14 листопада 2017 р. Справа № 814/1898/17
Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Діденко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт», компанії «DORSET SHIPPING LTD» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - компанія «DORSET SHIPPING LTD», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» звернулось до суду із адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - компанія «DORSET SHIPPING LTD», про визнання протиправним та скасування рішення від 07 вересня 2017 року про відмову в наданні дозволу ТОВ «Океан-судоремонт» на розміщення в митному режимі переробки на митній території України т/х «DORSET»; зобов'язання надати дозвіл на розміщення в митному режимі переробки на митній території т/х «DORSET» для здійснення ремонту; заборонити застосовувати санкції за знаходження т/х «DORSET» на збереженні в зв'язку з закінченням граничного строку, встановленого ст. 199 Митного кодексу України.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у задоволенні позову ТОВ «Океан-Судоремонт» відмовлено.
В апеляційних скаргах ТОВ «Океан-Судоремонт», компанії «DORSET SHIPPING LTD» ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що 31 травня 2017 року позивач уклав контракт з Компанією «DORSET SHIPPING LTD» на ремонт №2/20170531, за умовами якого компанія замовник-третя особа у справі доручає, а позивач бере на себе зобов'язання провести ремонтні роботи судна т/х «DORSET».
30 травня 2017 року Компанія «DORSET SHIPPING LTD» надіслала позивачу лист, в якому судновласник повідомив про намір розмістити на ремонт судно та просив позивача вжити усі необхідні дії для його оформлення та отримання дозволу на переміщення у режимі переробки.
01 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відповідно до ст. 147-161 Митного кодексу України дозвіл на розміщення в митному режимі переробки на митній території України т/х «DORSET», ТОВ «Океан-Судоремонт», м. Миколаїв, Заводська пл.1.
Рішенням митного органу від 07 вересня 2017 року відмовлено в наданні дозволу на розміщення в митному режимі переробки на митній території України на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2016 року, якою заборонено розпоряджатись, відчужувати, користуватись будь-яким чином рухомим та нерухомим майном, зазначеним у вказаній ухвалі.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2016 року про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ПАТ «Миколаївській суднобудівний завод «Океан» та заборону ним користуватися іншим юридичним особам, є достатньою підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів на митній території України з підстав передбачених п.4 ч.8 ст. 149 Митного кодексу України, а отже дії Миколаївської митниці ДФС під час ухвалення спірного рішення є правомірними.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 147 Митного кодексу України переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.
Згідно ч.1, ч.2, ч.3 ст. 149 Митного кодексу України поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.
Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає органу доходів і зборів такі документи: 1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів, і які повинні містити, зокрема, відомості про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом; 2) технологічні схеми переробки (крім випадків ввезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки та процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, та інших товарів, що витрачаються підприємством на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки; 3) договори на переробку товарів з іншими підприємствами, якщо окремі операції (або повний цикл) з переробки товарів здійснюватимуться такими іншими підприємствами; 4) інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи - висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти й стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо.
Дозвіл на переробку товарів на митній території України видається органом доходів і зборів підприємству безоплатно протягом п'яти робочих днів від дати реєстрації відповідної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами для відмови позивачу у наданні дозволу на розміщення в митному режимі «переробка на митній території України» теплохід «DORSET» слугували положення п.4 ч.8 ст. 149 Митного кодексу України, яким передбачено, що однією з підстав для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на розміщення товару в митному режимі переробки на митній території України є недотримання підприємством встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарів на митній території України.
Частиною 5 статті 149 Митного кодексу України передбачено, що встановлення законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки відповідних товарів на митній території України є підставою для надання відмови в митному оформленні наступних партій товарів, що ввозяться на митну територію України з метою переробки.
Згідно ч.3 ст. 148 Митного кодексу України обмеження або заборони щодо ввезення окремих видів товарів на митну територію України з метою переробки встановлюються законом. За обґрунтованої необхідності Кабінет Міністрів України має право визначати: 1) товари, при поміщенні яких у митний режим переробки на митній території застосовуються фінансові гарантії відповідно до розділу X цього Кодексу; 2) продукти переробки та/або товари, продукти переробки яких підлягають обов'язковому реекспорту за межі митної території України; 3) мінімальне співвідношення вартості іноземних та українських товарів для окремих категорій товарів, що піддаються операціям з переробки; 4) перелік товарів, які не можуть бути допущені до переробки для вільного обігу на митній території України; 5) товари, поміщення яких у митний режим переробки на митній території забороняється.
Отже, з наведеного слідує, що підставою для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на розміщення товару в митному режимі переробки на митній території України є недотримання заборон чи обмежень саме щодо переробки товарів на митній території України, які, в свою чергу, встановлюються законом, а також Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями на визначення певних обмежень/заборон за обґрунтованої необхідності, у випадках прямо вставлених наведеними положеннями ч.3 ст. 148 Митного кодексу України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обмеження або заборони щодо ввезення окремих видів товарів на митну територію України з метою переробки, недотримання яких дають підстави для відмови у наданні дозволу на розміщення товару у митному режимі переробки за правилами п.4 ч.8 ст. 149 Митного кодексу України, встановлюються законом або постановами Кабінету Міністрів України саме щодо певного товару.
