Справа №752/23716/17
Провадження № 2-о/752/800/17
Іменем України
16.11.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Якушко Т.А,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Голосіївський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві про встановлення факту смерті,
заявниця через свого представника ОСОБА_2 звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м.Вахрушеве-1 Луганської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Красний Луч Луганської області, причина смерті - дифузний кардіосклероз.
Заява обґрунтована тим, що заявниця є донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Красний Луч Луганської області.
У реєстрації смерті ОСОБА_3 Голосіївським районним у м.Києві відділом реєстрації актів цивільного стану їй було відмовлено, оскільки не надано документів, встановленої форми, для здійснення такої реєстрації.
Заявниця посилається на те, що встановлення факту смерті їй необхідно для здійснення реєстрації смерті у встановленому законом порядку та оформлення своїх спадкових прав.
Заявниця та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з»явились, подавши клопотання про розгляд справи у іх відсутність.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з"явився, про місце і час судового розгляду був повідомлений належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Рішення суду про встановлення фактів, які підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (ст.259 ЦПК України).
Згідно до п. 6, п. 9 «Про затвердження правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні» від 18.10.2000 року № 52/5, реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення в судовому порядку факту смерті, звернення для реєстрації смерті особи, оголошеною судом померлою.
Державна реєстрація факту смерті, встановленого в судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були позивачами при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду. Складений актовий запис про смерть включається до книги державної реєстрації смерті за поточний рік, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, або до книги поновлених записів цивільного стану за поточний рік, якщо минуло більше року.
Відповідно до ст.257-1 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Красний Луч Луганської області, причина смерті - дифузний кардіосклероз.
Факт смерті та причини смерті ОСОБА_3 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 311.
Однак, зазначені документи, що підтверджує факт смерті, видані органами, що розміщені на неконтрольованій Україною території, та не відповідають формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров»я України № 545 від 08.08.2006 р.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно з ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1)документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров»я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Підставою звернення заявниці до суду є неможливість реєстрації факту смерті її чоловіка для оформлення спадкових прав в подальшому.
В силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.
Виходячи з викладеного, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, беручи до уваги те, що заявниця не може у інший спосіб реалізувати свої права і отримати Свідоцтво про смерть ОСОБА_3,, встановленої форми, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви, доведеність заявницею факту смерті її матері, в зв»язку з чим заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.234, 256, 259 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Голосіївський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві про встановлення факту смерті задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м.Вахрушеве-1 Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Красний Луч Луганської області, причина смерті - дифузний кардіосклероз.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя