Справа № 414/1651/15-к
Провадження № 11-кп/782/385/17
20 листопада 2017 року м. Сєвєродонецьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
цивільного відповідача ОСОБА_10 ,
представника цивільного відповідача ОСОБА_11 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у м.Сєвєродонецьку Луганської області апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_6 , прокурора Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_11 в інтересах цивільного відповідача ОСОБА_10 на вирок Кремінського районного суду Луганської області від 05.09.2017 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Забровка Куркинського району Тульської області РФ, громадянина України, одруженого, не працюючого, інваліда третьої групи, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає у кв. АДРЕСА_1 ,
визнано винним та засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили не обрано.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_10 на користь ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 7 387 грн. та моральної шкоди 100 000 грн., а всього 107 387 грн.; на користь ОСОБА_16 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 7 555,54 грн. та моральної шкоди 30 000 грн., а всього 37 555,54 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у загальній сумі 9600 гривень.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні порушень правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_17 та спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілим ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 за наступних обставин.
27 липня 2014 року приблизно о 17 годині 10 хвилин, ОСОБА_9 , керуючи автобусом БАЗ А079.23, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому знаходилися 30 пасажирів, здійснював рух на автодорозі Р-66 КПП «Дьоміне - Луганськ» зі сторони м. Сватове в напрямку м. Сєвєродонецька Луганської області.
Під час руху ОСОБА_9 , в порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, де передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху та траєкторію руху транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу автодороги, внаслідок чого не впорався з керуванням автобусом на повороті і допустив перекидання транспортного засобу.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажир ОСОБА_17 від отриманих тілесних ушкоджень померла.
Смерть потерпілої ОСОБА_17 настала від поєднаної тупої травми голови, грудної клітини і верхніх кінцівок, що супроводжувалося переломами кісток скелета і пошкодженням внутрішніх органів та ускладнилося травматичним шоком.
Також в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження середньої тяжкості отримали пасажири автобусу ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .
Потерпіла ОСОБА_16 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому правої ключиці зі зміщенням уламків, закритого перелому правої лопатки, закритого перелому 1,2,3,5,6 ребер справа, забиття голови, забиття правої кисті.
Потерпіла ОСОБА_18 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому 1,2,3,4, 5,6,7 ребер справа, що ускладнилося гемопневмотораксом справа.
Потерпіла ОСОБА_19 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому правої ключиці зі зміщенням.
Потерпіла ОСОБА_20 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому остистого відростку 7 шийного хребця, закритого компресійного перелому тіл 5,6 грудних хребців.
Потерпіла ОСОБА_21 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді перелому 11,12 ребер справа, перелому поперечних відростків 1, 2 поперекових хребців.
Потерпілий ОСОБА_22 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді перелому лонних кісток без зміщення, перелому великого бугорка правого плеча без зміщення, закритого перелому правої вертлюжної впадини, підшкірної гематоми верхньої третини правого стегна.
Потерпіла ОСОБА_23 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого поперечного перелому правої ключиці зі зміщенням.
Потерпіла ОСОБА_24 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді розриву ключично-акроміального зчленування справа.
На вказаний вирок суду подані апеляційні скарги:
- потерпілою ОСОБА_6 , яка просить скасувати вирок і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Посилається на те, що вона не була повідомлена про час і місце судового розгляду і взагалі не знала, що проводиться судове провадження. Внаслідок злочину вона отримала закритий перелом лонної кістки справа, різану рану лівої кисті з пошкодженням сухожилля, черепно-мозкову травму, струс головного мозку, а її малолітній син ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, садна та забої, проте в тексті обвинувального акту відсутні відомості щодо отриманих нею та її дитиною тілесних ушкоджень. Відповідно суд не врахував іі думку , призначаючи покарання обвинуваченому і призначив занадто м'яке покарання, не врахувавши суспільно небезпечні наслідки тяжкого злочину;
- прокурором ОСОБА_12 , в якій він не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого, правильність кваліфікації його дій, просить скасувати вирок у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства і невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість, призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Зокрема, вважає, що суд неналежним чином врахував тяжкі наслідки злочину у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_17 та спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень 9 потерпілим. В свою чергу, обставини, на які послався суд, а саме позитивні характеристики, відсутність судимостей, наявність інвалідності та похилий вік, не можуть розглядатися як такі, що давали суду підстави звільнити ОСОБА_9 від покарання з випробуванням. Пославшись на позицію Апеляційного суду Луганської області, викладену в ухвалі від 26.05.2017 року, суд не врахував відсутність права апеляційної інстанції вирішувати наперед питання про покарання.
