Справа № 200/1766/17
Провадження № 4с/200/37/17
"06" липня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.
при секретарі: Санжаровської Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро заяву Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро», заінтересовані особи ОСОБА_2, Державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 на дії державного виконавця,-
06 лютого 2017 року ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеною скаргою на дії державного виконавця.
Свої вимоги скаржник обґрунтував тим, що 30.08.2016 року він подав заяву до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про прийняття до виконання виконавчого документа № 2-767/2010, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 8057,01 грн. Дану заяву було подано у відповідності до ст.ст. 17-21,25, 33 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року. Повідомленням від 05 жовтня 2016 року державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 повернув виконавчий документ без прийняття до виконання, в зв'язку з тим, що відповідно до п.8 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим. Заявник вважає дії державного виконавця неправомірними, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дії стягувача у вигляді подання заяви про прийняття виконавчого документа на виконання мали місце під час дії Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року, який не вимагав сплати авансового внеску стягувачем при зверненні до державного виконавця із такою заявою. Стягувач отримав повідомлення держвиконавця про повернення виконавчого документа 27.01.2017 року, тому строк для звернення до суду не пропущено.
На підставі викладеного, просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого документа № 2-767/2010, виданого 28.12.2011 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» заборгованості у розмірі 8057,01 грн. Зобов'язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти до примусового виконання виконавчий лист № 2-767/2010, виданий 28.12.2011 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» заборгованості у розмірі 8057,01 грн. відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року на підставі заяви вих. № 45897 стягувача від 30.08.2016 року про прийняття виконавчого документа до виконання.
Скаржник в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу у відсутність представника скаржника.
Державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 та боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається зі Списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, поданих в Київ-205 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відправник ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» 30.08.2016 року засобами поштового зв'язку направив до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області поштове відправлення № 45897 - заяву про прийняття до виконання виконавчого документа № 2-767/2010, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 8057,01 грн.
Державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 05.10.2016 повернув виконавчий документ стягувачу на підставі п.8 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відсутній авансовий внесок.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотньої дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до статті 2 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно вимог ст. 70 ЦПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
З поданих заявником доказів вбачається, що стягувачем було подано до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області заяву про відкриття виконавчого провадження з доданими виконавчими листами 30.08.2016 року.
Частиною 2 статті 255 ЦК України визначено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року набрав чинності 05 жовтня 2016 року ( ч.1 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону).
Станом на 30 серпня 2016 року був чинний Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, зазначеним Законом не передбачалася сплата авансового внеску за відкриття виконавчого провадження.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
З вищезазначеного можна зробити висновок, що Законом України «Про виконавче провадження» не встановлено строк в який виконавчий документ повинен надійти саме до державного виконавця, а вказано лише про строки пред'явлення такого документа до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
В зв'язку з наведеним, скарга в частині визнання дії державного виконавця неправомірними є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом з тим, Закон України «Про виконавче провадження» надає повноваження саме відповідній посадовій особі державної виконавчої служби державному виконавцю, виносити процесуальні рішення у виконавчому провадження, в тому числі виносити постанову про відкриття виконавчого провадження, в зв'язку з чим, суд не вправі покладати на державного виконавця зобов'язання прийняти виконавчий лист до виконання.
Зазначений висновок узгоджується з позицією, викладеною у п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року № 6, відповідно до якого виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із законом можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
В зв'язку з наведеним, вимоги заявника про зобов'язання Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти до примусового виконання виконавчий лист № 2-767/2010, виданий 28.12.2011 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» заборгованості у розмірі 8057,01 грн. відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року на підставі заяви вих. № 45897 стягувача від 30.08.2016 року про прийняття виконавчого документа до виконання, не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 383 - 387 ЦПК України, суд, -
Заяву Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро», заінтересовані особи ОСОБА_2, Державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 на дії державного виконавця - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого документа № 2-767/2010, виданого 28.12.2011 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» заборгованості у розмірі 8057,01 грн.
В решті вимог відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня її проголошення, а якщо особи, які брали участь у справі, не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Е.В. Женеску