справа №619/3745/17
провадження №1-кс/619/1411/17
іменем України
17 листопада 2017 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12017220280001672 від 14.11.2017 про арешт майна,-
В провадження слідчого судді Дергачівського районного суду ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження -слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна - автомобіля ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , що був вилучений 13.11.2017 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що 13.11.2017 року близько 16.30 год. на 13 км а/д "Харків - Залочів" ОСОБА_5 , керуючи а/м ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з а/м ЗІЛ 431410 р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , в результаті якого ОСОБА_5 доставлено до 4-ї лікарні м. Харкова з тілесними ушкодженнями.
Відповідно до положень ст.ст. 167-169 КПК України автомобіль ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_1 є тимчасово вилученим майном.
Прохає накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
У поданій до суду заяві власник автомобіля ОСОБА_5 просив не застосовувати арешт до його автомобіля. Він має на утриманні трьох дітей, хвору матір, автомобіль є єдиним способом заробітку для утримання сім'ї.., нещодавно похоронив сина.
На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження технічними засобами не проводилось.
Слідчий суддя , дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для надання дозволу на арешт майна, поскільки слідчим не доведені підстави, у зв'язку з якими необхідно накласти арешт на майно.
Згідно ст. 170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст. 171 КПУ України клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
На підставі ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
3. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
В клопотанні зазначається, що метою накладання арешту є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих дій.
Разом з тим, до клопотання не додаються документи, які свідчать про те, що даний автомобіль є речовим доказом, автодорожні експертизи по даному кримінальному провадженні до цього часу не призначені.
Для ОСОБА_5 автомобіль є єдиним способом заробітку для утримання сім'ї
Крім того, згідно п.1 ч.1 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, а не їх використання.
Таким чином, необхідність накладення арешту на автомобіль не доведена, тобто клопотання є необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12017220280001672 від 14.11.2017 про арешт майна - відмовити.
Транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_1 - негайно повернути його власнику або його представнику відповідно до довіреності.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1