Крім того, кримінальне провадження розглянуто судом за відсутності потерпілої ОСОБА_6 , чим порушені її права.
- представником цивільного відповідача ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_11 , який просить скасувати вирок суду і відмовити в задоволенні позовних вимог потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до ФОП ОСОБА_10 .
Посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що сталося внаслідок помилкового рішення суду про проведення судового слідства у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, проти чого він заперечував.
Зокрема, суд не врахував, що інший автобус, який мав їхати у рейс, був знятий з нього та замінений на автобус, за участю якого сталася дорожньо-транспортна пригода, за рішенням диспетчеру АТП-10920, і ОСОБА_10 не має до цього відношення.
Діючий страховий поліс покладає обов'язок відшкодування шкоди на страхувальника - АСК «Інго Україна», якого суд не притягнув у якості належного відповідача. При цьому ОСОБА_10 не був ні власником, ні користувачем автобусу, на якому ОСОБА_9 вчинив ДТП.
Заслухавши прокурора, який підтримав доводи власної апеляційної скарги, просив також задовольнити апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 і частково апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_11 ; потерпілу ОСОБА_6 та її представника адвоката ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляцій потерпілої та прокурора; цивільного відповідача ОСОБА_10 та його представника адвоката ОСОБА_11 , які підтримали доводи апеляційної скарги, адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 , які визнали апеляційні вимоги прокурора та потерпілої в частині порушення прав потерпілої ОСОБА_6 і заперечували проти задоволення апеляційних вимог в частині призначеного покарання; дослідивши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів доходить до наступних висновків.
Зміст обвинувального акту щодо ОСОБА_9 свідчить про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнана потерпілою від кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 .
Матеріали кримінального провадження також свідчать про те, що внаслідок кримінального правопорушення тілесні ушкодження отримав малолітній син потерпілої ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, всупереч вимогам п.7 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт не містить відомостей щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_6 і її сину, не зазначено в ньому також, які саме тілесні ушкодження і якого ступеню тяжкості їм спричинені.
Приймаючи в підготовчому засіданні рішення про призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акту, суд не звернув уваги на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, що в подальшому потягло за собою порушення прав потерпілої ОСОБА_6 : потерпіла не була повідомлена про час і місце судового розгляду, який цілком було проведено за її відсутності, судом не розглядалися питання щодо розміру спричиненої потерпілій шкоди, їй не було надано можливості заявити цивільний позов, думка потерпілої щодо призначення ОСОБА_9 покарання судом не з'ясовувалася.
Суд допустив до участі у судовому провадженні у якості представника потерпілих ОСОБА_26 , проте його повноваження в кримінальному провадженні не підтверджені передбаченими статтями 63 та 50 КПК України документами, що свідчить про порушення судом такої загальної засади кримінального провадження, як змагальність сторін.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 412 КПК України, судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про час та місце судового засідання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення, а тому доводи апеляційних скарг прокурора та потерпілої ОСОБА_6 в цій частині є обґрунтованими і їх слід задовольнити. Вирок суду слід скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання, оскільки суду необхідно вирішити питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.
Доводи апеляційних скарг прокурора та потерпілої ОСОБА_6 щодо невідповідності призначеного ОСОБА_9 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість колегія суддів вважає передчасними, оскільки вирок скасовується внаслідок істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що після усунення недоліків обвинувального акту і зміни обсягу обвинувачення, а саме урахування шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_6 , суд першої інстанції, за доведеності вини ОСОБА_9 , приймаючи рішення про призначення покарання, не буде пов'язаний позицією Апеляційного суду Луганської області, викладеній в ухвалі від 26.05.2017 року, тобто, може призначити покарання без застосування ст. 75 КК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає передчасними доводи апеляційної скарги представника цивільного відповідача, належну оцінку їм слід надати під час нового судового розгляду.
Керуючись статтями 407 та 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_6 задовольнити та прокурора Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_12 , задовольнити частково.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_11 в інтересах цивільного відповідача ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Вирок Кремінського районного суду Луганської області від 05.09.2017 року щодо ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.
Ухвала набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3