Справа № 2-а-2903/2007
Головуючий у 1-й інстанції: Чезганова А.М.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
16 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.
за участю:
секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,
Представника відповідача: Поліхуна В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Замостянського районного суду м.Вінниці від 10 квітня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,
в квітні 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 квітня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість продовольчого забезпечення за період з 13.09.2001 року по 28.02.2007 року, з урахуванням інфляції, в сумі 34052 грн.86 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та дату слухання справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати виходячи з наступного.
Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань" № 316 від 12.03.1996 року, Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей, позивач має право на отримання грошової компенсації замість продовольчого забезпечення за період з 13.09.2001 року по 28.02.2007 року.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Частиною 2 статті 9 Закону визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
На виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12 березня 1996 року №316 «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ».
Дію частини 2 статті 9 вказаного Закону призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.
З січня 2001 року набула чинності стаття 16 Закону України «Про Збройні Сили України», якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
Закон не передбачав отримання грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення.
29 березня 2002 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», яка також не передбачала компенсації за продовольче забезпечення.
Тобто, грошова компенсація замість продовольчих пайків була передбачена законодавством України в період з 20 грудня 1991 року по 11 березня 2000 року.
Натомість, позивач просить стягнути грошову компенсацію за продовольче забезпечення у період з 13.09.2001 року по 28.02.2007 року.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю.
Постанову Замостянського районного суду м.Вінниці від 10 квітня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 20 листопада 2017 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.