14 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10630/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
участю секретаря Смидюк Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Річковий парк ін» на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.10.2017 року у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Річковий парк ін» до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, -
ТОВ «Річковий парк ін» 28.09.2017року звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради від 20.06.2017 року № 188-13 «Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань», в редакції.14 рішення Івано-Франківської міської ради № 248-15 від 30.08.2017 року, як такий, що не відповідає вимогам Закону та порушує охоронювані законом інтереси позивача.
Позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії п.15 та 15.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 20.06.2017 року № 188-13 «Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань» в редакції п. 14 рішення Івано-Франківської міської ради № 248-15 від 30.08.2017 року, до набрання законної сили рішенням в даній судовій справі.
Оскаржуваною ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.10.2017 року в задоволенні заяви - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Річковий парк ін» просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою задоволити заяву про забезпечення позову, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у позовній заяві зазначено, що між ним та ПП «Плюс 999» було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач став власником об'єкту незавершеного будівництва на земельній ділянці 2610100000:02:001:0016 загальною площею 0,7976 га.
Позивач 19.06.2017 року звернувся до Івано-Франківської міської ради з приводу оформлення права землекористування вказаною земельною ділянкою, однак заяву у встановлений місячний термін не була розглянута.
Відповідно до абзацу другого пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у справі, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення суб'єкта владних повноважень. З обґрунтування заяви про забезпечення позову, не вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення захисту прав, свобод та інтересів позивача і що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
ТОВ «Річковий парк ін» звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Івано_Франківської міської ради від 20.06.2017 року № 188-13 «Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань», в редакції.14 рішення Івано-Франківської міської ради № 248-15 від 30.08.2017 року, як такий, що не відповідає вимогам Закону та порушує охоронювані законом інтереси позивача.
Позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії п.15 та 15.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 20.06.2017 року № 188-13 «Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань» в редакції п. 14 рішення Івано-Франківської міської ради № 248-15 від 30.08.2017 року, до набрання законної сили рішенням в даній судовій справі.
Згідно ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Частиною 3 ст. 117 КАС України передбачено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження у справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення субєкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію або рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
Зупинення дії оскаржуваного рішення полягає в тому, що на час дії цього способу забезпечення позову положення цього акта не застосовуються до правовідносин. Зупинений акт де-юре вважається не існуючим.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.06.2017 року №188-13 вирішено зокрема п.п.15 та 15.1 розглянувши клопотання ГО «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО», дати дозвіл на складання відповідної документації із землеустрою щодо земельної ділянки орієнтовною площею 0,64 га на вул.. Надрічній у м. Івано-Франківську для будівництва багатоквартирних будинків інвалідам, учасникам АТО.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 30.08.2017 року № 248-15 було внесено зміни в пункт 15.1 рішення 11 сесії міської ради від 20.06.2017 року №188-13, виклавши його в такій редакції: Поділу земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:02:001:0016 загальною площею 0,7976 га на дві земельні ділянки орієнтовною площею 0,64 га та 0,15 га на вул.. Надрічна та надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,64 га для будівництва багатоквартирних будинків інвалідам, учасникам АТО.
Вивчивши матеріали справи та подане клопотання про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що позивачем у позовній заяві зазначено, що між ним та ПП «Плюс 999» було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач став власником об'єкту незавершеного будівництва на земельній ділянці 2610100000:02:001:0016 загальною площею 0,7976 га.
19.06.2017 року позивач звернувся до Івано-Франківської міської ради з приводу оформлення права землекористування вказаною земельною ділянкою, однак заяву у встановлений місячний термін не була розглянута.
Відповідно до абзацу другого пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у справі, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.
З обґрунтування заяви про забезпечення позову, не вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення захисту прав, свобод та інтересів позивача і що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в заяві про забезпечення позову слід відмовити, оскільки із доводів заявника не вбачається імовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ч 3 160 ст. 195, 196, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Річковий парк ін» - залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.10.2017 року у справі № 344/12717/17 - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3