13 листопада 2017 р. Справа № 554/18319/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.
за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 18.03.2015р. по справі № 554/18319/14-а
за позовом Прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1
до Полтавської спеціалізованої школи-інтернату №1 I-III ступенів Полтавської обласної ради треті особи Орган опіки і піклування виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради , Державний професійно-технічний навчальний заклад "Полтавське вище професійне училище ім. Л.О. Чепіги"
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахування і виплати одноразової грошової допомоги,
08.12.2014 року, Прокурор Октябрського району м. Полтави ( далі - прокурор) звернувся до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 (далі - позивач) до Полтавської спеціалізованої школи-інтернат №1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування, виконавчий комітет Октябрської районної у м. Полтаві ради, (далі - орган опіки та піклування), Державний професійно-технічний навчальний заклад «Полтавське вище професійне училище ім. А.О. Чепіги», в якому просить визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги неправомірною; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу на користь позивача у розмірі 7260 грн.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.03.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Перший заступник прокурора Полтавської області (далі - апелянт), не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 18 березня 2015 року скасувати, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Полтавської області задоволено частково. Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 18.03.2015р. по справі № 554/18319/14-а скасовано. Провадження у справі закрито. Роз'яснено позивачеві, що розгляд таких спорів віднесено юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Заступник прокурора Харківської області, не погодившись з судовим рішенням подав касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, та направити справу для продовження розгляду до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2017 року касаційну скаргу задоволено. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації №134 від 12.03.2002 року визнано такою, що втратила батьківське піклування.
Рішенням виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району №108 від 05.06.2003 року ОСОБА_2 призначено опікуном над неповнолітньою онукою ОСОБА_1
Наказом директора Полтавської загальноосвітньої школи-інтернату № 1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради №33/у від 12.04.2005 року позивача зараховано до 1-го класу школи-інтернату №1 з 11.04.2005 року.
Відповідно розділу І Статуту Полтавської спеціалізованої школи - інтернату №1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради, затвердженого наказом управління майном Полтавської обласної ради №95 від 20.09.2012 року, Полтавська спеціалізована школа-інтернат №1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради є правонаступником прав і обов'язків Полтавської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату №1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради.
Рішенням виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №33 від 21.06.2012 року ОСОБА_2 звільнено від здійснення повноважень піклувальника над неповнолітньою ОСОБА_1
Позивач у період часу з 11.04.2005 року по 11.06.2013 рік навчався та виховувався у відповідача, де перебувала на повному державному утриманні.
Крім цього, у період часу з 01.09.2013 року по 30.06.2016 рік позивач навчалася у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Полтавське вище професійне училище ім. А.О. Чепіги», за спеціальністю “Офіціант, кухар”.
Відповідачем виплачена позивачу грошова допомога при вступі до професійного навчального закладу у розмірі 62 грн. 50 коп.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку те, що позивач має право на отримання одноразової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, однак оскільки продовжує навчання у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Полтавському вищому професійному училищі ім. Чепіги», то лише по його закінченню, що повністю відповідатиме інтересам позивачки.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються вищезазначеним Законом України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що дитина-сирота - це дитина, в якої померли чи загинули батьки; а діти, позбавлені батьківського піклування, - це діти, які залишилися без піклування батьків; у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав; відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав; визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними; оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства; розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження; тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки; а також підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, заходи соціальної допомоги дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.
У відповідності до ч.7 ст.8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям,а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач набула статусу дитини - сироти, та у період часу з 11.04.2005 року по 11.06.2013 року позивач навчалася та виховувалася у відповідача, та перебувала на повному державному утриманні.
На підставі платіжного доручення № 329 від 05.06.2013 року позивачем був отриманий розмір грошової допомоги у розмірі 62. грн. 50 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.
Порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 39-9 вказаного Закону).
Матеріальне забезпечення та виплата грошової допомоги регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року №226 “Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”. Вказана допомога є соціальною гарантією держави у підтримці певної соціальної категорії дітей, позбавлених батьківського піклування.
На підставі п.п.1 п.13 вказаної постанови Кабінету міністрів України дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваних мінімумів.
Постановою Кабміну від 5 березня 2008 р. № 146 “Деякі питання надання одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування” були внесені зміни до підпунктів 4 та 5 п. 13 постанови Кабміну від 5 квітня 1994 р. № 226 “Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування” щодо збільшення виплати одноразової грошової допомоги з двох до шести прожиткових мінімумів дітям-сиротам і дітям, позбавлених батьківського піклування, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, та дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, що перебували під опікою (піклуванням), при їх працевлаштуванні.
Однак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час виплати одноразової грошової допомоги позивачу, відповідач повинен був керуватись вимогами статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", а не пп. 1 п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року “Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, оскільки положення цієї Постанови суперечать вимогам вказаного Закону.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що невиплата відповідачем одноразової грошової допомоги позивачу, як дитині позбавленої батьківського піклування, порушує її майнові права.
Колегія суддів дійшла висновку про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги, та зобов'язання Полтавську спеціалізовану школу-інтернат №1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу на користь позивача у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленого статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік”, з урахуванням виплачених сум.
В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 18.03.2015р. по справі № 554/18319/14-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов Прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Полтавської спеціалізованої школи-інтернату №1 I-III ступенів Полтавської обласної ради щодо невиплати неповнолітній ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги протиправною.
Зобов'язати Полтавську спеціалізовану школу-інтернат №1 I-III ступенів Полтавської обласної ради нарахувакти та виплатити одноразову грогшову допомогу на користь неповнолітньої ОСОБА_1 у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленого ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" з урахуванням виплачених сум.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст постанови виготовлений 20.11.2017 р.