, не може бути нарахований індекс інфляції, так як матеріальна шкода не є грошовим зобов'язанням, де позивач є кредитором, а відповідач - боржником. У зв'язку з цим сума, заявлена як матеріальна шкода, не є сумою боргу, до якої можуть бути застосовані положення ст. 625 ЦК України.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, враховуючи, що позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору за законом та його позовні вимоги задоволено частково, то на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, відповідно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 526, 530, 629, 598, 1058-1061, 1070 ЦК України, Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003р. № 516, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. № 492, Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174, Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року №566, ст.ст.3, 10, 11, 57-60, 61, 88, 169, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати укладеним Договір банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р., підписаний між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОСОБА_4 ДНІПРО» та ОСОБА_1;
Визнати укладеним Договір банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013р., підписаний між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОСОБА_4 ДНІПРО» та ОСОБА_1;
Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОСОБА_4 ДНІПРО», код ЄДРПОУ 14352406 на користь ОСОБА_1:
- грошову суму депозиту (вкладу) у сумі 10 000,00 (десять тисяч євро 00 євро центів ) євро, розміщену по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р.;
- грошову суму депозиту (вкладу) у сумі 5 000,00 (п'ять тисяч євро 00 євро центів ) євро, розміщену по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013р.;
- проценти за користування депозитними коштами по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. за період з 14.09.2013р. по 05.07.2017р. у сумі 1 584,61 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири євро 61 євро центи) євро;
- проценти за користування депозитними коштами по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013р. за період з 15.09.2013р. по 05.07.2017р. у сумі 792,19 (сімсот дев'яносто два євро 19 євро центи) євро;
- три проценти річних за порушення грошового зобов'язання по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309016202121 від 13.06.2013р. за період з 14.09.2013р. по 06.07.2017р. у сумі 33 829,88 (тридцять три тисячі вісімсот двадцять дев'ять грн. 88 коп.) гривень;
- три проценти річних за порушення грошового зобов'язання по Договору банківського строкового вкладу «Пори року» № 26309014527592 від 14.06.2013р. за період з 15.09.2013р. по 06.07.2017р. у сумі 16 902,78 (шістнадцять тисяч дев'ятсот дві грн. 78 коп.) гривень;
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОСОБА_4 ДНІПРО» на користь держави судові витрати у розмірі 5907 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.В.Шевцова