печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61702/17-к
18 жовтня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна, -
18.10.2017 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про накладення арешту на земельні ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 2623687001:03:002:0288, та площею 0,0396 га, кадастровий номер 2623687001:03:002:0289, за адресою: АДРЕСА_1 , які згідно з державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 619366 і ЯМ № 619367 належить ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та є спільною сумісною власністю.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 вимоги визначені у клопотання підтримав та просив задовольнити клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що управлінням з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001135 від 12.04.2017 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України,та за фактом умисного неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за ознаками злочину, передбаченого ст. 3661 КК України.
Посилаючись на ст. 60 СК України, слідчий вважає наявними підстави для арешту майна належного дружині підозрюваного ОСОБА_5 , у разі гіпотетичного ухвалення вироку в частині забезпечення конфіскації майна.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Згідно регламентованим положенням ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, та також, земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Разом з тим, ані в клопотанні, ані в додатках до клопотання та у судовому засіданні слідчим не надано доказів на підтвердження обставин набуття ОСОБА_5 права власності на земельні ділянки, на арешті яких наполягає орган досудового розслідування, та могли б слугувати підставами для забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
При цьому, відсутні підстави вважати, що земельні ділянки не є особистою приватною власністю ОСОБА_5 .
Твердження слідчого, що у разі незастосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може призвести до відчуження, носить неконкретизований характер, що не має під собою доказового обґрунтування.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Приходячи до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходжу з того, що слідчий у судовому засіданні не довів, що арешт майна забезпечить справедливий баланс між засобами, які застосовуються та метою, яку прагне досягти орган досудового розслідування.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1