В даному випадку товар, який заявлений до ввезення на митну територію України з метою переробки та дозвіл на поміщення якого у митному режимі переробки на митній території просив надати позивач, виступає теплохід «DORSET».
Проте, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано доказів існування будь-яких заборон або обмежень щодо ввезення цього товару Законами України або постановами Кабінету Міністрів України.
Таким чином, зважаючи на відсутність будь-яких заборон на поміщення в митному режимі переробки товару, а саме теплоходу «DORSET», що було заявлено позивачем, колегія суддів вважає, що у Миколаївської митниці не було підстав для прийняття оскаржуваного рішення від 07 вересня 2017 року та відмови позивачу у поміщенні у митному режимі переробки вказаного товару саме з підстав передбачених п.4 ч.8 ст. 149 Митного кодексу України з огляду на встановлення законодавством України заборон щодо переробки заявленого позивачем товару на митній території України.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання митного органу, які також були взяті до уваги судом першої інстанції, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2016 року, оскільки вказаною ухвалою не встановлено заборон на поміщення у митний режим переробки на митній території України товару, що заявлений позивачем, а саме теплоходу «DORSET».
Отже, відмовляючи позивачу у поміщенні у митний режим переробки на митній території України товару, що заявлений позивачем, а саме теплоходу «DORSET» з посиланням на недотримання позивачем встановлених заборон щодо переробки товарів на митній території України відповідачем не було враховано, що за правилами ст. 148, ст. 149 Митного кодексу України встановлюються заборони саме щодо товару, що ввозиться з метою переробки, яким у спірному випадку виступає саме теплохід «DORSET» та щодо цього товару будь-яких заборон не встановлено, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.
Поряд з цим, колегія суддів зауважує на тому, що в спірному рішенні, як на підставу для відмови позивачу в наданні дозволу на поміщення в митному режимі переробки на митній території України теплохід «DORSET», відповідач також послався на рішення суду у справі 814/1743/17, яке стосується іншого товару, що заявлявся позивачем на розміщення у митному режимі переробки, та яке не набрало законної сили.
При цьому, під час апеляційного розгляду справи було встановлено, що у справі №814/1743/17 товар, що заявлений позивачем для поміщення у митному режимі переробки виступав теплохід «WADI ALARISH», а відтак рішення відповідача, що оскаржувалось у вказаній справі не стосується спірного товару. Також, в матеріалах справи наявні докази того, що вказане рішення скасовано постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року та скасовано рішення Миколаївської митниці ДФС України від 19 серпня 2017 року про відмову в наданні дозволу ТОВ «Океан-Судоремонт» на розміщення в митному режимі переробки на митній території України теплоходу «WADI ALARISH».
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Миколаївської митниці від 07 вересня 2017 року про відмову позивачу в наданні дозволу на розміщення в митному режимі переробки на митній території України теплоходу «DORSET» є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.
Водночас, колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню в повному обсязі вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розміщення в митному режимі переробки на митній території України теплоходу «DORSET» для здійснення ремонту, оскільки прийняття наведеного рішення відноситься до виключної компетенції відповідача, а відтак враховуючи встановлені обставини щодо протиправності рішення відповідача про відмову позивачу в наданні дозволу на розміщення в митному режимі переробки на митній території України теплоходу «DORSET» та наявності підстав для його скасування, вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 01 вересня 2017 року №470/10/14-70-62-50 про надання дозволу на розміщення в митному режимі переробки на митній території України теплоходу «DORSET».
Також, колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про заборону відповідачу застосовувати санкції за знаходження теплоходу «DORSET» на збереженні в зв'язку із закінченням граничного строку, встановленого ст. 199 Митного кодексу України, оскільки такі позовні вимоги обґрунтовані припущенням про можливість застосування заходів відносно позивача на майбутнє, що не узгоджується із приписами ст. 2 та ст. 6 КАС України, які передбачають, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав, свобод та інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Проте, в даному випадку позивач не зазначає про прийняття будь-яких рішень відповідачем про нарахування відповідних санкцій, а лише просить суд заборонити застосувати такі санкції посилаючись на припущення про можливість застосування таких санкцій на майбутнє.
На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ «Океан-Судоремонт» задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт», компанії «DORSET SHIPPING LTD» задовольнити частково.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року скасувати.
По справі прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - компанія «DORSET SHIPPING LTD», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби від 07 вересня 2017 року про відмову в наданні дозволу товариству з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» на розміщення в митному режимі «переробки на митній території України» теплохід «DORSET».
Зобов'язати Миколаївську митницю Державної фіскальної служби у п'ятиденний строк з дня отримання рішення суду розглянути повторно заявку товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Судоремонт» від 01 вересня 2017 року про надання дозволу на розміщення в митному режимі «переробка на митній території України» теплоходу «DORSET».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І.Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова