Ухвала
08 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоЛуспеника Д.Д.,
суддів:Журавель В.І.,Закропивного О.В.,
Хопти С.Ф.,Штелик С.П.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості із оплати послуг газопостачання за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 26 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 10 листопада 2015 року,
У червні 2015 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі - ПАТ «Луганськгаз») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості із оплати послуг газопостачання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 є споживачем природного газу за адресою:АДРЕСА_1. За вказаною адресою зареєстровано дві особи. Спожитий газ боржник не оплачує, попереджалася про необхідність сплати заборгованості за використаний природний газ, однак до теперішнього часу сума заборгованості не сплачена.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути із ОСОБА_6 суму заборгованості за природній газ у розмірі 1 528 грн 79 коп. за період із 01 квітня 2012 року по 01 квітня 2015 року.
Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 26 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 10 листопада 2015 року, позов ПАТ «Луганськгаз» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ПАТ «Луганськгаз» заборгованість за природній газ у розмірі 1 528 грн 79 коп. за період із 01 квітня 2012 року по 01 квітня 2015 року. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення.
Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що ПАТ «Луганськгаз» є постачальником послуг із газопостачання, у тому числі за адресою проживання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.
30 квітня 2003 року відповідач звернулася до ПАТ «Луганськгаз» із заявою про підключення в квартирі по АДРЕСА_1 газової плити ПГ-4 та водонагрівача. 22 травня 2003 року вказане газове обладнання було підключено до єдиної газової мережі будинку.
На підставі заяви ОСОБА_6 від 04 серпня 2004 року оплата за газ нараховувалася на 2 особи з 17 липня 2004 року (у квартирі зареєстровані дві особи: ОСОБА_6 та її син ОСОБА_7.).
05 березня 2007 року сторони уклали письмовий договір про надання послуг населенню з газопостачання, відповідно до якого споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату послуг не пізніше десятого числа місяця, що настає за розрахунковим.
Задовольняючи позов, суди виходили із того, що зобов'язання із оплати послуг газопостачання відповідачем не виконуються, внаслідок чого за період
із 01 квітня 2012 року по 01 квітня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 1 528 грн 79 коп., розрахована відповідно до встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 08червня 1996 року № 619 «Про затвердження норми споживання природного газу населенням за відсутності газових лічильників» норм споживання газу та визначених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 03 квітня 2014 року № 420 та від 13 липня 2010 року № 812 цін на газ.
Колегія суддів погоджується із таким висновком.
Пунктом 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 (далі - Правила) у редакції, що діяла в оспорюваний період нарахування боргу, визначено, що розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 01 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу. Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу використання природного газу (зафіксованого на особових рахунках споживача) у попередньому році.
На підставі п. 34 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за несвоєчасне внесення плати за надані послуги з
газопостачання.
З матеріалів справи вбачається, що в житловому приміщенні, де проживає ОСОБА_6, засіб обліку спожитого природного газу не встановлений, нарахування плати за послуги з газопостачання провадиться за нормами споживання на двох осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08червня 1996 року № 619 «Про затвердження норми споживання природного газу населенням за відсутності газових лічильників» у випадку споживання природного газу шляхом використання плити газової та водонагрівача, на одну людину до 01 жовтня 2014 рокузатверджено норму споживання на місяць 23,6 куб. м газу, після 01 жовтня 2014 року - 18 куб. м газу на одну людину.
Встановивши із доказів у справі, які оцінено у відповідності до ст. 212 ЦПК України, обставини про те, що ОСОБА_6 не оплачує отримані послуги із газопостачання, за період із 01 квітня 2012 року по 01 квітня 2015 року обсяг використаного споживачем природного газу підлягає оплаті у розмірі 1 528 грн 79 коп., суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову ПАТ «Луганськгаз».
Наявність рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 серпня 2015 року про стягнення із відповідача боргу із оплати послуг газопостачання за період із 01 травня 2009 року по 31 березня 2012 року не свідчить про подвійність відповідальності за одне й теж порушення, оскільки у даній справі розрахунковий період (01 квітня 2012 року - 01 квітня 2015 року) не повторюється.
На підставі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, судове рішення, яким стягнуто із боржника на користь постачальника житлово-комунальних послуг заборгованість за окремий період невиконання зобов'язання з оплати цих послуг, не позбавляє постачальника послуг можливості захищати своє порушене право у випадку повторного порушення споживачем умов та порядку оплати житлово-комунальних послуг.
Не позбавляє ПАТ «Луганськгаз» права на позов й відмова у видачі судового наказу про стягнення боргу у зв'язку із тим, що із заяви про видачу судового наказу вбачається спір про право, оскільки можливість звернення у такому разі до суду у позовному порядку передбачена ч. 2 ст. 101 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги в іншій частині щодо надсилання копій ухвал та повідомлень про рух справи належним чином досліджені апеляційним судом за доводами апеляційної скарги та спростовані із посиланням на відповідну норму процесуального закону, на законність судових рішень у справі не впливають.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 26 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 10 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: В.І. Журавель
О.В. Закропивний
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик