пр. № 2/759/5740/17
ун. № 759/15306/17
20 листопада 2017 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Величко Т.О. розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з заявою до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення коштів.
20.11.2017 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, згідно якого позивач просив суд накласти арешт на квартиру загальною площею 82,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер об"єкту нерухомого майна -788371980000 номер запису про право власності 12252101, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.11.2017 року у справі відкрито провадження та призначено дату судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши згадану заяву, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Як визначено у ч. 1, ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно п.1) ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки існує ризик, що відповідач в подальшому може здійснити будь-яким чином відчуження квартири, що унеможливить виконання рішення суду у справі.
Вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, з огляду на що, суд дійшов висновку про забезпечення позову у той спосіб, який визначений позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210, 223, 293, 294 ЦПК України, суд,
Клопотання позивача ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову- задовольнити.
Накласти арешт на квартиру загальною площею 82,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер об"єкту нерухомого майна -788371980000 номер запису про право власності 12252101,що належить на праві власності ОСОБА_2.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з часу отримання копії ухвали суду.
Суддя: Т.О. Величко